Дії влади щодо авіакатастрофи Боїнгу в Ірані: хроніка юридичної профанації - Резонанс - о коррупции, взятках, судьях, власти

01 апрель 2020, Среда, 20:28

Дії влади щодо авіакатастрофи Боїнгу в Ірані: хроніка юридичної профанації

8 января 2020г.
0

Дозволю собі юридичний аналіз офіційних дій української влади щодо катастрофи Боїнгу авіакомпанії МАУ у Ірані.

Отже. У притаманній президенту Зеленському діджиталізованій манері, в телеграм-каналі очільника держави було оприлюднено наступне повідомлення:

"Дав доручення Генеральному прокурору відкрити кримінальне провадження щодо катастрофи літака МАУ в Тегерані. Повинна бути створена слідча комісія з представників силових і профільних відомств, відповідальних за цивільну авіацію. Маємо відпрацювати всі можливі версії. Незалежно від висновків стосовно причин катастрофи в Ірані, буде проведено перевірку льотної придатності всього цивільного флоту».

З огляду на те, що дане повідомлення від президента, це й треба сприймати як офіційну позицію держави Україна та її реакцію на трагедію.

А тепер по пунктам.

У жодній законодавчій та конституційній нормі України не міститься повноважень президента «давати доручення Генпрокурору щодо відкриття кримінального провадження». А кримінальні провадження не «відкриваються», а вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Тож якщо вже розігрується така «театральна вистава», як «президент дає доручення силовикам» – то бажано було хоча б використовувати фахову термінологію.

На думку Зеленського «Повинна бути створена слідча комісія з представників силових і профільних відомств, відповідальних за цивільну авіацію». І це знову не більше чим піар-заява, але тепер з огляду на норми міжнародного права.  Загальні правила розслідування авіаційних подій регламентовані в статті 26 Конвенції про міжнародну цивільну авіацію, прийнятої 7 грудня 1944 року. Даною угодою було створено Організацію міжнародної цивільної авіації (ІКАО). До Угоди Україна долучилася у 1992 році. Міжнародний документ регулює відповідальність сторін у разі інциденту, що стався з літаком, що належить одній державі-члену конвенції на території іншої держави. Якщо інцидент спричинив смерть, серйозне поранення або він стався через серйозний технічний дефект, розслідування повинно вести за своїми законами держава, на території якого він стався. Отже, з огляду на норми міжнародного права, розслідування катастрофи Боїнга в Ірані має відбуватися за стандартними процедурами ІКАО і проводиться комісією, утвореною Організацією цивільної авіації Ісламської республіки Іран. Комісія і була створена. До складу Комісії повинні входити - представники виробника авіаційного судна (компанії Boeing), представники авіаперевізника-експлуатанта (авіакомпанії МАУ), представники країни експлуатанта (тобто представники Державіаслужби України, Національного бюро з розслідування авіаційних подій та інцидентів з цивільними повітряними суднами) та інші необхідні технічні експерти міжнародного рівня.

Тож при чому тут профанація під лозунгом «А давайте створимо власну слідчу комісію»?! Така недолуга заява може потенційно ще й нести міжнародні наслідки, адже натякає, що розслідування в Ірані може бути заангажованим. Справа в тім, що в міжнародній практиці допускається створення окремої національної слідчої комісії країною, зацікавленою в результатах розслідування, якщо є ПРИЧИНИ ВВАЖАТИ РОЗСЛІДУВАННЯ НЕПРОФЕСІЙНИМ ЧИ УПЕРЕДЖЕНИМ. До цього, наприклад, вдалася Польща, коли звинуватила Росію у заангажованості розслідування аварії літака ТУ-154 під Смоленськом, під час якої загинула делегація польських політиків.

«Незалежно від висновків стосовно причин катастрофи в Ірані, буде проведено перевірку льотної придатності всього цивільного флоту». А тут вже виникає запитання до Мінтрансу: а яка взагалі періодичність перевірки цивільного флоту, коли вона проходила в останній раз і які наслідки такої перевірки відносно всіх національних авіаперевізників? Чи у нас в державі лише коли станеться трагедія (від масштабного ДТП до авіакатастрофи) – чиновники роблять стурбовані обличчя на камери та демонстративно на ті ж самі телекамери починають перевіряти технічний стан автопарків та авіаційних бортів!? Тим більше, що у 2018 та 2019 роках сталося дві масштабні авіакатастрофи із Боїнгами 737.

І, наприкінці, ще одне запитання, відповідь на яке так ніхто і не надав із українських чиновників. Згідно частини 2 ст.10 Повітрянного кодексу України, Державіаслужба України повинна встановлювати для українських авіакомпаній «заборону або тимчасове припинення або зміну виконання будь-яких видів польотів і авіаційної діяльності у разі виявлення загрози безпеці авіації або їх невідповідності встановленим стандартам і авіаційним правилам України». Перед авіакатастрофою в Ірані, американські військові бази в Іраку обстріляли ракетами, а Федеральна авіаційна адміністрація США вже в ночі обмежило невійськові американські літаки діяти у повітряному просторі над Іраком, Іраном та водами Перської й Оманської затоки. Ключове питання – чому Державіаслужба України цього не зробила, а посадові особи цього державного органу допустили службову недбалість?

Отже, в сухому залишку – ціла доба владою була витрачена на продукування юридичної нісенітниці та недолугих піар-заяв, які не будуть нести в собі жодних конструктивних наслідків для процесу розслідування цієї авіакатастрофи. Скоріш за все така «бурхлива діяльність» була спродукована, щоб лише відволікти увагу суспільства від скандалу навколо відпустки Зеленського в Омані.

Григорій Мамка Народний депутат України, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності, доктор юридичних наук