25 август 2019, Воскресенье, 11:53

взятка декларация ДТП в Харькове задержание в Иванковичах Мошенничество туроператоров НАБУ Нацполиция происшествия прокуратура СБУ Укрзализныця

​Історія однієї ОЗУ на тлі прийдешньої земельної реформи: від квіточок до «Ягідок»

12 августа 2019г.

Артем Фурманюк, для Конфліктів і законів

Трохи більше місяця тому, під час зустрічі новообраного Президента з представниками вітчизняного бізнесу на форумі у Києві, Володимир Зеленський особливо відзначив, що одним з двох «короткострокових пріоритетів» для нього є боротьба з рейдерством. Дана проблема була охарактеризована ним як діагноз, але не вирок.

Тепер у Президента з'явився прекрасний шанс довести світові, чого варте його слово. Адже із завершенням позачергових парламентських виборів Зеленський разом зі своєю командою отримали від суспільства безпрецедентний карт-бланш на виконання всіх узятих на себе раніше зобов'язань.

Нещодавно Володимир Зеленський навіть видав наказ про протидію рейдерству. Як повідомлялося, документ містить набір інструментів, якими передбачено внести зміни програмного забезпечення державних реєстрів, що нібито має суттєво зменшити ризики і частоту рейдерства.

Можливо, запропоновані інновації й матимуть певний ефект, але насправді, як бачиться автору цих рядків, все набагато простіше. Навіщо винаходити велосипед, якщо інформації про повсюдне рейдерство більш ніж достатньо у відкритому доступі, а чинним законодавством чітко передбачена відповідальність за подібні злочини? Потрібно просто змусити правоохоронців оперативно реагувати на повідомлення про правопорушення, виконуючи своє пряме призначення.

Голі цифри

За великим рахунком, протягом останніх п'яти років боротьба з рейдерством в Україні укладалася в складання статистичних звітів, що супроводжувалися переможними реляціями профільних відомств на кшталт Міністерства юстиції.

Так, наприклад, у 2018 році Мін'юст бадьоро відрапортував про задоволення більше 400 скарг і, зокрема, повернення реальним власникам майже 6 тисяч гектарів землі. У той же час, згідно зі статистикою ГПУ, ще в 2014-му в нашій країні відбулося трохи менше двох тисяч випадків незаконного захоплення врожаїв і майна. І динаміка цих процесів у сільському господарстві лише набирає обертів.

За оцінками незалежних експертів, реальна кількість рейдерських захоплень вдвічі більше за офіційні дані. Як показують соцопитування, проведені серед аграріїв, 75% респондентів оцінили рівень загрози рейдерської атаки як високий і середній. При цьому лише 3% респондентів вважають, що у випадку рейдерського захоплення землі має сенс звертатися до правоохоронців.

Сьогодні ситуація в аграрному секторі є такою, що нападам рейдерів періодично піддаються навіть великі українські землевласники, що вже говорити про господарства скромніше або окремих селянах-пайовиках.

У 2013 році моторошні ціни зі стріляниною по працівниках «Агрофірми Корнацьких» з боку озвірілих тітушек і бандитів на Миколаївщині підірвали українське телебачення та інтернет. У 2015-му, вже за постмайданної влади, ці спроби поновилися. Тоді ледь обійшлося без крові. Частково допомогла, так би мовити, політика. Ряд організаторів рейдерських і корупційних схем по Миколаївській області не догодили тепер вже колишній владі і потрапили за ґрати, а земельні суперечки зависли у судах. Але, як тільки компроміс між центральною українською владою і місцевими бандитами був знайдений, все повернулося на круги своя.

Тітушки і стрілянина на полях «Агрофірми Корнацьких» у 2013 році

Як повідомив днями автору цих рядків один з юристів, які захищають інтереси агрофірми, Сергій Рохманов, разом і виходом на свободу негласного господаря області Михайла Титова, також відомого як «Мультик», бандитські домагання на їхні землі поновилися з новою силою. При тому, що рейдери-фігуранти кримінальних проваджень формально продовжують залишатися під слідством, а Аркадій Корнацький весь цей час був і все ще продовжує залишатися народним депутатом України!

Вищезгадана боротьба з рейдерами стала відома широкій громадськості багато в чому завдяки імені відомого кримінального авторитета «Мультика». Але ж скільки ще в Україні бандитів буквально тероризують фермерів і пересічних селян. У ході даного журналістського розслідування його автор натрапив на одну з таких груп рейдерів, злочинна діяльність якої містить в собі всі ознаки організованого злочинного угруповання.

Як з'ясувалося, дана очолювана двома молодими людьми злочинна організація протягом багатьох років неодноразово потрапляла до поля зору правоохоронців. Утім, все це ніяк не заважає ОЗУ успішно дерибанити землі аграріїв як мінімум в двох областях України - Київській та Хмельницькій. Злі язики в числі потерпілих називають ще й Івано-Франківську область, але цю інформацію ще потрібно буде перевірити автору цих рядків. Про які там 6 тисяч гектарів повернутої землі йшлося в вище згаданому звіті Мін'юсту, якщо в одному лише Кам'янець-Подільському районі Хмельницької області рейдери зуміли привласнити і незаконно обробляють понад 2 тисячі га!

Аграрно-кримінальний інтернаціонал

Понад рік шукають справедливості мешканці села Яблунівка Білоцерківського району Київської області. Формально спір йде між ними і компанією з чеським власником «Ресіліент» за 260 га державної землі, яку спочатку повинні були розпайовувати на користь безземельних місцевих громадян. Але не все лежить на поверхні.

Формально чехи отримали землю на законних підставах. Однак, раніше земельні об'єкти зазнали нехитрої махінації, кінці якої можна відстежити і зараз. Було б бажання у правоохоронних органів.

Спочатку землі яблунівців були потайки розпайовані поміж сотнею нікому невідомих в тих місцях людей, більшість з яких складали студенти. Згодом заслані козачки передали наділи фізичним особам, а ті в свою чергу продали землю ТОВ «Ресіліент».

При чому, за даними автора статті, представники чеської компанії домовлялися про угоду не з вищевказаними фізособами, а з їхніми ляльководами, третіми особами. Отже, схоже на те, що совість керівників «Ресіліенту» чиста лише де-юре, але не де-факто. Закономірно, що занадто часто нинішні власники відстоюють власні права далеко не європейськими методами:

Ось в такий спосіб невідомі особи в камуфляжів та балаклавах, наймані «Ресіліентом», дискують майбутній урожай пшениці в Яблуніці

Громадяни Конюшенко Д.Д і Опалко В.Г, які передали орендовані ними раніше землі селян іноземцям, є всього лише «прокладками», однією з ланок ланцюжка, створеного тіньовими ділками, які, втім, засвітилися в іншому схожому випадку, допустивши одну серйозну помилку. Якщо у випадку з Яблунівкою вони просто перепродали отриману незаконним чином землю, то, наприклад, в Кам'янець-Подільському районі Хмельниччини рейдери самі вирішили зайнятися довгостроковим бізнесом в якості аграріїв. Хоча теж не безпосередньо, а через підставних осіб.

До слова, сумнівна діяльність Конюшенка та Опалко не обмежується Яблунівкою Білоцерківського р-ну Київської області. Відомо, наприклад, що в 2014 році Сквирська райрада зверталася до ГПУ з вимогою скасувати укази місцевого управління Держземагентства «стосовно надання дозволів на розробку документації із землеустрою гр. Опалко В.Г та Конюшенку Д.Д. та скасування державної реєстрації права оренди, що виникло на підставі договорів оренди землі, укладених з порушенням чинного законодавства України».

Схожий почерк

У Кам'янець-Подільському районі була застосована практично аналогічна Яблунівській схема. Від середини 2000-х років держпідприємства, колишні радгоспи «Колодіївський» і «Староушицький», були визнані банкрутами та проходили процедури ліквідації. У той же час їхні землі орендувалися і оброблялися місцевими фермерами. Улітку 2017 року, за лічені дні до вступу в силу нової постанови Кабміну, якою були істотно урізані можливості земельних махінацій, Хмельницьке обласне управління Госгеокадастру дало дозвіл на розробку проектів землеустрою на території Староушицької і Колодіївської сільрад кільком сотням невідомих в тих краях громадян, серед яких не значилося жодного місцевого жителя або учасника АТО. Характерно, що раніше орендували землі підприємці, які практично водночас чомусь почали відмовлятися від своїх прав на їхнє використання. Також протягом усього двох-трьох діб та на однакових бланках були спрямовані до місцевого відділення Держгеокадастру заяви фізосіб, які забажали розпаювання сільгоспземель.

У відповіді міністерства МВС на відповідне звернення одного з народних депутатів говорилося про те, що за фактом зловживань службовим становищем посадовими особами ГУ Держгеокадастру в Хмельницькій області були відкриті кримінальні провадження. У листі міністра Арсена Авакова згадується й про факти службового підроблення, які також мали місце.

У кінцевому підсумку відчужені радгоспні землі були продані ТОВ «Агро-Еко-Граунд», яке за дивним збігом обставин було зареєстровано в Колодіївці кількома місяцями раніше описаних подій. Власником же новоспеченого господаря сільгоспземель числиться корпоративний інвестфонд «Зарус-Інвест», що має київську прописку та виник трохи пізніше в 2017 році і чиїм кінцевим бенефіціаром тоді був житель окупованої Горлівки Денис Лемішевський.

Незважаючи на відкриття кримінальних проваджень за фактом незаконного привласнення сільгоспземель і судових розглядів, які призвели до арешту земельних наділів, працівники «Агро-Еко-Граунд» продовжують сіяти і збирати врожаї з самозахоплених земель, чим викликають обурення місцевих жителів. Прямо у полі кілька разів ледь не дійшло до жорстких силових протистоянь між селянами і молодчиками спортивної зовнішності, найнятих місцевими карабасами барабасами. Сутичкам до пори до часу вдається запобігати поліції. Щоправда, свого часу на підмогу сюди доводилося приїжджати навіть поліціантам з обласного управління.

Селяни намагаються запобігти черговому нападу тітушок на землі колишнього радгоспу «Колодіївський». Квітень 2018

Водночас позбавлені землі селяни протягом останніх двох років зверталися зі скаргами до усіх можливих державних інстанцій, влаштовували акції протесту біля Хмельницької облдержадміністрації, навіть погрожували масовим голодуванням.

Депутатки Китайгородської селищної ради Євгенія Коритник і Тетяна Радійчук (зліва направо) під час зустрічі з автором цих рядків. Вони чи не єдині, хто намагаються організувати системну боротьбу проти рейдерів з «Агро-Еко-Граунд»

Зрозуміти протестуючих дуже просто, адже через брак власних великих підприємств і заводів єдиним джерелом фінансових надходжень до бюджетів перерахованих вище сіл є плата за оренду землі.

До того ж, «Агро-Еко-Граунд» навіть не спромоглося взяти на себе будь-які зобов'язання у вигляді соціального партнерства чи іншого колективного договору з об'єднаними територіальними громадами, фактично поставивши цілі села на грань виживання.

«На манеже - одни и те же»

Директором «Агро-Еко-Граунд» офіційно є Станіслав Романчук, але на перших зустрічах із жителями Китайгородської ОТГ, до якої входять мешканці Колодіївки, керівником підприємства представлявся Олег Науменко. За інформацією з достовірних джерел, як Романчук і Науменко, так і вищезгадані Опалко і Конюшенко, є людьми, контрольованими громадянами Євгеном Сингаєвським і Олександром Пилипчуком, які давно відомі деяким українським аграріям з, м'яко кажучи, некращої сторони.

Квітень 2018-го. Самозванець Олег Науменко виступає перед місцевими селянами

Щодо Романчука і Науменка, то їхній тісний зв'язок з Сингаєвським підтверджується в тому числі документально. Підприємства Сингаєвського, Науменка і Романчука входять до такого собі сільськогосподарського виробничого кооперативу «Ягідки». На даний момент саме Романчук де-юре є директором і одним із співвласників «Ягідок», а в 2017-му серед офіційних співзасновників фігурувало прізвище Сингаєвського. Ба більше, в числі співвласників «Агро-Еко-Граунд» у 2018-му значилася дружина Євгенія Сингаєвського Вікторія.

 

Особливо цінні кадри

Євген Сингаєвський та Іван Пилипчук досить відомі у вузьких колах, починаючи ще десь з 2010 року.

Євген Сінгаєвський декілька років тому

Кучеряво жити не заборониш

Так, кілька років тому сайт журналістських розслідувань «ОРД» писав:

«З 2010-2014 роки за рахунок службових осіб Державного земельного агентства на чолі із Тимченком С.М. було створено злочинну організацію з усіма притаманними їй ознаками, передбаченими ст.255 КК України, основною метою якої було організація вчинення особливо тяжких злочинів майнового характеру, направлених на особисте збагачення та збагачення правлячої верхівки за рахунок використання так званого адмінресурсу. Як не дивно, але до втягнення в організацію та контроль за здійсненням злочинної діяльності у цю структуру, на відміну від інших органів влади, Тимченко С.М. залучив молодий амбіційний колектив, який ми 100% можемо назвати «Молодою командою», що може посперечатися за «досягненнями» із своїми попередниками-космонавтами Л.М.Черновецького. Свою роботу «Молода команда» розпочала з інвентаризації земель по всій Україні з метою виявлення та вивільнення вільних земельних ділянок для подальшої їх «безоплатної приватизації». У результаті «правильно проведеної інвентаризації», шляхом зловживання службовим становищем, підробки та фальсифікації ряду документів, вивільнилась значна кількість земель, які раніше відносились до земель водного та лісових фондів України, заказників та інших, що взагалі не підлягають приватизації. Ласими шматками стали земельні ділянки, розташовані поруч із великими річками (в тому числі, береги р. Дніпро), південний берег АРК, гірські місцевості Закарпатської та Івано Франківської областей, мисливські господарства та ін. Вказані земельні ділянки все ж таки були «безоплатно приватизовані на підставних осіб» з подальшою їх легалізацією шляхом продажу, а кошти успішно витрачені або десь приховані, у тому числі виведені за кордон».

Мої колеги детально описали процес відчуження і подальшої приватизації членом сумновідомої «Сім'ї януковича», особливо близьким до одіозного Юри Єнакієвського Сергієм Тимченком і його підростаючою зміною земель, які перебували в постійному користуванні київського ДП «Пуща-Водиця». Схема майже один в один схожа з вищеописаними автором сучасними аналогами. Причому позаштатним помічникам голови Держземагентства Сингаєвському і Пилипчуку, а також їх підшефному, вже відомому нам Олегу Науменку приділялася дуже важлива роль на завершальному етапі махінації, а саме - легалізації корупційної схеми.

Фото Івана Пилипчука майже не знайти в інтернеті. Тому ми відшукали фото на паспорт

У 2014 році відгриміла Революція Гідності; за рік новий Кабмін розформував Держземагенство, наділивши його функціями Держгеокадастр; зник з владного горизонту Тимченко; а Сингаєвський із Пилипчуком як і раніше. залишилися на плаву, трохи перевівши старі схеми на оновлені рейки. Їм не завадило навіть розслідування вже дещо присипаної нафталіном схеми привласнення земель у Пущі-Водиці, яку наприкінці 2015-го знову було піднято на вила одним з провідних українських телеканалів.

Розслідування тележурналістів стосовно ДП «Пуща-Водиця»

Зайвим проявом впливовості та безкарності Пилипчука та Сінгаєвського є приватний скандал, що вибухнув у серпні 2016-го. Три роки тому стильний кабріолет «Мерседес» Пилипчука під керуванням свого нетверезого господаря влаштував масштабне ДТП у центрі Києва на проспекті Дружби народів, в'їхавши в чужу «Тойоту» на смузі зустрічного руху. У результаті аварії тоді постраждали четверо пасажирів «Тойоти» (троє згодом потрапили до лікарні) та сам Пилипчук разом із двома своїми супутниками. За словами очевидців події, майже відразу на підтримку винуватця ДТП приїхали півдюжини автомобілів з козирними номерами.

Місце події відразу після скоєння Пилипчуком ДТП. На відео можна розгледити Сінгаєвського (з бородою у білій сорочці), який намагається «вирішити питання» з поліціантами (Див. з 00:30)

Пилипчук тоді відмовився пройти перевірку на наявність заборонених речовин в крові, незважаючи на те, що, як повідомлялося, в його авто було виявлено шість грамів кокаїну. Через кілька днів підслідний, який перебував на підписці про невиїзд, спробував навіть покинути територію країни і був затриманий українськими прикордонниками, після чого відправився під домашній арешт. Судячи з усього, пізніше великі гроші і великі зв'язки допомогли таки Пилипчуку уникнути покарання, і сьогодні він знову керує крутими автівками. Благо, його діяльність на ниві рейдерства цілком дозволяє йому «жити красиво».

Напередодні грандіозного шухеру

Учора під час свого візиту до Туреччини новий, вже третій, протягом успішної кар'єри Сингаєвського і Пилипчука, Президент України пообіцяв до кінця поточного року домогтися скасування мораторію на продаж земель в країні і приступити до їх розпродажу. Зазначу, що, за даними Держгеокадастру, з 60,3 млн гектарів української землі майже 70% становлять сільськогосподарські угіддя з високою родючістю, а під дію мораторію зараз підпадають 96% с/г земель, при чому 68% – це паї селян.

Питання: про який чесний ринок землі в Україні може вестися мова за існуючого стану речей в аграрному секторі? Як можна обіцяти другу, не виконавши першої обіцянки щодо перемоги над рейдеством, в славетній справі якого вже давно злилися воєдино приватні злочинці з корупціонерами-посадовцями? Подібне ставлення нової влади до проблеми цілком може поставити країну на грань економічної, а згодом і соціально-гуманітарної катастрофи.

ЗЕЛЕНСКИЙ ПООБЕЩАЛ БОРОТЬСЯ С КОРРУПЦИЕЙ И РЕЙДЕРСТВОМ