День пам`яті... - Резонанс - о коррупции, взятках, судьях, власти

19 ноябрь 2019, Вторник, 18:08

взятка декларация ДТП в Харькове задержание в Иванковичах Мошенничество туроператоров НАБУ Нацполиция происшествия прокуратура СБУ Укрзализныця

День пам`яті…

8 мая 2019г.
0

Для українців Друга світова війна почалася у березні 1939 року, коли угорські союзники Гітлера напали на Карпатську Україну. А закінчилася вона ... 24 серпня 1991 року, коли державний український синьо-жовтий прапор та Володимирів Тризуб повернулися на органи влади у Золотоверхому Києві.

У найгарячішу фазу цієї війни Україна була полем битви, а українці переважно «матеріалом» для двох людиноненависницьких антиукраїнських імперій, що зійшлися на території України у кривавому танку.

Та проклята війна забрала ціле покоління українців, що пережили страшний Голодомор і були кинуті у Молох війни майже без шансів вижити.

Для мене символом тієї війни є пам’ятний знак у селі Грушів в Миронівському районі Київської області. Три таблички густо засіяні іменами односельчан, яких забрала та страшна війна.

Івасі, Тодосі, Михасі, Вакули - цих імен ми майже вже не зустрічаємо нині.

Війна позбавила мене можливості бачити моїх дідів, що загинули на своїй землі за свою правду, виборюючи шмат України і видираючи її з зубів окупантів. Для мого малолітнього батька війна продовжилася у уральському концтаборі, куди його з бабою відправили як сім’ю буржуазного націоналіста.

Батьків дядько мій двоюрідний дід теж 10 років по війні провів у концтаборі як плату за те, що вижив у совєцькій армії, на три дні потрапив у німецький полон і втік. Але від совєтів не втік. Після концтабору в Україну повернутися не дали...

Нині, нащадки окупантів щоразу намагаються влаштувати «танці на кістках» наших предків.

А їм потрібна лише пам`ять і пошана...

Джерело

Юрій Сиротюк Директор недержавного аналітичного центру "Українські студії стратегічних досліджень", юрист