19 листопада виповнюється 5 років із часу набрання чинності новим кримінальним процесуальним кодексом України. Але ця дата не додає оптимізму українській прокуратурі, так як згідно Прикінцевих положень саме такий граничний строк був визначений для того, щоб запрацювало Державне бюро розслідувань, органи прокуратури втратили право вести досудове розслідування в нових кримінальних провадженнях, зареєстрованих після цієї дати. А на завершення старих кримінальних проваджень, які слідчі прокуратури вже розслідували, їм відводилось ще не більше 2 років. Найбільше відчутно це може бути для військової прокуратури, так як з урахуванням ситуації розслідування правопорушень у військах є її основною функцією.
Державне бюро розслідувань не створене і в кращому випадку в поточному році ми лише взнаємо прізвища його керівника та заступників. З урахуванням часу, необхідного на проведення конкурсів для кандидатів у працівники ДБР, вирішення організаційних, фінансових та інших питань, та з урахуванням досвіду створення НАБУ оптимістичним варіантом є початок його роботи ще через рік.
Проте, навряд чи є підстави для паніки. Висловлювання окремих публічних осіб, що з 20 листопада настане повний «фень шуй» є нічім іншим, як намаганням будь якою сенсаційною заявою відволікти увагу від інших питань.
Уявляється, що самим простим і вірогідним кроком буде внесення змін в КПК України та деякі інші законодавчі акти по відтермінуванню граничного строку ще на рік, але, скоріш за все, на два роки. Це буде, сподіваємось, достатній додатковий перехідний період для того, щоб досудове розслідування плавно перейшло від органів прокуратури до ДБР. Саме такий варіант вже давно обговорюється науковцями та законотворцями. Технічно зробити це не так складно, дружина генерального прокурора України Ю. Луценко і сестра його заступника А. Матіоса є народними депутатами, які можуть ініціювати такий законопроект. Та й сам генеральний прокурор має достатній вплив на швидкий розгляд цього питання в сесійній залі.
Неспішність процесу створення ДБР та вирішення пов’язаних з цим питань пояснюється скоріш політичними, ніж правовими обставинами.
Перш за все, ДБР отримає широкі повноваження щодо кримінального переслідування вищих посадових осіб держави, в тому числі і Президента, повноваження якого припинено. Додаткову палицю над своєю головою ніхто не бажає мати. Активно чинить опір прокуратура, яка разом зі слідством втратить значну частку безпосереднього впливу на суспільство і конкретних осіб. Прокуратура з призначенням її керівником політика стала ще більш політизованим органом, якій досить часто використовує слідство, як засіб впливу саме на конкретних осіб. І частіше тих, щодо кого виникає потреба корегувати їх політичну позицію. А відтак, найбільш імовірно, початок роботи ДБР слід очікувати вже після чергових президентських виборів в Україні, тобто, у 2019 році.
Пауза до початку роботи ДБР необхідна ще і з об’єктивних міркувань доцільності. Після обрання керівництва ДБР разом з ними необхідно напрацювати і прийняти зміни до закону «Про Державне бюро розслідувань». Вже після його прийняття багато науковців та практиків висловили низку зауважень до його змісту, відмічає неузгодженості окремих частин закону між собою та з іншим законодавством. При обговоренні проекту закону багато поправок були внесені «з голосу» і тому закон вийшов недосконалий і «сирий», втратив внутрішню логіку. Науковець, що був одним з авторів законопроекту, зараз жартує, що намагається не зізнаватись у своїй причетності до нього, щоб не було конфузу.
Одним з напрямків корегування цього закону є внесення змін для створення правових підстав організації роботи по розслідуванню військових правопорушень і злочинів проти миру, безпеки і людства та міжнародних правопорушень.
УКРАЇНСЬКА ВОЄННА ЮСТИЦІЯ. НАПЕРЕДОДНІ КАТАКЛІЗМУ
У структурі цього органу не передбачається створення якогось окремого структурного слідчого підрозділу по розслідуванню військових злочинів. Відсутність такої спеціалізації при вже всім зрозумілій специфічності та складності військових злочинів, розслідування яких потребує не тільки юридичної, але й військової підготовки, зробить розслідування резонансних злочинів у військовій сфері ще менш якісним, ніж зараз у спеціалізованих слідчих підрозділах військової прокуратури. Крім того, відсутність окремої організаційної структури не дозволить збирати і аналізувати інформацію про стан дисципліни та правопорядку у військових формуваннях, ефективно впливати на цей стан через правозастосувальну діяльність.
Тому в структурі Державного бюро розслідувань, до якого мають перейти функції досудового розслідування у військах, доцільно створити Департамент військових розслідувань, до якого частково перейде вже готовий слідчий апарат з військових прокуратур. Юридичний статус працівників цього Департаменту може бути аналогічним тому, якій зараз має військова прокуратура в структурі органів прокуратури України. До речі, саме це пропонувалось авторами цього Закону перед його прийняттям. Але в подальшому це з проекту зникло і зараз маємо те, що маємо.
Законом передбачено створення органів ДБР виключно по територіальному принципу, а слідчі підрозділи, які закликані розслідувати злочини у військових формуваннях, повинні бути такими ж мобільними, як і підслідні їм військові формування. Необхідність відмови від територіального принципу діяльності була використана в пояснювальній записці до законопроекту про відновлення діяльності військових прокуратур у 2014 році, як аргумент для їх відновлення. Організація системи військових прокуратур по екстериторіальному принципу передбачена чинним законодавством і це є позитивним досвідом, якій, на жаль, може бути втрачено.
ЗЛОЧИННА ДІЯЛЬНІСТЬ ЯНУКОВИЧА ТА ЙОГО НАЙБЛИЖЧОГО ОТОЧЕННЯ: ХТО ПОКАРАНИЙ?
Із тексту Закону незрозуміло, якій буде статус у слідчих, що мають розслідувати військові злочини. Слідчий підрозділ ДБР, на який має бути покладено розслідування злочинів у військових формуваннях, для належного виконання своїх функцій має бути мобільним, під час ведення бойових дій пересуватись у другому ешелоні або тилу підслідного військового формування. Для цього цей підрозділ має бути гармонічно пристосованим до структури військової організації держави, а працівники цього органу повинні мати статус військовослужбовців, так як вони будуть дислокуватись поблизу театру військових дій і при необхідності виїжджати на передню лінію. Закон України «Про Державне бюро розслідувань» такого статусу для своїх працівників взагалі не передбачає.
У складі Головної військової прокуратури у вересні 2015 року було створено Управління з розслідування злочинів проти миру, безпеки і людства та міжнародних правопорушень. Його діяльність є дуже важливою для протидії Росії, у складі Слідчого комітету якої ще у червні 2014 року було створено Управління по розслідуванню злочинів, пов’язаних із застосуванням заборонених засобів і методів ведення війни. Росія погрожує скликанням міжнародного трибуналу для оцінки дій України в Донбасі і ними вже зібрано більше 2500 томів доказів. Діяльність Управління з розслідування злочинів проти миру, безпеки і людства та міжнародних правопорушень має на меті збір контрдоказів для можливих міжнародних судових спорів, але вона безпосередньо пов’язана зі слідчою роботою, тому надалі військовою прокуратурою здійснюватися не може. Проте, серед функцій та повноважень Державного бюро розслідувань ця діяльність не передбачена, як не передбачена серед функцій інших державних органів, наділених правом ведення досудового розслідування. Зараз вже обговорюється необхідність внесення цього напряму діяльності до функцій і повноважень ДБР.
Як бачимо, до початку роботи ДБР зробити треба ще багато, крім набору кадрів, їх навчання та створення умов для їх роботи. З урахуванням функцій і повноважень ДБР неодмінно буде обговорюватись і законодавчо встановлена кількість працівників ДБР – 1500 осіб. Уявляється, що цією кількістю навряд чи буде можливим забезпечити виконання покладених функцій.
Тому будемо мати терпіння і сподівання, що здоровий глузд переможе, слідство не стане і світ буде врятовано.
