Голова ВРП висловився у КСУ щодо судової реформи Зеленського - Резонанс - о коррупции, взятках, судьях, власти

31 март 2020, Вторник, 01:42

Голова ВРП висловився у КСУ щодо судової реформи Зеленського

21 января 2020г.

21 січня 2020 року Велика Палата Конституційного Суду України продовжила розгляд справи за конституційним поданням Верховного Суду щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень законів України «Про судоустрій і статус суддів», «Про Вищу раду правосуддя» та «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» у формі усного провадження.

Про це пише Резонанс із посиланням на Управління інформації та забезпечення комунікаційної діяльності ВРП.

До участі у справі Конституційний Суд України залучив Вищу раду правосуддя, яку представили голова Вищої ради правосуддя Андрій Овсієнко та член Вищої ради правосуддя Олексій Маловацький.

Нагадаємо, що у поданні до Конституційного Суду України Пленум Верховного Суду наголошує на неконституційності положень щодо скорочення кількості суддів Верховного Суду, визначеного законом порядку формування Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, а також щодо Комісії з питань доброчесності та етики. Крім того, Пленум Верховного Суду звертає увагу на неконституційність положень, відповідно до яких зменшується заробітна плата суддів та які визначають порядок дисциплінарної відповідальності суддів.

Позицію Вищої ради правосуддя щодо конституційного подання Верховного Суду, затверджену рішенням ВРП від 16 січня 2020 року № 98/0/15-20, було оприлюднено напередодні.

До прийняття Закону № 193-IX Вища рада правосуддя також надала консультативний висновок до законопроекту № 1008 від 5 вересня 2019 року, у якому звернула увагу на невідповідність міжнародним стандартам та Конституції України запроектованих норм щодо граничної чисельності новоствореного Верховного Суду, утворення Комісії з питань доброчесності та етики при Вищій раді правосуддя, радикального скорочення строків у дисциплінарних процедурах щодо суддів тощо.

ПОЛОЖЕННЯ ЗАКОНОПРОЕКТУ №1008 СТАВЛЯТЬ ПІД СУМНІВ НЕЗАЛЕЖНОСТІЬ СУДОВОЇ ВЛАДИ — ВРП

Виступаючи у Конституційному Суді України, голова Вищої ради правосуддя Андрій Овсієнко наголосив, зокрема, що у преамбулі Конституції України закріплено європейську ідентичність українського народу, незворотність європейського курсу України, що включає тлумачення норм Конституції через призму європейських цінностей, відображених, у тому числі, у відповідних актах європейського права.

Як зауважив А.Овсієнко, Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці сформував чіткі критерії визначення якості закону, згідно з якими його норми мають бути сформульовані таким чином, аби бути чіткими та передбачуваними у застосуванні. При цьому передбачуваність норм закону має бути достатньою, аби гарантувати захист від свавільного втручання у права і свободи. Закон повинен переслідувати легітимну мету.

Закріплені у статті 126 Конституції України принцип незмінюваності судді передбачає безстрокове обіймання посади судді та вичерпний перелік підстав для звільнення судді і припинення його повноважень.

«Натомість положення Закону № 193-IX, яким внесено зміни до частини першої статті 137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», щодо зменшення з 200 до 100 максимальної кількості суддів Верховного Суду шляхом їх відбору не передбачають конкретних критеріїв такого відбору», – зазначив Голова Ради.

При цьому законом передбачено можливість переведення суддів, які не пройшли відбору, до відповідних апеляційних суддів з урахуванням сформованого рейтингу.

«Таке нечітке формулювання норм закону допускає ймовірну можливість звільнення суддів з найнижчим рейтингом або тих, які не погоджуються з переведенням їх до суду нижчої інстанції, – сказав А.Овсієнко. – На це також звернула увагу Венеціанська комісія у Висновку від 6–7 грудня 2019 року».

Голова ВРП також наголосив, що питання суддівської винагороди є складовою гарантії суддівської незалежності.

«Зменшення розміру винагороди судді створює реальну загрозу незалежності судді і судової влади загалом та умови для впливу на суддю з огляду на розмір його забезпечення», – сказав він.

Андрій Овсієнко нагадав про низку рішень Конституційного Суду України у цій сфері. Зокрема, у рішенні КСУ від 3 червня 2014 року вказано, що будь-яке зниження рівня гарантій незалежності судді суперечить конституційній вимозі щодо неухильного забезпечення незалежного правосуддя та прав людини і громадянина на захист прав і свобод незалежним судом, оскільки призводить до обмеження можливості реалізації такого конституційного права.

Голова ВРП звернув увагу, що європейські стандарти, визначені у рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи, Венеціанської комісії, Європейської хартії про статус суддів тощо вказують на визнання державами-членами Ради Європи ролі належної винагороди, гідної суддівської професії, для захисту від тиску та впливу на суддівську діяльність.

Андрій Овсієнко також наголосив, що Вища рада правосуддя поділяє доводи конституційного подання щодо невідповідності конституційним засадам незалежності суддів положень Закону № 193-IX щодо встановлення триденного строку для надання суддями пояснень та повідомлення їм про засідання Дисциплінарної палати за три дні до його проведення, а також положень цього Закону щодо можливості розгляду дисциплінарної справи за відсутності судді незалежно від причин неявки, у тому числі і поважних, за винятком випадків неналежного повідомлення.

«Неможливість судді підготуватися до власного захисту або взяти участь у розгляді дисциплінарної справи стосовно нього, вочевидь, може позначитися на його здатності захищатися, робить його вразливим до невиправданих або надуманих переслідувань», – сказав Андрій Овсієнко.

Він також акцентував увагу на статусі та повноваженнях Вищої ради правосуддя як самостійного повноважного органу у системі судової влади, «наділеного не тільки владними функціями, але й юрисдикційними правами вирішувати питання щодо добору, призначення, відповідальності суддів, брати консультативну участь у створенні та ліквідації судів».

За його словами, для цього Конституцією України встановлено вичерпний склад та порядок формування Ради, зокрема вичерпний перелік суб’єктів формування цього органу.

До повноважень, якими відповідно до статті 131 Конституції України та статті 3 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» наділена ВРП, належить також створення органів для розгляду справ щодо дисциплінарної відповідальності суддів. Такими органами відповідно до частини другої статті 26 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» є дисциплінарні палати, які утворюються виключно із числа членів ВРП. Водночас Законом № 193-IX доповнено Закон України «Про Вищу раду правосуддя» статтею 28-1, відповідно до якої створюється Комісія з питань доброчесності та етики (далі – Комісія), яка є «колегіальним органом, який діє при Вищій раді правосуддя та утворюється з метою забезпечення прозорості і підзвітності членів Вищої ради правосуддя та членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України».

Очільник ВРП зазначив, що статус цього колегіального органу повністю розкривається через перелік покладених на неї завдань: внесення подання щодо звільнення члена Вищої ради правосуддя з посади з визначених законом підстав; внесення подання щодо звільнення члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України з визначених законом підстав; сприяння врахуванню членами Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України громадської думки під час виконання покладених на них завдань; здійснення моніторингу інформації про суддів Верховного Суду з метою виявлення дисциплінарних порушень, грубого або систематичного нехтування суддею своїми обов’язками, його несумісності зі статусом судді чи його невідповідності займаній посаді, порушення обов’язку підтвердити законність джерела походження майна тощо.

«Комісії надано повноваження протягом шести років з дня набрання чинності цим Законом здійснювати дисциплінарні провадження щодо суддів Верховного Суду та перебирати від Дисциплінарних палат дисциплінарні провадження, які перебувають у них», – нагадав А.Овсієнко. За його словами, ця норма вказаного Закону, «нівелюючи конституційні засади утворення Вищої ради правосуддя та її дисциплінарних органів, наділяє Комісію повноваженнями дисциплінарного органу у питанні притягнення до дисциплінарної відповідальності виключно суддів Верховного Суду, вирізнивши їх з-поміж інших суддів» всупереч єдиному статусу суддів.

Коментуючи новелу Закону № 193-IX щодо можливості ухвалення рішень про звільнення з посади членів Вищої ради правосуддя за поданням Комісії з питань доброчесності та етики на спільному засіданні, голова Ради зауважив: «Тим самим Закон № 193-IX передбачив ухвалення рішення конституційним органом у складі, не передбаченому статтею 131 Конституції України, яка регулює питання його створення, а також ухвалення рішень про звільнення членів конституційного органу неконституційним органом».

«Закон № 193-IX не узгоджується зі статтями 8, 19, 126, 131 Конституції України у їх системному взаємозв’язку та комплексному тлумаченні», – підсумував Андрій Овсієнко.

За словами голови ВРП, з огляду на встановлені Законом № 193-IX стислі строки формування низки органів, про які йдеться у поданні, невідкладний розгляд цього подання є вкрай важливим, адже дасть змогу забезпечити уникнення сумнівів у легітимності цих органів та здійснюваних ними процедур.

У ВРП ВІДКИДАЮТЬ ЗВИНУВАЧЕННЯ У ЗРИВІ СУДОВОЇ РЕФОРМИ