19 сентябрь 2019, Четверг, 18:35

взятка декларация ДТП в Харькове задержание в Иванковичах Мошенничество туроператоров НАБУ Нацполиция происшествия прокуратура СБУ Укрзализныця

Анатомія зради. Повернення Портнова може стати важким випробуванням для нової влади

19 августа 2019г.
0

Кожен, хто мав справи з Андрієм Володимировичем, був зраджений, кинутий і використаний у якості горба, по яких цей персонаж крокує до своїх сумнівних вершин.

«Іноді вони повертаються». Це назва колись дуже популярної голлівудської стрічки із епопеї «Зловісні мерці». Звичайне жахливе фентезі на тему приходу у реальний світ кровожерливих і потворних напіврозкладених небіжчиків, зняте у середині 70-х років минулого століття.

І останнім часом складається враження, що сценаристи щось знали про дивні події в Україні середини 2019-го року. Бо на етапі зміни владних еліт з усіх щілин політичного небуття в реальну політику почали лізти токсичні персонажі з «проклятого» минулого.

Суміш «руського міра» і «вєчнолєгітимного»

Деякі, на кшталт старої «бімби» Азарова і частини його колишнього холуятника, залишаються запертими у Росії чи Австрії, фіксуючи своє існування для України банальними постами у соцмережах.

Але є й такі, що вилізли із політичної труни і нетвердою поки що ходою, потягнули свої тіла у напрямку «центрів впливу» у державі.

Одне з таких тіл зветься Андрій Портнов. Патологічний зрадник, людиноненависник та блискучий інтриган, якого цілком можна вважати зменшеною копією Медведчука. Після п’ятирічного фейсбучного самітництва, блукань між Москвою і Віднем, його тіло знов опинилось в Україні.

Звичайно, на повернення персонажа, від якого відверто тхне букетом «руського міра» і «вєчнолегітимного Януковича», суспільство відреагувало із обуренням: родини загиблих героїв «Небесної сотні» 20-го липня оприлюднили заяву, де нагадали, хто ліпив диктатуру Януковича, яка, власне, призвела до Майдану і наступної російської агресії: «Почалось все з того, що юрист режиму Андрій Портнов буквально ламав судову систему під забаганки Януковича.

Сформований із лояльних до нього суддів Конституційний суд прогнувся під вимоги Портнова та змінив нашу Конституцію».

 

Заява родин загиблих на Майдані була скерована до Генпрокуратури та СБУ, яким буквально підказували, що тіло Портнова, який фігурував у справі про державну зраду, є у доступі і його можна «брати».

Професійні зрадники потрібні завжди?

І отут сталося дивне: рівно через місяць суспільство отримало красномовного ляпаса. Просто приголомшливу новину із Telegram-каналу самого Портнова, який у звичному стилі жовчного інтернет-троля повідомив про те, що справа проти нього закрита «у зв’язку з відсутністю в діянні складу кримінального злочину».

На підтвердження були опубліковані листи від СБУ та прокуратури Криму, у яких міститься цікава родзинка: прокуратура повідомила, що не має проваджень щодо Портнова, в яких він мав би процесуальний статус підозрюваного чи обвинуваченого, а СБУ догодливо додала, що Портнову про підозру не повідомляли та в розшук не оголошували.

Отже, - іноді вони повертаються… Причому абсолютно легально. І висновок, нажаль, єдиний і вбивчий – цей зрадник по життю активно (і, вірогідно, не без успіху) намацує зв’язки і канали впливу для свого не тільки фізичного, а й політичного повернення.

Для нової влади і країни в цілому така хода «зловісних мерців» може обернутись трагедією.

Підтвердженням такого припущення є уся політична (і не тільки) біографія Портнова. Вона певною мірою унікальна: кожен, хто мав справи з Андрієм Володимировичем, був зраджений, кинутий і використаний у якості горба, по яких цей персонаж крокує до своїх сумнівних вершин.

Тому є сенс згадати основні етапи цього непересічного шляху зрад, підстав, правових та юридичних маніпуляцій і просто кримінальних злочинів, які завжди мали для держави дуже сумні наслідки.

Приміряючи шкіру щура

Загальновідомими є портновські злі витівки із наданням Януковичу диктаторських повноважень після сумнівної з правової точки зору зміни Конституції з парламентсько-президентської моделі на президентсько-парламентську. Аксіомою є і його вирішальна роль у підготовці пакету драконівських законів «16 січня», які стали пусковим механізмом суспільного обурення і силового протистояння під час Революції Гідності.

Але не менш цікавими є й попередні підкилимні маніпуляції цього персонажа, який нині наводить мости у «новій» реальності.

Андрій Портнов, починаючи із 2005 року, був просто тінню Юлії Тимошенко, її ярим фанатом і юридичним гуру БЮТу.

 

І саме він займався юридичним супроводженням скандальних «газових угод», через які Тимошенко згодом запроторили до в’язниці. І не буде перебільшенням припустити, що «юрист Тимошенко» вже у той період приміряв на себе шкуру щура, який першим кине юлін кораблик.

Адже тільки Портнов достеменно знав про правові дірки газового контракту. «Дірки», які потім опинились у якості аргументів і доказів на руках у першого заступника Генпрокурора Пшонки – Рената Кузьміна, - який, власне, був головним виконавцем спецоперації «Посадити ЮВТ» і водночас ситуативним другом Портнова.

Прозоро виглядає і те, що Кузьмін при цьому вивів Портнова за межі справи про газові контракти.

Тобто Портнов банально «злив» Тимошенко в обмін на власний імунітет у цій справі. Але не тільки на це. Перш, ніж перейти до решти «профітів», які Портнов отримав за зраду, додамо такий штришок до його портрету: аби остаточно добити колишню шефіню (яка, звісно, змінила роль «богіні» на роль особистого ворога), Портнов всіляко науськував Кузьміна прив’язати Тимошенко до вбивства Євгена Щербаня.

Як підозрюють в БЮТ, їхній «юридичний гуру» мав сепаратні стосунки із «регіоналами» ще під час спроби обжалування результатів виборів 2010 року в Адміністративному суді. Правова позиція сторони Тимошенко була настільки непереконливою і слабкою, що вона вимушена була відізвати позов. Вірогідно, так сталось тому, що її відданий паж Портнов, одною половиною своєї багатогранної особистості представляв Юлю в суді, а інша половина у той же час вже «зливала» її Кузьмину…

Останній портновські «подарунки» оцінив – саме завдяки першому заступнику Генпрокурора, який був вхожим до АП напряму, через голову Пшонки, Портнов вже через два місяці став заступником глави Адміністрації Президента і юридичним радником Януковича.

Отут відкрилась нова сторінка портновської біографії. За наступні три роки він примудрився з елітного зрадника перетворитись шеф-кухаря позаправової кухні партії Регіонів, головного інтригана тої влади, автора рішень, що провокували Майдан, російсько-австрійського емігранта і в решті-решт «зловісного мерця».

Який повертається.

…Але на початку цього шляху він звично зрадив того, хто його пригрів – цього разу Кузьміна.

Далі буде.

КРАЇНА БЕЗКАРНОСТІ

Игорь Юрченко Главный редактор Интернет-издания ПІК