16 январь 2019, Среда, 17:23

взятка декларация ДТП в Харькове Мошенничество туроператоров НАБУ Нацполиция происшествия прокуратура СБУ Укрзализныця

Чи можуть люди з особливими потребами бути суддями

29 ноября 2018г.
0

Наше суспільство розвивається постійно. І держава повинна гарантувати цей розвиток особистості. У тому числі і особистості судді. В нашій країні є люди, яким цей розвиток потрібен більше, адже у цих людей є свої проблеми. У тому числі проблеми з опорно-руховим апаратом.

Я сам є людиною з другою групою інвалідності, яка пересувається самостійно, але маю на лівій нозі ортез (не плутати з протезом!!!), і пересуваюся за допомогою нього. І я хочу підняти питання для тих, хто хоче стати суддею і у яких є інвалідність.

Безперечно, людина з інвалідністю не може зробити того, що може зробити здорова людина. І це є тим наслідком, який заважає людині пересуватися. Я піднімаю це питання для того, щоб роз’яснити людям, які не розуміють, так чи інакше такі проблеми, які є у людини з особливими потребами. Чомусь їх вважають не такими членами суспільства, яких вони звикли бачити. І тому необхідно зрозуміти чиновникам та простим людям, що це не так. І я розтлумачу це для вас насамперед.

Згідно статті 69, Закону України «Про Судоустрій та статус суддів в Україні», вводяться кваліфікаційні вимоги щодо заняття посади судді в Україні. Такими кваліфікаційними вимогами є:

Суддею може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п’ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою.

1.Вища юридична освітою - вища юридична освіта ступеня магістра (або прирівняна до неї вища освіта за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста), здобута в Україні, а також вища юридична освіта відповідного ступеня, здобута в іноземних державах та визнана в Україні в установленому законом порядку.

2. Стаж професійної діяльності у сфері права - стаж професійної діяльності особи за спеціальністю після здобуття нею вищої юридичної освіти;

3. Науковим ступенем - науковий ступінь у сфері права, здобутий у вищому навчальному закладі (університеті, академії чи інституті, крім вищих військових навчальних закладів) чи науковій установі України або аналогічному вищому навчальному закладі чи науковій установі іноземної держави. Науковий ступінь, здобутий у вищому навчальному закладі чи науковій установі іноземної держави, повинен, бути визнаний в Україні в установленому законодавством порядку;

4. Стаж наукової роботи - стаж професійної діяльності у сфері права на посадах наукових (науково-педагогічних) працівників у вищому навчальному закладі (університеті, академії чи інституті, крім вищих військових навчальних закладів) чи науковій установі України або аналогічному вищому навчальному закладі чи науковій установі іноземної держави.

Не може бути призначений суддею громадянин, який:

1) визнаний судом обмежено дієздатним або недієздатним;

2) має хронічні психічні чи інші захворювання, що перешкоджають виконанню функцій зі здійснення правосуддя.

Стосовно, дієздатності тут все зрозуміло. Але є питання: Чи може особа, яка є людиною з особливими потребами, яка має II групу інвалідності займати посаду судді? Звісно може! Але з певними особливостями.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 року «Питання медико-соціальної експертизи» та відповідним до нього Положенням необхідно, щоб ця медична комісія бажано дала висновок стосовно того, що особа, яка має фізичні вади дійсно могла працювати суддею. Цей висновок необхідний, для того, щоб мати конкретні юридичні підстави зайняти місце судді будь-якого суду, будь-якої інстанції. Цей медичний висновок є свого роду страховкою від цих випадків.

13.11.2018 року, я направив запит до Голови Вищої Кваліфікаційної Комісії Суддів України з проханням розтлумачити дане питання. І отримав відповідь від Сергія Козьякова, де він зазначає, що 69 статтею даного Закону встановлені обставини, за яких не може бути призначено особу суддею, серед наведених обставин, обмеження стосовно осіб з інвалідністю відсутні.

Це дає підстави вважати, що ніяких обмежень для осіб з інвалідністю, які виявили бажання стати суддею – немає.

Інша проблема, а чи буде для них встановлюватись не просто пандуси, а спеціальні столи, якщо суддя на візку? Це питання повинно бути в площині розгляду Державною Судовою Адміністрацією, яка повинна цим опікуватись. І я хочу зазначити, що ті кошти, які виділяються на потреби судів, повинні і виділятися на такі потреби. Як це буде відбуватися, ми дізнаємося згодом.

І на завершення.

Суддя – це професія, яка повинна бути символом захисту прав людини.

Андрій Ірклієнко Юрист Адвокатського Об’єднання «Климчук та Партнери»