Дежавю з головними військовими прокурорами: зміна керівника не змінює підходів - Резонанс - о коррупции, взятках, судьях, власти

10 декабрь 2019, Вторник, 10:12

взятка декларация ДТП в Харькове задержание в Иванковичах Мошенничество туроператоров НАБУ Нацполиция происшествия прокуратура СБУ Укрзализныця

Дежавю з головними військовими прокурорами: зміна керівника не змінює підходів

2 октября 2019г.
0

У гучній справі танкіста, учасника бойових дій Дмитра Балабухи, засудженого Деснянським райсудом м. Києва за ст. 115 Кримінального кодексу України, прокурори традиційно продемонстрували необов’язковість послуговуватися нормами КПК і судовою практикою Касаційного кримінального суду.

Завдяки зусиллям нової влади змінився очільник Головної військової прокуратури, але ставлення сторони обвинувачення до вимог КПК залишилося незмінними. "Від зміни місць доданків сума не змінюється" – сьогоднішній лейтмотив процесуальній діяльності Головної військової прокуратури у Верховному Суді.

Так само, як у не менш резонансній справі бійців батальйону «Айдар», 1 жовтня 2019 року прокурор ГВП ГПУ гордо з’явився у засідання Касаційного кримінального суду без підтверджених повноважень.

ВІЙСЬКОВА ПРОКУРАТУРА МАЄ РЕТЕЛЬНО ГОТУВАТИСЬ НЕ ЛИШЕ ДО КРУГЛИХ СТОЛІВ…

Цього разу – Андрій Шошура. На зауваження адвокатів браво вказав на необхідність їм вчити Кодекс, але сам дочитав його лише до ст. 36 КПК. Саме тому захисники змушені були провести тренінг з підвищення кваліфікації сторони обвинувачення прямо в судовому засіданні.

Суть така: кожен прокурор за статусом є всього-на-всього працівником прокуратури. Повноваженнями прокурора як процесуального керівника чи державного обвинувача у конкретному кримінальному провадженні його наділяє керівник відповідної прокуратури (ч. 1 ст. 37 КПК). Частина 4 ст. 36 КПК справді надає право прокурорам вищого рівня брати участь в касації, незалежно від участі в першій та апеляційній інстанціях.

Але ця норма лише регулює виключення із правила про незмінність прокурора в кримінальному провадженні (ч. 2 ст. 37 КПК). Проте не надає право будь-якому прокурору ходити по будь-яких судових процесах в будь-яких кримінальних справах.

«Не ходіть по інших каналах» - слоган відомої телеведучої Ольги Фреймут метафорично має застосовуватися і до діяльності військових прокурорів, якщо відсутня постанова їхнього керівника про повноваження у конкретному кримінальному провадженні (ч. 3 ст. 110 КПК).

Наказ ГПУ № 15 від 28.03.2019 р, яким розмахують правоохоронці, обґрунтовуючи право на участь у касаційній інстанції, є локальним нормативним актом загального змісту, що визначає внутрішній порядок організації діяльності прокурорів і слідчих. Однак, не містить процесуальну дотичність певного прокурора до визначеного кримінального провадження.

Резолюція керівника на повістці Верховного Суду не є належним процесуальним документом, а демонструє лише вміння керівництва ГВП ГПУ писати розбірливим почерком. Прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється (ч. 1 ст. 36 КПК). Так ось поява в суді вищестоящого прокурора без відповідних повноважень кваліфікується стороною захисту - як втручання в самостійну діяльність прокурора нижчого рівня.

Правда, опонентом адвокатів раптом виступила одна із суддів Верховного Суду Ірина Григор’єва, яка публічно проявила небезсторонність через зверхні питання на кшталт: "А ну назвіть мені конкретну частину та конкретний пункт тої конкретної статті конкретного КПК, де прокурору Головної військової прокуратури заборонено брати участь в судовому засіданні…".

Мда, це вам не Кравченко (Станіслав Кравченко, Голова ККС- Резонанс) – зразок вишуканого інтелекту та інтелігентного тролінгу учасників процесу. Представники неупередженої Феміди часом упереджено забувають, що захисники не школярки і не здають в касації іспити на предмет існування вигаданих норм і риторичних запитань. Непогодження із правовою позицією сторони захисту слід висловлювати серед колег у нарадчій кімнаті, а не показово переривати адвокатів, демонструючи скіпетр влади.

Відстоювання захисниками правової позиції за підсумком звісно кваліфіковано як неповага до суду, але поряд з цим клопотання задоволено.

Зауважу, що повазі до суду має передувати повага до адвокатів, що десятиліттями була недопустимою дикістю для судової системи координат.

Далі буде...

І це буде 22 жовтня 2019 року.

ВІЙСЬКОВЕ ПРАВОСУДДЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Марія Островська Адвокат, заступник Голови Комітету НААУ із наближення системи адвокатури України до європейських правових стандартів; Голова Комітету НААУ з питань координації надання правової допомоги учасникам АТО, членам їх родин та переселенцям, волонтер Юридичної сотні