Олена Мельник, Резонанс
Наприкінці минулого року Резонанс оприлюднив низку скандальних історій, які вже блукали соцмережами та ЄРДР. Зокрема, байка про мордобій, влаштований під час святкування Дня прокуратури у ВППРУ. Наше джерело підтвердило, що факт бійки мав місце. А постраждалий виявився, начебто, керівником кадрового підрозділу військової прокуратури Південного регіону України.
БІЙКИ У ВЛАДІ. МІФИ І РЕАЛЬНІСТЬ
На відміну від органів прокуратури, де так і не наважилися прокоментувати ці відомості, попри офіційний запит на ім’я заступника генпрокурора Віктора Чумака, у Військовій службі правопорядку у Збройних силах України досить оперативно відреагували на публікацію Резонансу. І запросили на зустріч із начальником ВСП генерал-лейтенантом Ігорем Криштуном.
Наша розмова розпочалась із анонімного листа до редакції колективу військовослужбовців ВСП. Медіа зокрема поінформували, що «13.05.2019 в особистому кабінеті генерала Криштуна І.Л. був побитий полковник Черняк А.І., який отримав тілесні ушкодження від полковника Строканя І.В. (наніс декілька ударів кулаком у ліве вухо). За результатами проведеної експертизи отримання тілесних ушкоджень підтвердилось. Проте, Державним бюро розслідувань по кримінальному провадженню № 62019000000000562 (за фактом травмування та підробки документів) не притягнуто винних осіб до відповідальності».
- Особисто я не є прихильницею анонімок. Але очільник Офісу генпрокурора пан Рябошапка нещодавно заявив, що «з 2014 року закон про запобігання корупції передбачає, що анонімні повідомлення можуть розглядатись. І вони вже п’ять років розглядаються, аналізуються і на підставі таких матеріалів приймаються рішення, зокрема, можуть відкриватися кримінальні провадження». Відтак Резонанс не зміг проігнорувати лист, начебто, від імені колективу ВСП. Ігорю Леонідовичу, що відбулося насправді, які висновки та які правові наслідки цього дійства?
- Та нічого особливого не відбулося. Заслуховував доповідь свого заступника та начальника групи морально-психологічного забезпечення Головного управління Військової служби правопорядку Збройних Сил України.
Останній… На жаль, є ще в нас офіцери, які не в повній мірі відповідають своїм посадовим обов’язкам. Відтак підлеглому я сказав прямо в очі: на Вас я півроку дивився і бачу, що своїх обов’язків, Ви не виконуєте.
І тут людина просто падає! Падає і втрачає свідомість.
Що треба робити?! Є два варіанти: або бити по щоках, або поливати водою. Мій заступник, який стояв поруч, почав його приводити до тями. А той за секунду вскакує і кричить: "Ви мене б’єте!». І вибігає з кабінету…
Все! Більше нічого не було, і апріорі не могло бути.
Звичайно, як у кожному іншому чоловічому колективі, в нас трапляються певні суперечки. Але їх не розв’язують силовими методами…
Тим не менш у Державному бюро розслідувань відкрили кримінальне провадження, яке триває вже 9 місяців…
- Повернемось до «потерпілого»
- У нього ж купа стягнень. Зараз є службовий висновок, що він не відповідає займаній посаді, тому він і вирішив звільнитись.
А які ще могли бути висновки, коли людина, яка відповідає за розподілом обов’язків за стан дисципліни, за рік не склала жодного документу. Коли вказуєш їй на недоліки - у відповідь чуєш, а дайте мені ще бійців, щоб я міг їм нарізати завдань. То для чого такий працівник? Ти мусиш сам тягнути ту лямку, а не шукати на кого б перекласти свою роботу.
Коли мені його порадили, то рекомендували як фахівця з досвідом. Кандидат наук, розумні очі, нормальна родина. Не помиляється той, хто нічого не робить, але, коли нічого не робиш взагалі?! Подібні діячі війську точно не потрібні.
Довідка Резонансу: У жовтні 2019 року у Комітеті Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки створено робочу групу до складу якої увійшли представники Головного управління Військової служби правопорядку Збройних Сил України. Основним завданням цієї групи є робота над проектом Закону України “Про Військову поліцію”. Однією з новацій та переваг Військової поліції над Військовою службою правопорядку у Збройних Силах України є: право на проведення досудового розслідування кримінальних правопорушень, учинених військовослужбовцями Збройних Сил України, віднесених законом до її підслідності; повноваження для здійснення оперативно-розшукових заходів; можливість контролю за станом пропускного режиму та дотримання вимог щодо утримання і зберігання озброєння, ракет, боєприпасів і вибухових речовин на арсеналах, базах, складах Збройних Сил України.
- До інших тем. Наскільки пріоритетним для Військової служби правопорядку є протидія нестатутним взаєминам?
- Бачите на столі купу довідок? Усі вони проходять через мене. Кожен документ я пропускаю через свої думки та серце. На кожній довідці я пишу кому і що потрібно зробити.
Ми проводимо службову перевірку і матеріали передаємо до прокуратури.
Наприклад, десь побили військовослужбовця, я пишу своїм - разом з поліцією перевірити, розібратись. Або ДТП, якщо туди потрапив військовий, навіть на цивільному транспорті - відправляю і своїх, аби потім на цього військового мені не понаписували опусів ті, хто має гроші, і може «все порєшати».
Потім я контролюю, що зроблено в частині усунення причин та умов у кожній конкретній протиправній ситуації. Я намагаюсь знайти причину кожного порушення. От наприклад, хабар є - чому він стався? Що треба зробити, щоб подібних злочинів більше не було?
По всім перевіркам у нас є таблиця, куди заносяться результати роботи командирів.
Наприклад, два роки тому в армії викреслилася проблема наркотиків, їх же раніше не було у такій кількості. 2014-ого було зафіксовано всього 5 злочинів, пов’язаних із наркотичними речовинами. Зараз їх більше. Але ми не спостерігаємо, склавши руки. Наразі утворено мобільні групи для відповідного реагування. Крім іншого ми задіяли десяток службових собак, натренованих саме на пошук наркотиків.
Щодо цифр. Я би утримався від оприлюднення детальної статистики, аби упередити появу спекуляцій на пропагандистських ресурсах із-за «порєбріка». Зауважу лише, окремі кримінальні факти у лавах українських Збройних Сил - на кілька порядків нижче, чим криміногенні проблеми російської армії.
Довідка Резонансу: За даними ВСП, 2019 року кількість правопорушень, скоєних військовослужбовцями ЗС України залишається на рівні минулого року. Разом з тим, у структурі злочинності відбуваються певні зміни, що свідчать як про вжиття певних профілактичних заходів, так і про загрозливі тенденції, що вимагають попереджувальних заходів в тому числі і з боку державних органів влади. Так, кількість кримінальних правопорушень, пов’язаних з ухиленням від військової служби зменшилася на 10% завдяки своєчасному розшуку до настання кримінальної відповідальності. До позитивних тенденцій можна також віднести й те, що злочини проти населення зменшилися на 30%, кількість небойових втрат зменшилася на 15%, кількість ДТП зменшилася на 10% (в першу чергу за рахунок зменшення кількості ДТП на військовому транспорті). До негативних тенденцій – зростання на 25% злочинів, пов’язаних з використанням службового становища та службовою недбалістю; зростання на 5% злочинів, пов’язаних з необережним та незаконним поводженням зі зброєю. Злочини, пов’язані з нестатутними взаємовідносинами зросли на 20%. Значно зросли злочини, пов’язані з незаконним обігом наркотичних речовин, що є наслідком загальнодержавної негативної тенденції.
- Зупинимось детальніше щодо ситуації з небойовими втратами
- Як свідчить статистика, їхній пік припав на 2015 рік. Нині ситуація змінюється на краще, і кількість таких фактів зменшується з року в рік. Орієнтовно на 10-15%.
От нещодавно у ДТП загинула дівчина, на 21 тижні вагітності... можливо, цю трагедію можна було б упередити, якщо б хтось їй сказав: "Куди ви їдете, погода яка, бачте що коїться»…
Але найбільш трагічні для нас втрати - це самогубці. Переважно, рахунки з життям зводять, люди, які пройшли через зону бойових дій та не знайшли себе потім на «гражданці».
От дивіться, для порівняння, із причин непов’язаних із бойовими діями загинули у 2018 році - 263, у 2019 - 240. Але і тут є зменшення на 10% останні кілька років. Ці цифри, це і самогубці, і дорожньо-транспортні пригоди, і загиблі від наркотиків…
- У вітчизняній армії є померлі від наркотиків?
- На жаль, є. Армія - це дзеркало суспільства.
Є випадки, коли людина у тридцятирічному віці помирає від серцево-судинних захворювань, або від епілепсії.
САМОГУБСТВА ЧИ ВБИВСТВА? РОЗСЛІДУВАННЯ НЕБОЙОВИХ ВТРАТ В АТО
- Наскільки позбавлення функції дізнання вплинуло на ефективність роботи Військової служби правопорядку?
- Хтось може сказати - немає дізнання у ВСП, і слава Богу! Менше проблем…
- Але ж зараз в контексті реформи й створення військової поліції, крім дізнання ви хочете отримати і право на оперативно-розшукову та слідчу діяльність.
- Із державницької позиції нинішні урізані повноваження ВСП - це дуже погано. Поясню чому. Як сказав хтось із класиків, "кожен злочин повинен мати своє покарання, а кожен гарний вчинок повинен мати свою подяку". Тобто має розділятися позитив, і негатив.
Якщо військовослужбовець залишив територію військової частини і потім уникнув за це покарання, то завтра він зробить знову, і це буде повторюватись.
Або хтось комусь заїхав по фізіономії, а потім ніхто не вжив адекватних заходів реагування, то завтра будуть побиті ще двоє чи троє військових…
Військова служба правопорядку тут знаходиться буквально на передовій, як структура найбільш наближена до ЗСУ. Як тільки ми дізнаємося про подібний ганебний факт, то буквально за 2-3 години ми вже на місці події.
Але які в нас повноваження? Провести службову перевірку. Коли наші працівники виявляють труп - ми навіть не можемо оглянути тіло. Бо повинні чекати представника того органу, котрий буде відкривати кримінальне провадження.
Ми можемо хіба зібрати інформацію, а потім передати її органу слідства.
Наймасовіші злочини у ЗСУ - це залишення військової частини або крадіжки зброї. Виправлення ситуації потребує термінового оперативного реагування.
Але замість принципової правової оцінки, ми мусимо передати зібрані матеріали органам слідства. Там вони декілька місяців бовтаються - від одного слідчого до іншого…
От Вам і відповідь, чи потрібна військова поліція чи ні. Хоча ВСП не панацея від усіх хвороб ЗСУ. Але вплинути на проблему тих самих «самоволок» ми здатні.
І не тільки на це.
Маємо позитивний досвід співпраці із податківцями у зоні Операції об’єднаних сил. Там заборонено продавати військовим спиртні напої. Разом із ДПС ми проводимо контрольні закупівлі. Якщо з’ясовується, що алкоголь відпускають військовослужбовцям, то після ВСП туди заходять представники фіскальні органів і починають карати.
Або інший приклад співпраці - з поліцією, на вокзалах, де скупчення людей і працюють спільні патрулі. Ви ж самі бачите, що зараз море людей у військовій формі. Хто до нього підійде? Зрозуміло, що наш співробітник: «Будь ласка, документи». «Документів немає - я цивільний», - тоді включається поліція.
- Це впливає на стан законності?
- Звичайно. За матеріалами наших протоколів і командира можуть звільнити.
- Є такі факти?
- Так.
ЕСПЕРТ ПОЯСНИВ, ЧОМУ ВІЙСЬКОВА ПОЛІЦІЯ НЕ МОЖЕ БУТИ ПІДПОРЯДКОВАНА МІНОБОРОНИ
- Якщо говорити про створення військової поліції, існує декілька поглядів на місце цієї структури в органах влади. Зокрема, чи має бути військова поліція у складі Міністерства оборони України чи як самостійний правоохоронний орган…
- А як ви думаєте, для чого взагалі військова поліція? У мене 21 функція, у тому числі, участь в охороні військових об’єктів та забезпеченні правопорядку і військової дисципліни серед військовослужбовців; захист майна Збройних Сил України від розкрадання та інших злочинних посягань; забезпечення безпеки дорожнього руху військових транспортних засобів. Із переліку у два десятки функцій лише одна - це розкриття злочинів. А решта інші, необхідні для забезпечення діяльності ЗСУ.
То як мене взяти і відірвати зараз від Збройних сил України?
- А з іншого боку, а хто займатиметься злочинами, скоєними військовослужбовцями Прикордонних військ, СБУ, Нацгвардії тощо?
- Є ДБР. Не можна маленьким гачком ловити велику рибу. Головне, щоб цей орган став на ноги. Нам би розібратися з тією кількістю злочинних дій, що нині є. Давайте спочатку наведемо лад в армії, а потім візьмемося за інші військові структури.
До речі, у більшості цивілізованих країни, таких як Канада, США, Велика Британія, Польща, Чехія, Литва - у країнах, на які ми рівняємося і з ким найбільше співпрацюємо, військова поліція перебуває у підпорядкуванні міністра оборони або головнокомандувача Збройних Сил.
- Але у більшості цивілізованих країн, успішно діє не тільки військова поліція, а й система військових судів. Франція спочатку ліквідувала військові суди, але через два роки відновила. Військові суди існують навіть у нейтральній Швейцарії. Нещодавно про військові суди згадав і заступник генпрокурора Віктор Чумак. Яка Ваша думка?
- Замість прямої відповіді - наведу конкретний приклад. 2014 року солдат кинув гранату в заступника командира своєї бригади. Добре, що обійшлося без жертв.
Я тоді відправив групу його забрати звідти, а потім ще п’ять місяців декілька військовослужбовців ВСП його охороняли, як суспільно небезпечну особу. Бо прокуратура не санкціонувала його арешт, а кримінальне провадження відкрили за декілька місяців потому. І лише на наступний рік відбувся судовий процес. У результаті його засудили… до одного року умовного (!!!) покарання.
МАКСИМ ЯКУБОВСЬКИЙ: НЕ МОЖЕ ЦИВІЛЬНА ОСОБА СУДИТИ ВІЙСЬКОВУ
- Модель Військової поліції якої країни нам ближче?
- Польщі. У нас схожий менталітет, і схожий «радянський спадок».
У польських сусідів точно також побудовано військо за екстериторіальним принципом.
Єдина різниця - поляки мають своє слідство, ми поки що ні. А так все решта - дуже схоже, включно з підготовкою.
Ми за їхнім досвідом утворили спеціальні підрозділи у ВСП для вирішення невідкладних задач.
- У разі отримання права на ОРД та слідчі функції, якою має бути оптимальна чисельність Військової поліції, на Ваш погляд?
- Три, три з половиною тисячі осіб. Я ж кажу, у нас наразі 21 функція. Буде ще дві-три, якщо утворять військову поліцію.
Серед наших завдань - і забезпечення вторинної правової допомоги військовослужбовцям.
- У перспективі, якщо буде відновлено систему військової юстиції, чи доцільним є введення інституту військових адвокатів, який також існує в цивілізованих країнах?
- Мабуть, що треба. Мають бути правники, які щось розуміють у цій темі. Не так багато, як цивільних адвокатів, але вони потрібні.
- Тобто Ви за замкнутий правовий цикл військової юстиції України? Ще й у час, коли в країні де-факто військові дії та зовнішня агресія.
- Так.
- На Вашу думку, чому суспільство так мало уваги приділяє саме системі військового правосуддя? Зараз у концепції судової реформи обговорюють створення якогось спеціалізованого суду з питання інтелектуальною власності. Вже існує система антикорупційних судів. А військовий суд, здається, нікому і не потрібен?!
ВІЙСЬКОВІ СУДИ БУЛИ ПОТРІБНІ ЩЕ ВЧОРА
- Зараз подивимося, що буде з військовою поліцією. Тоді будемо робити висновки. Потрібні Україні військові суди чи ні. З чогось треба починати.
- Корупційні правопорушення і злочини?
- Це точно не до нас. 2013-ого року, коли нас позбавили права на дізнання, ВСП включили до "суб'єктів боротьби з корупцією". Ми порушували кримінальні справи, розслідували, передавали матеріали для порушення справ за корупційними складовими, але потім нас викреслили із "суб’єктів боротьби з корупцією". До того ж ККУ не відносить протидію корупції до злочинів проти встановленого законодавством порядку несення або проходження військової служби, вчинених військовослужбовцями, а також військовозобов’язаними під час проходження ними навчальних (чи перевірних) або спеціальних зборів. Відтак - ми не будемо відбирати хліб у поліції чи НАБУ.
- Стан взаємодії з військовою прокуратурою?
- Із 2014-ого року проблем не було. Єдине, що вони не все встигали, бо їх відволікали - то на справи Януковичей, то на інші невійськові провадження. А так - куди б я не приїздив - всюди відчував розуміння, що ми робимо спільну справу.
- А зараз?
- А зараз ми не знаємо, що там буде взагалі.
УКРАЇНСЬКА ВОЄННА ЮСТИЦІЯ. НАПЕРЕДОДНІ КАТАКЛІЗМУ
Як і в ДБР - там поки все у тумані. Хоча вони ж реєструють кримінальні провадження за нашими матеріалами.
Утім зауважу, що останнім часом з Бюро розслідувань нам стало простіше співпрацювати. Вони стали відкривати більше проваджень, хоча їхня судова перспектива мені не відома.
- Рівень взаємодії ВСП із військовою контррозвідкою Служби безпеки України?
- Супер! Обидва підрозділи протидіють тероризмові. Ще 2014 року ми знайшли порозуміння, бо робимо одну справу.
Довідка Резонансу: До складу ВСП входить Центр спеціального призначення (протидії диверсіям та терористичним актам) та декілька підрозділів спеціального призначення органів управління та військових частин ВСП. Основними завданнями нашого спецназу є:
- участь у проведенні Операції Об’єднаних Сил з відсічі збройної агресії Російської Федерації проти України;
- участь у проведенні антитерористичних заходів на військових об’єктах Збройних Сил України;
- участь у здійсненні заходів щодо захисту майна Збройних Сил України від злочинних посягань;
інші завдання.
- У лавах Збройних сил України фіксуються такі злочини, як сексуальне домагання та примушування до вступу в статевий зв’язок?
- У нас зареєстровано декілька подібних випадків, але більшість із них не була доведена до логічного кінця. Знову ж таки - розслідування проводимо не ми, а інші правоохоронні органи.
На відміну від США, де ледь не кожен погляд чи рух у бік жінки можуть розцінити як домагання, в Україні не так багато сексуальних злочинів. Може з десяток випадків на рік. Ми ж людей беремо на службу не з Місяця, повторюсь, яке суспільство - така й армія.
Завершуючи, хотілось би ще раз акцентувати, що у ВСП немає практики приховування злочинів чи правопорушень. Ми оперативно реагуємо на кожен протиправний факт у міру наданих Законом повноважень.
