Декілька годин тому з'явився текст президентського закону про так званий "антикорупційний" суд.
ОЧЕВИДНО, що президент себе сам не образить.
ПРОГНОЗОВАНО, що він подав проект створення суду, котрий, в кінцевому рахунку, не буде йому загрожувати.
ОЧІКУВАНО, що цим не вдоволені політики, котрі вважають оцей "антикорупційний" суд ледь не панацеєю від корупції. Фейсбук-дописи їх сповнені обурення, яке буде рясно литися найближчі добу-дві.
Мені цікаво, на що вони розраховували? Що Порошенко подасть законопроект, де наступить на горло своїй власній пісні?
ГЛАВА ВЕНЕЦИАНСКОЙ КОМИССИИ ПОДДЕРЖАЛ СОЗДАНИЕ АНТИКОРРУПЦИОННОГО СУДА
Вражає, наскільки дитячою є психологія окремих записних антикорупціонерів, наскільки примітивне їх сприйняття роботи правової системи і яке мінімальне їх розуміння, що таке корупція взагалі.
Дехто відверто каже "давайте віддамо все іноземцям, їх же не куплять".
Тьфу!
Прикро, що саме такі наївні та спрощені підходи зараз у моді. Це означає, що суспільство не дозріло до того, щоб підтримати тих, хто є справді компетентним антикорупціонером.
Погано, що всі ці НАБУ, антикорупційні суди, НАЗК і т.д. є, по суті, лише піар-проектами, на котрих хтось освоює великі бюджети, а хтось - здобуває політичні бали.
Чесно кажучи, перші мені більше подобаються, ніж другі. Політики піаряться на "антикорупції", бігаючи з пустими гаслами і непрацюючими рішеннями, без жодної користі для суспільства. В той же час "грантоїди" хоча б підвищують внутрішній попит за рахунок залучення грошей із-за кордону, розвивають українську економіку в цей складний період, отримуючи закордонні гранти.
Звісно, ця вся метушня не має жодного стосунку до подолання корупції. Так звану велику корупцію можна ліквідувати, тільки змінивши Конституцію, прибравши безкарність Президента і його можливості втручатися у роботу різних гілок влади - по суті, створити класичну буржуазну демократію з незалежними гілками влади.
Нагадаю, зараз Президент є одним із найбільших бізнесменів у країні, він формує регуляторні органи, котрі створюють сприятливі умови для його бізнесу. При цьому він призначає очільників ключових правоохоронних інституцій (СБУ, Генпрокуратура), має можливість міняти у вигідний для себе спосіб структуру судів (зараз, у цей момент, він міняє під себе Апеляційний суд Києва та київський окружний Адмінсуд тощо). Такі повноваження є радше ознакою монархії.
Ліквідація безвідповідального і всевластного інституту президентства - перший і необхідний крок до антикорупційного перетворення країни. Але це історія іншого часу та інших людей.
Джерело
В УКРАЇНІ НЕМАЄ НЕЗАЛЕЖНИХ АНТИКОРУПЦІЙНИХ ОРГАНІВ, — СЕРГІЙ ВЛАСЕНКО
