Хто буде боротись із злочинністю у військових формуваннях? - Резонанс - о коррупции, взятках, судьях, власти

16 октябрь 2019, Среда, 17:19

взятка декларация ДТП в Харькове задержание в Иванковичах Мошенничество туроператоров НАБУ Нацполиция происшествия прокуратура СБУ Укрзализныця

Хто буде боротись із злочинністю у військових формуваннях?

8 сентября 2017г.
0

Питання, якому саме органу військова прокуратура має передати свій слідчий апарат разом з кримінальними провадженнями після початку роботи Державного бюро розслідувань, є дійсно актуальним. Згідно чинного законодавства ця функція повинна перейти саме до Державного бюро розслідувань. Але закладені в законодавстві принципи створення і організації діяльності ДБР надають підстави сумніватись в тому, що з урахуванням особливостей розслідування військових правопорушень, насамперед під час ведення збройними формуваннями бойових дій, орган, якій планується створити, буде здатний належно виконувати свої функції у військах.

В Інституті держави і права ім. В. М. Корецького НАН України 6 червня 2017 року було проведено засідання круглого столу на тему: Військове правосуддя в Україні: актуальні проблеми організації та здійснення

Його співорганізаторами виступили Інститут держави і права, Комітет Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя і Генеральний штаб Збройних Сил України.

На засіданні круглого столу поряд з обговоренням питання відновлення в Україні військових судів також були представлені положення щодо створення Державного бюро військової юстиції – центрального органу виконавчої влади зі спеціальним статусом, з якими виступили: Володимир Колеснік – заступник керівника Головного департаменту з питань національної безпеки і оборони України Адміністрації Президента України, Тетяна Блистів - керівник секретаріату Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони та Сергій Личик – заступник начальника слідчого управління Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури. В Україні пропонується створити новий правоохоронний орган, в якому за пропозицією авторів мають зосередитись правоохоронні і наглядові функції після того, як з початком діяльності Державного бюро розслідувань органи прокуратури втратять повноваження досудового розслідування.

Як було представлено, до Державного бюро військової юстиції мають увійти військова прокуратура, як наглядовий орган, військова поліція, створена на базі військової служби правопорядку і наділена повноваженнями досудового розслідування та проведення оперативно-розшукової діяльності, інспекція, наділена правом проведення перевірок додержання вимог законів військовими частинами, підприємствами, установами та їх посадовими особами. Була висловлена пропозиція щодо розробки єдиного пакету законопроектів щодо комплексних змін чинного законодавства – відновлення військових судів і одночасного створення Державного бюро військової юстиції. Проте, учасники круглого столу не підтримали цю пропозицію і висловились за те, щоб питання про відновлення військових судів було розглянуто першочергово і окремо, так як процедура змін законодавства про судоустрій має суттєві відмінності від загальної процедури законотворчості.

В свою чергу Міністерство оборони України і Генеральний Штаб ЗСУ вже давно і активно пропонують законодавчо закріпити переформування Військової служби правопорядку у Військову поліцію, яку наділити повноваженнями досудового розслідування і оперативно-розшукової діяльності. Саме до Військової поліції вони пропонують передати розслідування правопорушень у військах. Вбачається певна конкуренція щодо слідчих повноважень по військових правопорушеннях, а тому це питання, як уявляється, потребує детального і широкого обговорення.

Ідея створення Державного бюро військової юстиції з використанням досвіду Ізраїлю була висловлена Головним військовим прокурором А. Матіосом після його відвідування цієї країни ще на початку 2016 року. Проте, законопроект розроблявся в обстановці незрозумілої таємниці, без його широкого обговорення не тільки працівниками військових прокуратур, але й представниками військових формувань, саме яких торкається цей проект, науковцями, практикуючими юристами. Висловлені під час презентації деякі пропозиції є цікавими, але в цілому вони потребують більш уважного вивчення і обговорення.

Ізраїльський досвід роботи органів військової юстиції є і цікавим, і оригінальним, але ізраїльська система права відноситься до англо-саксонської, а українська – до континентальної. Тому судові і правоохоронні органи в цих правових системах мають значні концептуальні відмінності. Та й військова організація Ізраїлю дуже відрізняється від структури, організації та принципів діяльності військових формувань України. Механічне перенесення принципів діяльності, структури військових правоохоронних органів Ізраїлю на українські реалії виглядає по деяких аспектах юридичним нонсенсом.

Перш за все, виділення військової прокуратури, яка є частиною єдиної системи прокуратури України, в окремий центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом, суперечить як Конституції України, якою органи прокуратури віднесено до системи судоустрою, а не виконавчої влади, так і Закону України «Про прокуратуру». Стаття 7 Закону встановлює єдину систему органів прокуратури, а відокремлення частини системи прокуратури в окремий орган, та й ще віднесений до іншої гілки державної влади, виглядає сумнівним.

По друге, об’єднання в одному органі функцій досудового розслідування і оперативно-розшукової діяльності (Військова поліція) та прокурорського нагляду за слідством (військова прокуратура) суперечить рекомендаціям Ради Європи і чинному законодавству. Відокремлення оперативно-розшукової діяльності і досудового розслідування від прокурорського нагляду і процесуального керівництва є ґрунтовним принципом чинного законодавства. Прийняті нещодавно зміни до Конституції України та нова редакція Закону України «Про прокуратуру» передбачають саме таке їх відділення. Пропозиція знову об’єднати їх є порушенням конституційних принципів розділення влади і неминуче призведе до заперечень з боку європейських інституцій.

Такі самі заперечення можуть викликати пропозиції створити у складі Державного бюро військової юстиції інспекції з наділенням її правами проведення перевірок додержання вимог законів військовими частинами, підприємствами, установами та їх посадовими особами, складанням актів по результатах цих перевірок. Фактично це буде органом загального нагляду, об’єднання якого в одну структуру з військовою прокуратурою навряд чи когось з європейських експертів обмане.

В той же час, як відомо, представники Збройних Сил України подали до Кабінету Міністрів України і Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони черговий, вже третій або четвертий, варіант Закону України «Про Військову поліцію». В цьому Законі так саме містяться пропозиції суттєво змінити чинне законодавство і передати права досудового розслідування правопорушень у військах та оперативно-розшукової діяльності саме їм. Але це їх бажання так само суперечить багатьом чинним положенням українського законодавства. Представники Збройних Сил України скаржаться, що саме військова прокуратура заперечує проти їх законопроекту. А сама в той же час за спиною військових намагається пропхати свій законопроект про Державне Бюро військової юстиції без урахування думки військових. Саме так вони розцінили спробу «причепити» цей законопроект до законопроекту про відновлення військових судів, за прийняття якого вже висловився Президент України.

Заступник Головного військового прокурора Максим Якубовський 7.09.17 року оприлюднив власне бачення у статті «Українська воєнна юстиція. Напередодні катаклізму», в якій пропонується створити Державну службу воєнної юстиції. Ця точка зору дещо відрізняється від оприлюдненої раніше концепції Державного бюро військової юстиції. Насамперед тим, що до її складу не пропонується включати військову прокуратуру, яка після певного реформування повинна залишитись у складі прокуратури України і виконувати свої функції у військових формуваннях. Це, з урахуванням висловлених вище зауважень, уявляється більш логічним і законним варіантом у тій правовій системі, що існує в Україні.

При позитивних пропозиціях і досить грамотному обґрунтуванні суттєвим недоліком цього варіанту, як і попереднього, є просто катастрофічний брак часу і державних ресурсів для створення нової правової бази для запропонованих Державних бюро (служби) військової (воєнної) юстиції, для створення абсолютно нового державного органу на базі кількох нині існуючих. Це треба було починати ще на початку 2015 року.

З урахуванням викладеного, вбачається, що при тих суперечках, які виникли між Збройними Силами України та військовою прокуратурою з питань, хто саме в подальшому має розслідувати правопорушення у військах, можливий інший, можливо тимчасовий варіант, якій максимально врахував би нині чинне законодавство, але потребував би мінімальних змін як законодавства, так і системи правоохоронних органів.

Військова прокуратура після позбавлення її функції досудового розслідування в скороченому за чисельністю складі так і має залишитись в структурі органів прокуратури України. В структурі Державного бюро розслідувань, до якого мають перейти функції досудового розслідування у військах, доцільно створити Департамент військових розслідувань, до якого перейде слідчий апарат з військових прокуратур. Юридичний статус працівників цього Департаменту може бути аналогічним тому, якій зараз має військова прокуратура в структурі органів прокуратури України. До речі, саме це пропонувалось авторами цього Закону перед його прийняттям. Але в подальшому це з проекту зникло і зараз маємо те, що маємо. Зміни в цьому разі необхідно буде внести в Закон України «Про державне бюро розслідувань», якій на думку юридичної спільноти і так потребує суттєвого доопрацювання.

Це лише тезисні положення, які мають на меті привернути увагу до проблеми. Вона є складною, зачіпає інтереси не тільки Збройних Сил України, Генеральної прокуратури України в особі її військової прокуратури, але й інших військових формувань, які поки що опинились осторонь від цього процесу – Національної гвардії, прикордонних військ, СБУ, та інших військових формувань, МВС України. Вважав би за доцільне негайно винести обговорення цих концептуальних питань на розширене або навіть спільне засідання профільних Комітетів Верховної Ради із запрошенням представників усіх зацікавлених сторін, науковців, військових юристів.

Анатолій Маркевич Закінчив із відзнакою у 1982 році військово-юридичний факультет Військового Інституту. У 1982-1991 роках працював на різних посадах у військових прокуратурах Збройних Сил СРСР. У 1992-2005 роках - в системі військових прокуратур Генеральної прокуратури України. Пройшов службові сходинки від слідчого військової прокуратури гарнізону (армії) до заступника військового прокурора Центрального регіону України, полковник юстиції запасу, почесний працівник прокуратури України, ветеран прокуратури України. З 2006 року адвокат в м. Києві.