Думав, що здивувати мене будь-якими владними рішеннями неможливо, однак ВРП це вдалося. Скажу більше: я був неприємно вражений і навіть шокований. Адже дисциплінарна палата ухвалила рішення про звільнення судді по надуманій порожній скарзі професійного активіста! Відтак, ВРП настільки загралася, що може звільнити суддю Окружного адміністративного суду Києва Євгенія Аблова за те, що в котрійсь ухвалі про самовідвід він, чи бачите, посмів надати оцінку протиправності дій працівника НАБУ!
Про те, що у ВРП є така скарга, відомо давно. Втім, ніхто її навіть всерйоз не сприймав, оскільки предмет скарги абсурдний і жалюгідний.
Для чистоти експерименту та уникнення маніпуляцій так званими громадськими активістами пропоную ознайомитися безпосередньо зі змістом цієї «страшної» ухвали.
Вона є в «Єдиному реєстрі судових рішень». Я наводжу її прямо тут:
Юристи, з якими я спілкувався на цю тему, сміються і не вірять, що ВРП може винести рішення про звільнення на підставі скарги на цю ухвалу. Мої контакти у ВРП відводять очі, розводять руками і скаржаться на кон’юнктуру…
У самого Є. Аблова мені не вдалося отримати коментар, позаяк він на лікарняному і зв’язку з ним немає. Але попри хворобу, Аблов все ж прийшов на засідання ВРП з наміром дати свої пояснення до тієї недолугої скарги. Однак на засідання суддю не допустили, бо ВРП… вчасно замінували.
Як шеф-редактор профільного ЗМІ, я не один рік займаюся медіа-аналізом судових та навколосудових тем. Бачив багато різного. Однак за такий «страшний» вчинок навіть догани було б багато. За всі роки я можу пригадати чимало випадків, коли ВРП зовсім не карала суддів за відверті порушення присяги, законодавства чи етики. І раптом таке рішення! Саме тому й обурює такий вибірковий підхід. Тим більше, без заслуховування позиції судді, не давши йому шансу пояснити свої дії — а саме так зазвичай робить ВРП. До чого такий поспіх?
Особисто у мене склалося враження, що комусь дуже не терпілося прийняти таке «слизьке» рішення, що, ймовірно, було погоджене заздалегідь. Цілком вірогідно, що такий ґвалт зчинився тому, що у п’ятьох членів ВРП 30 квітня закінчуються повноваження. Зокрема, у Андрія Бойка, котрий, на подив членів ВРП, ініціював рішення про звільнення Аблова.
У кулуарах ВРП ходять чутки про те, що ініціатива про звільнення — банальна помста принциповому судді Аблову за те, що він насмілився піти проти влади: нещодавно прийняв рішення проти Кабінету міністрів про незаконність високих тарифів.
На користь народу! А позивачем була кандидат (на той час) на пост президента Юлія Тимошенко. Не можу стверджувати напевне, але дуже кидається в очі явний конфлікт інтересів: ініціатор звільнення судді, член ВРП Бойко є батьком Наталії Бойко, що обіймає високу посаду у Кабміні, проти якого виніс рішення непокірний суддя. Збіг? Не думаю!
До речі, матеріали щодо незаконності дій детектива НАБУ вже були предметом розгляду ВРП. Тоді Вища рада погоджувалась з доводами судді Аблова, що дії з реєстрації детективами НАБУ цього кримінального провадження є явним втручанням у його діяльність. І от тепер абсолютно протилежна позиція того самого органу з того самого питання! У ній Вища рада правосуддя суперечить сама собі. Ми не настільки наївні, щоб не розуміти, що в цьому є чиясь серйозна зацікавленість. Тим більше, напередодні власної відставки.
Впадає у вічі, що окрім члена дисциплінарної палати В. Бойка, чия донька, як я вже сказав, працює на урядовій посаді, очолює палату колишній юрист чинного Президента, яка нещодавно успішно пройшла конкурсні процедури на посаду судді Верховного Суду, Тетяна Малашенкова. Можна припустити, що задовольнивши позов Ю. Тимошенко в такій резонансній справі проти уряду, суддя Аблов знайшов собі недругів в особі конкурентів по виборчих перегонах та їхнього оточення.
Та й про саму Малашенкову ті ж ручні активісти, що притягнули за вуха скаргу на суддю Аблова, писали свого часу всіляку гидоту. Але сьогодні вони скромно про це промовчать. Адже сьогодні їм дали команду «фас» на інших.
Сподіваюся, Євген Аблов оскаржить рішення дисциплінарної палати, і жодні одіозні персони не зможуть розправитися з принциповими сміливими суддями. Переконаний, що судді Є. Аблову обов’язково варто скористатися правом на оскарження рішення дисциплінарної палати і «не піти просто так».
