27 березень 2024, Середа, 04:28

Чергова істерика від активістів

11 Січня 2018г.
Рада

Микола Хавронюшко, для Резонансу

08 грудня 2017 року Національне агентство з питань запобігання корупції прийняло рішення, яким затвердило роз 'яснення щодо застосування окремих положень Закону України "Про запобігання корупції" стосовно необхідності попереднього встановлення фактів порушення антикорупційного законодавства, а саме декларування недостовірної інформації та незаконного збагачення, Національним агентством з питань запобігання корупції у ході повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування для порушення кримінального провадження за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 366-1 та ст. 368-2 Кримінального кодексу України.

Суть його полягає у необхідності проведенні повної перевірки декларації особи перед її переслідуванням у кримінальному порядку.  Нічого погано та страшного немає. Та і проведення такої перевірки передбачено діючим  Законом України «Про запобігання корупції».

Однак, не пройшло й місяця як окремі особи, рід діяльності  - «професійні активісти»,  отямившись після свят та мабуть повернувшись із закордонного відпочинку, почали обурюватися з цього приводу. Сформована під себе Рада громадського контролю при НАБУ, черговий раз продемонструвавши нездатність до здійснення ефективного громадського контролю саме за діяльності НАБ, зробила чергову «гучну» заяву з експертним висновком М.Хавронюка, який серед іншого є членом правління ГО «Центр політико-правових реформ».

І як не дивно, мабуть випадковість, але представники ЦППР Роман Куйбіда та Максим Середа є членами Громадської ради доброчесності.  Діючий член ГРД Михайло Жернаков та вже екс-член цього утворення Леонід Маслов також були висунуті до цієї ради саме ГО  «Центр політико-правових реформ». Але це ліричний відступ, для розуміння «картини маслом». Цікавим є й перелік донорів цієї організації, одним із яких в першому рядку значиться міжнародний фонд «Відродження» пана Сороса. Тому «своєчасна та потрібна» експертиза не забарилася.

Водночас, практика надання рекомендаційних роз’яснень не є чимось новим та надзвичайним. Наприклад, податкові органи використовують в своїй діяльності роз’яснення Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності від 08.09.2014 р., згідно з яким досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених статтями 212 та 212 -1 КК України (ухилення від сплати податків та страхових внесків), може бути розпочато виключно за умови встановлення обставин, що можуть свідчити про вчинення зазначеного кримінального правопорушення, в тому числі суспільно небезпечних наслідків, у чітко визначеному кримінальним законом розмірі суми несплати податків, зборів та інших платежів.

Позицію, висловлену НАЗК поділяють  й інші державні органи. На думку Вищої ради правосуддя, системний аналіз положень Закону України «Про запобігання корупції» дає підстави дійти висновку про те, що встановленню зазначення в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування завідомо неправдивих відомостей або умисного незазначання відомостей повинен передувати контроль та повна перевірка Національним агентством з питань запобігання корупції.

Відверто кажучи, частково підтримує вказану й САП, вважаючи обґрунтованою підставою для повідомлення особи про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.366-1 КК України наявність вмотивованого висновку НАЗК за результатами перевірки її декларації.

Те що за законом перевірка е-декларацій є виключною прерогативою НАЗК не заперечують й не «кишенькові» експерти.

Натомість «грантові діячі» обурюються, що якесь роз’яснення НАЗК перешкоджатиме «святій» діяльності НАБУ. Це щонайменше смішно.

Адже саме НАБУ демонструє вибірковість та непослідовність у «деклараційних»  справах. Щодо нардепа Лещенка в порушення закону НАБ проводила перевірку без реєстрації кримінального провадження взагалі; щодо нардепа Рабіновича НАБ відмовилась вносити відомості у ЄРДР, вирішивши провести дослідчу перевірку, хоча така перевірка також не передбачена КПК, але це «набушні» активісти та експерти замовчують. Бо вказане мабуть не вигідно, та премії за таке не дають.

Щодо одних осіб НАБУ проводить такі слідчі дії як обшуки, а щодо інших провадження «вісить» без здійснення таких. Тут згадаємо народного депутата України Ляшка О.В. чи  Київського міського голови Кличка В.В. Але чому так?

19 липня 2017 детективи Національного антикорупційного бюро України під процесуальним керівництвом прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури повідомили про підозру колишньому голові одного з міських судів  Луганської області у  вчиненні правопорушень, передбачених ст. 366-1 та ч.2 ст. 368-2 Кримінального кодексу України.

Новина «вражаюча», але який результат цієї «обґрунтованої» підозри?

4 січня 2017 року  НАБУ порушує кримінальне провадження щодо голови Державної аудиторської служби України Лідії Гаврилової, а нещодавно з’явилась інформація що САП давно була підписала їй підозра, однак чомусь вона не оголошена.

Сама ж пані Гаврилова вказує, що  для неї стало несподіванкою, що після того, як від детективів протягом 7 місяців не було жодної інформації, у ЗМІ з'явились повідомлення про те, що вона начебто є підозрюваною, а виплив цієї інформації пов’язує з тим, що  працівниками аудиторської служби було складено акт, щодо зловживань одним з керівників НАБУ.

Як пояснити вказане інакше аніж вибірковість, упередженість,  непослідовність та нерідко непрофесійність й некомпетентність НАБУ? Чому б не спробувати уніфікувати порядок розгляду вказаної категорії справ, щоб не було подвійних стандартів? Не подобається склад НАЗК – змінюйте його, але знов-таки, що поганого в повній перевірці? Довго? Але й «священне» ваше НАБУ здійснює досудове розслідування далеко не швидко.  Люди роками «на гачку» та під тиском без жодного процесуального статусу.

«Повний джентльменський набір» засудження від професійних активістів передбачає й проведення брифінгів, за участі святих та свідомих народних депутатів, особливо ярих апологетів НАБУ, від якого ними вже отримано за це індульгенцію, а тому чекаємо з 16 січня нардепа Лещенка та голову РГК при НАБУ Романа Маселка з черговим блаблалендом, що «всьо пропало».

Але що не говори, їх майбутня словникова еквілібристика  ніколи не зможе виправдати  вибірковість, непослідовність та некомпетентність  НАБУ.