КАС ВС висловився щодо наслідків пропуску строку подання доказів фактично понесених судових витрат - Резонанс - о коррупции, взятках, судьях, власти

20 январь 2020, Понедельник, 11:16

взятка декларация ДТП в Харькове задержание в Иванковичах Мошенничество туроператоров НАБУ Нацполиция происшествия прокуратура СБУ Укрзализныця

КАС ВС висловився щодо наслідків пропуску строку подання доказів фактично понесених судових витрат

20 января 2020г.

Касаційний адміністративний суд нагадав, що входить до правових наслідків у даній справі, пише "Судово-юридична газета".

На обґрунтування доводів касаційної скарги, скаржник зазначає, що всупереч приписам процесуального закону судами не було перевірено дотримання представником позивача вимог частини сьомої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України (далі — КАС України) щодо строку подання доказів фактично понесених судових витрат. Вважає, що за умови пропуску позивачем присічного строку на подання відповідних доказів, така заява мала бути залишена без розгляду. Також вважає, що при ухваленні оскаржуваних рішень судами не були враховані критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерій розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Питання щодо строку звернення із заявою про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та порядку розгляду такої заяви вже вирішувалось колегією суддів судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Верховного Суду у справі №850/1/18 (касаційне провадження №К/9901/18419/19), в якій Суд дійшов висновку, що порядок розгляду заяви про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат визначений статтею 252 КАС України, якою не передбачено процесуального порядку залишення заяви про ухвалення додаткового судового рішення без розгляду, з огляду на що колегія суддів дійшла висновку, що розгляд заяви про ухвалення додаткового судового рішення на підставі частини 7 статті 139 КАС України є помилковим та таким, що порушує норми законодавства України.

Однак, дані висновки є відмінними від висновків Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладених у постанові від 22 листопада 2019 року по справі №810/1502/18 (касаційне провадження №К/9901/66405/18), яка розглядалась колегію судів судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав. Розглядаючи вказану справу, колегія суддів зауважила, що частиною сьомою статті 139 КАС України встановлений граничний строк подачі відповідних доказів та наслідки їх неподання. При цьому, наслідки у вигляді залишення без розгляду, передбачені як за неподання заяви, так і у разі ненадання відповідних доказів, а тому у випадку пропуску позивачами цих строків, суд повинен застосувати процесуальний наслідок у саме вигляді залишення заяви без розгляду, а не відмови у її задоволенні.

Констатуючи наявність неоднакового тлумачення та застосування колегіями суддів різних палат Касаційного адміністративного суду вищезгаданих процесуальних правових норм під час розгляду касаційних скарг на рішення судів, прийнятих за результатами розгляду заяв про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат, а також враховуючи, що питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу є процесуальним та вирішується незалежно від спеціалізації судової палати, колегія суддів вбачає підстави для передачі справи №520/8309/18 на розгляд об`єднаної палати, оскільки вважає за необхідне відступити від висновку, викладеного колегією суддів судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Верховного Суду у справі №850/1/18.

З огляду на вищенаведене та ставлячи за мету формування єдиної правозастосовчої практики, колегія суддів вважає за необхідне передати дану справи на розгляд об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.