На що тільки не йдуть шахраї, щоб виманити у людей гроші – підроблюють документи, змінюють своїм принципам, обіцяють «золоті гори» і владнання усіх проблем. Аналогічно поводять себе і різного роду корупціонери та злочинці – тільки в такому випадку об’єктом їхнього посягання вже виступає держава та\або її економічна безпека. Але, зазвичай, кожен такий «спритний» ділок виступає в якомусь одному жанрі. Проте бувають і прикрі винятки, коли шахраї хочуть і державу обдурити, і через рідних людей «переступлять», не соромлячись. Одними з таких одіозних персонажів є подружжя підприємців з Кривого Рогу – Юрій Бурков та його дружина Алла.
Разом вони стають фігурантами кримінальних справ, доводять до відчаю близьких, яким не залишається нічого іншого як «вийти на площу Незалежності і підпалити себе», «віджимають» працюючий бізнес, наносять тілесні ушкодження працівникам правоохоронних органів, і навіть не соромляться мати справу на території країни-окупанта. Але про все по порядку.
Коли різного роду фінансові експерти вживають порівняння «нічний дозор по-українські», то мають на увазі, що було б непогано, якби вітчизняний бізнес якомога частіше «виходив з тіні». Це б дозволило і з корупцією боротись, і прогнозувати певні економічні процеси в рамках всієї країни, та і підтримувати благоустрій якщо не рідного міста чи району, то хоча б території, де мешкаєш сам або зі своєю родиною. Та не так думають безпринципні люди, яким чхати на всі ці «високі» матерії, і для яких є один Бог – нажива. І здається нам, саме так вважають громадяни України Бурков Юрій Геннадійович (06.02.1975 р.н.) та Буркова Алла Павлівна (16.06.1975 р.н.), щодо яких під час нашого журналістського розслідування знайшлося дуже багато цікавої інформації.
Поверхневий пошук даних щодо героїв матеріалу дає не надто багато приводів для роздумів. Так, найперше, що кидається у вічі, це новина з сайту «Первый Городской» про те, що родина підприємців отруїла рідкісні дерева – платани, що були висаджені по вулиці Соборності (раніше – Косіора) в Кривому Розі.
Люди кажуть, що дерева навмисно знищили власники приміщення офісної будівлі за адресою Соборності, 97. І зроблено це було не просто так, а в силу неприязних відносин до своїх сусідів. За цим фактом є заява в поліцію про псування рослин, у мережі Інтернет викладено навіть відео з місця злочину, і сподіваємось правоохоронні органи все ж нададуть цьому належну оцінку.
Однак виникає питання, що ж не так з деревами, чи то пак сусідами цих підприємців, якими і є подружжя Буркових.
Обробивши інформацію за допомогою ресурсів Opendatabot та Єдиний державний реєстр судових рішень, з’ясовуємо, що Бурков Юрій є фігурантом відразу декількох судових проваджень. Одне з яких – справа за №214/3894/19 – буде розглядатись зовсім скоро – 7 лютого 2020 року. У цій справі позивач вимагає від Буркова Ю.Г. визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди нерухомого майна. Суть цієї угоди дуже проста – «сусіди» по приміщенню провели значне облаштування і ремонт як самої будівлі, так і прилеглої території, а тому мали право на додатковий час оренди 60 м2 комерційної нерухомості. Відповідач спочатку на такі умови пристав, а потім передумав, і не знайшов нічого кращого як помститись деревам, що були висаджені поруч з будівлею.
В принципі, кожен живе як хоче – і ніхто не зобов’язаний робити місце своєї роботи ошатним і чепурним, а відносини з сусідами – приязними. Однак подальший пошук інформації виявив дивні речі, виявляється і з «підприємництво», і з «чесністю», і з «приязністю» у Буркових дуже непрості стосунки.
По-перше, Юрій Бурков в якості ФОП не зареєстрований в жодному офіційному реєстрі за його ІПН – 2743010479 – немає інформації ані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ані в реєєстрах бізнесових структур, які перевіряють дані по контрагентам по типу youcontrol.
Щодо Алли Буркової є трохи більше інформації - раніше вона займалась організацією перевезень таксі, а зараз є керівником «ТОВ "САТОРІ ПЛЮС" (код: 37214955, діяльність 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля, дата реєстрації: 11.10.2010 за адресою 50103, Дніпропетровська обл., місто Кривий Ріг, Довгинцівський район, вулиця Косіора, будинок 97, приміщення 1).
Разом з тим, саме Юрій Бурков, а не його дружина згідно Реєстру речових прав на нерухоме майно є боржником при податковій заставі щодо приміщення за цією адресою (обтяжувач - Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, підстава – акт податкової 2743010479/115/81, виданий 18.09.2019).
Більше того, якщо зробити відповідні запити до податкової, стає зрозумілим, що на рахунки Буркова регулярно перераховують кошти різні ФОП, які є орендарями приміщень за вказаною адресою. При цьому надходження мізерні – по 1,5-2 тис грн, що є явно невідповідною сумою оренди за комерційну нерухомість. До речі, самі буркови розміщують рекламу явно з більшою вартістю оренди.
За інформацією від постійних відвідувачів магазинів в цьому приміщенні подружжя Буркових регулярно забирають готівку у продавців, а це дозволяє дійти простого висновку - вказані особи протягом тривалого часу здійснюють тіньову комерційну діяльність на території м. Кривий Ріг, не сплачуючи значну частину податків, зборів та інших обов’язкових платежів.
Щомісячно обсяг отриманих тіньових коштів Буркова Ю.Г. від здачі в оренду належних йому нежитлових приміщень може сягати більш ніж 350 000 гривень. Річна сума тіньового доходу складає більше 4 000 000 грн. Тим не менш, вказаний громадянин не вважає за необхідне звітувати до податкових органів про отримані доходи, майновий стан та статки, а також сплачувати податки в Україні.
А по-друге, і це не менш симптоматично – є дуже обґрунтована підозра в тому, що в подальшому, отримані завідомо злочинним шляхом кошти подружжя Буркових вивозить до анексованого Криму (використовуючи банківські, фінансові установи або самостійно, власним транспортом). Там готівка легалізується шляхом придбання рухомого та нерухомого майна, яке використовують, в тому числі для ведення фінансово – господарської діяльності. Як мінімум, точно відомо про квартиру Алли Буркової в Ялті, смт Відрадне, вул. Моріса Тореза, д.19. Також не можна виключити наявність у Буркова Юрія Геннадійовича та його дружини Буркової Алли Павлівни паспортів громадян Російської Федерації, що є кричущим фактом в часи напружених взаємовідносин між Україною та Росією! Але ця інформаціє ще перебуває в стадії перевірки.
До речі, Бурков Ю.Г. та Буркова А.П., незважаючи на відсутність або мізерність офіційних доходів, в повсякденному житті користуються автомобілями преміум класу Lexus GX470 АЕ6412ЕН та Toyota Land Cruser 200 АЕ7666ІА, мають багато об’єктів нерухомого майна на території Дніпропетровської області, та ведуть розкішний спосіб життя. За все це, звичайно, треба платити, в тому числі й налагоджуючи відповідні «зв’язки» серед правоохоронних структур. А в тому, що такі зв’язки існують, особисто у нас сумніві немає, для цього достатньо проаналізувати лише декілька моментів та співставити їх між собою.
Аналіз повідомлень до поліції за останні два роки щодо адреси вул. Соборності,97 виявляє дивну системність: подружжя Буркових неоднократно протиправно намагались зайти в приміщення, які їм не належать, через що власне й відбувались виклики поліції (частина з цих візітів зафільмована і доступна за посиланням тут). Під час одного з викликів, з невідомих причин Буркова А.П. причинила тілесні ушкодження слідчому Довгинцівського відділу поліції, яка прибула на місце в складі опергрупи.
За даним фактом було зареєстровано кримінальне провадження № 12019040750000776. Під час досудового розслідування були зібрані докази провини Алли Бурквої та пред'явлено підозру в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 345 КК України. 23 грудня 2019 року обвинувальний акт щодо Буркової був направлений в Довгинцівський районний суд Кривого Рогу, де їй обрали запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, але далі все пішло не зовсім по закону.
Так, на момент внесення матеріалів в ЄРДР, керівником слідства Довгинцівського відділу поліції була Кутня Людмила Вікторівна, в підпорядкуванні у якій перебувала потерпіла.
За достовірною інформацією подружжя Буркових, з метою уникнути відповідальності за вчинений злочин, а саме застосування до обвинуваченої ст. 47 або 46 КК України, використовуючи свої особисті і корупційні зв'язки домовилися, не виключено що за грошову винагороду, з колишнім начальником слідства Довгинцівського відділу поліції Кутньою Людмилою, яка на сьогоднішній день є в.о. керівника слідства Криворізького відділу поліції. Остання протягом довгих років є знайомою родини Буркових. У свою чергу можна припустити, що Кутня Л.В. використовуючи своє службове становище, примушує потерпілу не перешкоджати обвинуваченій Бурковій Аллі уникнути покарання у вигляді умовного терміну, і дати можливість звільнити її судом від кримінальної відповідальності у зв'язку з передачею її на поруки трудовому колективу, або ж шляхом примирення обвинуваченого і потерпілого. На наш погляд, подібне припущення має бути перевірено Управлінням внутрішньої безпеки Криворізького відділу поліції.
Відносно чоловіка Буркова Алли - Юрія також зареєстровано 2 кримінальних провадження за ч.2 ст. 125 і ч. 1 ст. 383 КК України. Крім того, з огляду на те, що власники приміщення 1 за адресою вул. Соборності,97 всіляко ухиляються від сплати земельного податку, то обґрунтовано можна стверджувати, що в діях гр. Буркова Ю.Г. а також його дружини наявні ознаки складу злочинів, передбачених ст. 111, 212 та 209 КК України. Наразі проводяться слідчі дії, однак під час пошуку інформації в цій частині нам вдалося дізнатись, що Юрій Бурков не перший раз є фігурантом кримінальних справ, і подробиці однієї з них просто жахають своїм цинізмом.
Виявилось, що основа основ бізнесу Буркових – приміщення по вул. Соборності перейшло до них у власність у дуже непростий спосіб, на якому вважаємо за потрібне закцентуватись більш детально.
І досі за цією адресою в державних реєстрах можна віднайти інформацію про ТОВ "ПРОМІНЬ-КРИВБАС" (Код: 13464161), керівником якого є Панченко Ніна Андріївна. Товариство зараз перебуває в стані припинення, господарської діяльності не веде, а Реєстрі судових рішень можна віднайти чимало рішень про стягнення з ТОВ кредитної заборгованості.
На дзвінок журналіста Ніна Панченко відповіла, що дійсно була першим господарем вказаної будівлі, але вже «втомилась боротись, бо Бурков всіх купив». Тим не менш ми знайшли чимало цікавої інформації того періоду.
Так, насамперед є текст скарги на ім’я Генпрокурора Пшонки В.П., датоване груднем 2010 року (принагідно нагадаємо, що саме в цей час Алла Буркова вже зареєструвала своє нове підприємство за вказаною адресою).
Зі скарги дізнаємось наступне.
Ніна Панченко та її син були засновниками ТОВ «Промінь-Кривбас». Рідний брат дружини сина і є Юрій Бурков. Вочевидь, про доходи та вартість бізнесу родини Панченків був обізнаний дуже добре, тим більше, що це підтверджується показами і самої потерпілої. Зокрема, вона зазначає, що «21 липня 2009 року, піддавшись вмовлянням Буркова Ю.Г., якому на той момент була винна 15000 у.о., я оформила фіктивний договір купівлі-продажу за 37269,66 грн, хоча насправді навіть цих грошей за продаж не отримала. Договір був складений для того, аби убезпечити приміщення магазину ТОВ «Промінь-Кривбас» від чужого кредиту, в якому товариство виступало поручителем. Таку схему придумав сам Бурков, який на той час був банківським працівником і добре орієнтувався у подібних речах, до того ж йому були потрібні «гарантії» повернення грошей.
Через півроку Бурков запропонував Панченкам ще грошей. Ті взяли від родича допомогу, але виявилось, що фактично вони остаточно схопили наживку афериста, який просто вирішив прибрати їх бізнес до своїх рук. І вже в травні 2010 року Юрій Бурков відверто говорить: або вертаєте кошти, або приймаєте мене у партнери. Потрапивши у безвихідь, Панченки пристають на умови Буркова, тим більше що останній обіцяв владнати усі «кредитні» проблеми і сплачувати відсоток від прибутку. Але жодна з цих обіцянок не була виконана, що й стало початком кінця усіх причетних до ТОВ «Промінь-Кривбас» та приміщення за адресою Соборності,97.
Не оспорюючи по суті фіктивний договір купівлі-продажу, Ніна Панченка намагалась забрати хоча б свій товар з магазинів та обладнання, яке там було. Але навіть цього їй зробити не вдалось – і її просто побили і виштовхали на вулицю.
Ось як це описується в рішенні Довгинцівського районного суду:
«Відповідно до скарг приватного обвинувачення ОСОБА_8 звинувачує підсудних ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в тому, що 26 листопада 2010 року, приблизно о 10-15 год., вона як директор і один із засновників ТОВ « Промінь - Кривбасс» , прийшла до магазину « ІНФОРМАЦІЯ_3 « , що розташований за адресою: АДРЕСА_3, для того щоб забрати виручку від реалізованого товару за 25 листопада 2010 року. Продавці повідомили, що виручку забирає дружина ОСОБА_4, ОСОБА_5 Вона викликала працівників міліції.
До приїзду працівників Довгинцівського РВ КМУ УМВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підійшли до неї та почали вимагати звільнити приміщення магазину. На відмову піти з магазину ОСОБА_5 схопили її за руки та тулуб та почали виштовхувати з приміщення магазину. В наслідок застосування фізичного насилля вона ударилася об колону в приміщені магазину . ОСОБА_5 відчинили двері магазину і з силою штовхнули її на тротуар. Тим самим причинили їй тілесні пошкодження у вигляді множинних синяків , забоїв грудної клітки та ребер. Виявлені у ОСОБА_2 ушкодження: синці обох верхніх кінцівок та лівої половини грудної клітини , згідно з висновком спеціаліста СМЕ № 2876 від 03 12 2010 року за характером відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Крім того, ОСОБА_2 звинувачує ОСОБА_4 в тому, що в кінці жовтня 2010 року, приблизно між 20-30 числами вона в приміщенні , де розташований магазин та кафе « ІНФОРМАЦІЯ_3» за адресою : АДРЕСА_3 , як власник, неодноразово почала вимагати від ОСОБА_4 повернення бухгалтерської документації, штампів, печаток, обладнання, що знаходиться в магазині та кафе, інвентарю, тощо, що придбані нею за особисті кошти та належать їй особисто, які знаходилися в вищезазначеному магазині та кафе та використовувалися нею в підприємницькій діяльності, залишалися в приміщенні магазину та кафе після продажу цих приміщень за договором купівлі - продажу від 21 07 2009 року ОСОБА_4 Майно та устаткування, що знаходилися в магазині та кафе є її власністю та ОСОБА_4 не продавала.
На її законні вимоги про повернення документів та майна, приблизно в кінці жовтня 2010 року, ОСОБА_4 відповів категоричною відмовою , стверджуючи, що він є власником майна, та придбав його особисто 03 08 2009 року в м. Дніпропетровськ. Однак це не є дійсністю і з кінця жовтня 2010 року ОСОБА_4 незаконно, умисно із корисних мотивів з метою отримання прибутку , володіє та користується всім майном, обладнанням , що належить їй та знаходиться в приміщені магазину та кафе « ІНФОРМАЦІЯ_3» за адресою АДРЕСА_3 чим завдав їй значної матеріальної шкоди на суму 784 962 грв. Все майно, устаткування , що знаходиться у вищезазначеному магазині та кафе належить їй , придбанні за її особисті кошти в період 2006 -2008 років. Для виконання всіх робіт, пов»язаних з торгівельною діяльністю нею у 2006 році був взятий кредит в ЗАТ « ПриватБанк» , а пізніше її син ОСОБА_9 взяв теж кредит.
Дії ОСОБА_4 та ОСОБА_5 потерпіла ОСОБА_2 кваліфікує за ст.. 125 ч 1 КК України за ознаками умисного легкого тілесного ушкодження, а також дії ОСОБА_4 - кваліфікує за ст. 356 КК України за ознаками самоправство , тобто самовільне, всупереч установленому законом порядку, вчинення будь - яких дій, правомірність яких оспорюється окремим громадянином, якщо такими діями була заподіяна значна шкода інтересам громадянина або інтересам власника».
Для розуміння ситуації – Особа 2 – це Ніна Панченко, а Особа 4 та 5 – подружжя Буркових. І ще такий нюанс – придбати обладнання 3 серпня 2009 року Ю.Бурков ніяк не міг, бо податкові накладні, які він навів у якості доказів, видані ТОВ «Пром Строй Експерт», яке припинило свою діяльність ще декілька місяців до того. Але тим не менш, це все не завадило Бурковим виграти усі судові справи проти себе, незважаючи на скарги потерпілої до ВККС, Генпрокуратури та ЄСПЛ.
Чи легко було Ю.Буркову пустити за вітром своїх родичів – не знаємо, але для розуміння ситуації наведемо лише одну цитату зі скарг Ніни Панченко: «Прошу вашого втручання в цю справу і благаю допомогти, тому що після такого свавілля моєму терпінню та моїм життєвим силам прийшов край. Єдине, що мені без вашої допомоги залишається, піти з цього життя, вийшовши на Майдан Незалежності і підпаливши себе…».
10 років тому Буркови знайшли спосіб, як виправити своє матеріальне становище, і вдало уникнули кримінальної відповідальності. Зараз вони знову є фігурантами кримінальних справ і уособленням неадекватної поведінки, то може вже настав час відреагувати на все це у належний правовий спосіб?