21 апрель 2019, Воскресенье, 08:06

взятка декларация ДТП в Харькове задержание в Иванковичах Мошенничество туроператоров НАБУ Нацполиция происшествия прокуратура СБУ Укрзализныця

Хто зрадив Президента?

18 марта 2019г.
0

Скандал довкола «Укроборонпрому» поволі йде на спад. Ніхто вже не чекає рішучих дій влади. Усі зрозуміли, що правоохоронні органі за нинішнього керівництва навряд чи здатні об’єктивно і неупереджено розслідувати обставини масштабних розкрадань коштів платників податків, які мали би витрачатись на посилення обороноздатності держави.

Ніхто не арештований за корупцію. НАБУ провело кілька демонстративних обшуків, але просто диво, що так нічого не знайшли! 

Напевно тому, що це робилось із великою і красномовною паузою перед їх початком у кілька тижнів. Правоохоронці збирались із силами, читали методички з проведення обшуків, ретально готувались, щоб зробити усе неочікувано і якісно. Утім, друга сторона, скоріш за все, також читала ті ж самі методички, як готуватись до обшуку. У результаті обидві сторони провели слідчу дію підготовлено, якісно та... залишились влаємно задоволеними.

Верховний вождь прокурорів із металом у голосі заявив, що його підлеглі три роки розслідували-розслідували, розслідували-розслідували, вже були готові схопити злодіїв за руку, а тут журналісти на завершальному етапі усе їм зіпсували. Незважаючи на перешкоди від журналістів, фірмачі притягуються до відповідальності за несплату податків і вже сплатили 26 млн.

ЛУЦЕНКО КАЖЕ, ЩО ДАВНО ЗНАВ ПРО КРАДІЖКИ У ВПК

Усім стало зрозуміло, що на думку прокуратури ніякого розкрадання 250 млн. коштів платників податків, про які говорилось в програмі Bihus.Info, і не було зовсім. Що сплата 10 відсотків від заробленого за такої незрозумілої позиції прокуратури фактично легалізує решта 90 відсотків, а винні особи звільняються від відповідальності. Хто дорікне, що прокуратура не дбає про людей?!

І з аудитом «Укроборонпрому» теж усе ясно – поки до нього руки дійдуть, усі про нього забудуть і провести його можна буде тихо, без зайвої уваги суспільства.

Усе це суспільство бачить і лише черговий раз переконується, що влада стає імпотентом, коли потрібно карати її яскравого і впливового представника. Такі думки явно не додають Президенту відсотків на майбутніх виборах.

Залишається без відповіді лише одне дуже цікаве питання – хто напередодні виборів підклав таку свиню Президенту, підставивши його близького друга і партнера, а через нього і його самого гаранта? Та й ще на такій болючій темі, як використання коштів у оборонній галузі.

Першим цікаву версію виклав журналіст та колишній прокурор Сергій Іванов. Він заявив, що записи спілкування членів групи Гладковського ще у 2017 році потрапили після обшуків до військової прокуратури. Їх головний військовий прокурор Анатолій Матіос, начебто, тоді повернув обшуканим із запевненням, що ці записи ніхто не побачить. І зроблено це було не за дякую чи гарні очі. Проте, заступник Юрія Луценка залишив собі копію, про всяк випадок. А восені 2018 року, коли рейтинг Юлії Тимошенко був на піку, цю копію він запропонував їй в обмін на посаду генпрокурора - за часів її президентства.  Утім, щоб залишити за собою вплив і на неї також, ще одну копію - злив журналістам. Для страховки.

Потім ту саму версію підтримав чи то агент, чи то клієнт НАБУ Євген Шевченко, який чи то викривав групу Гладковського, чи заробляв на корупції в оборонці разом з ними. Але, як учасник подій, особа досить обізнана.

Версія уявлялась несподіваною, але цікавою. Вона мала як об’єктивні, так і суб’єктивні підстави. Та й фактичний розвиток подій говорить на підтвердження цієї версії.

Наказом генпрокурора № 12 гн від 29.08.14 року виконання функцій органів прокуратури та повноважень прокурорів в державному концерні «Укроборонпром», підприємствах, що йому підпорядковані, покладене саме на ВІЙСЬКОВУ ПРОКУРАТУРУ. Саме Матіос був зобов’язаний запобігти і розслідувати усі розкрадання в оборонці ще з 2014 року. Навіть якщо розслідували поліція або служба фінансових розслідувань Державної фіскальної служби – процесуальне керівництво такими розслідуваннями здійснювалось військовою прокуратурою.

Тобто, уся інформація зосереджувалась у Матіоса. Саме він міг приймати рішення, як нею розпорядитись.

Із суб’єктивного. Матіос абсолютно всеїдний і безпринципний. Він прислуговував любій владі, або тільки хоч крихітну частку цієї влади надали йому. Зліт кар’єри розпочав за вірного служіння керівнику Адміністрації Президента Ющенка - Балозі.

Після зміни влади у 2010 році так само віддано служив Льовочкіну і працював вже за його безпосереднього керівництва. Після Революції гідності 2014 року швиденько перевзувся у повітрі, став патріотичнішим від усіх і прислуговує вже нинішній владі. І, нібито, влада ним задоволена. Щоправда, тримає на короткому ланцюжку, не дозволила перескочити на більш масштабні посади директора НАБУ або ДБР. Але ж у той же час - заплющувала очі на різні скандали, в які час від часу він попадав. Навіть не зовсім законним військовим званням заохотила.

ГЕНЕРАЛЬСЬКЕ ЗВАННЯ, ЯК ПОДАРУНОК

Коли пішла розмова, що імовірним наступником на посаді Президента може стати Юлія Тимошенко, Матіос був би не собою, як би не поніс свої яйця і в її кошик. До цього він був слугою трьох президентів, амбіції в нього велетенські, тому площадку для свого майбутнього за можливої зміни влади, він почав готувати заздалегідь...

Проте, з вибором журналістів, схоже, вийшла осічка. Трохи не прорахував усе до кінця. Виявилось, що журналісти Bihus.Info вже давно працювали над темою корупції в оборонці, набрали багато матеріалу і злиті їм записи лише підтвердили та прикрасили вже наявну в них інформацію. Вони стали резонатором і значно посилили інформаційний вибух з виходом на Гладковського-батька. Не виключається, що могли зіграти роль якісь інші чинники... Тому Д. Бігус міг відчувати тиск, щоб відмовитись від публікації, але вистояв. Вперше випуски Bihus.Info щодо корупції в оборонці було анонсовано на початку лютого 2019 року. Тоді же було названо дату першого випуску – вечір 25 лютого 2019 року.

За дивним збігом обставин саме тоді, на початку лютого, в кабінетах головної військової прокуратури почала поспіхом готуватись й інформаційна контр-бомба, щоб максимально відволікти увагу від інших вечірніх передач цього дня на трансляцію чогось нечуваного.

У якості агнця на заклання було обрано не аби яку особу – цілого генерал-полковника, колишнього начальника Генерального Штабу Збройних Сил України Володимира Заману. І підозру йому підготували просто приголомшливу – зрада Батьківщини. Подібного не було з 1937 року, коли зрадником оголосили тодішнього начальника Генерального штабу РСЧА маршала М. Тухачевського.

Це дійсно був інформаційний вибух. А на час трансляції першого випуску Bihus.Info планувалась трансляція судового засідання з арешту Замани.

Просто в рекордні, стаханівські строки – за пару тижнів, було проведено слідство і військову експертизу. Як проводилось це розслідування і що встигли підготувати військові прокурори буде предметом іншого аналізу, який буде оприлюднене згодом. Але поспіховість видна у всьому.

Трохи пішло не по плану військової прокуратури, так як в судовому засіданні за клопотанням захисту оголосили перерву. Народ встиг переглянути другу інформаційну бомбу про витівки Гладковского і компанії.

Наступними днями почалась метушня із спробами перевести провину у зливі інформації про «Укроборонпром» на когось іншого. Факт вилучення військовою прокуратурою при обшуку у 2017 році електронного носія із записом розмов компанії Гладковського-молодшего фактично було визнано. Але було запущено чутку, що військовим прокурорам технічну допомогу у вилученні інформації з електронного носія надавали фахівці МВС, а тому злив міг піти звідтам.

Ця версія була якоюсь непідготовленою і виводила безпосередньо на Арсена Авакова. З ним із якихось міркувань автор цієї версії остерігся псувати відношення і тому вона швидко заглухла. Напевно, вплинуло те, що в разі перемоги Юлії Володимирівни Арсен Борисович може розраховувати зайняти пост прем’єр-міністра. Тоді така підстава, ой як відгукнеться і покладені в кошик цієї команди яйця - можуть безжально роздавити!

Генеральний прокурор Юрій Луценко заявив, що пошуком винних у зливі інформації ретельно займається Генеральна інспекція ГПУ і навіть застосовує при цьому поліграф. Це свідчить, що така інформована людина, як генпрокурор, розглядає висловлену С. Івановим і Є. Шевченком версію щодо цього причетні військові прокурори, як одну з основних?!

Терміново через поважну особу – народного депутата Борислава Березу, оприлюднюється фотокопія супровідного листа від 01.03.2017 року по кримінальному провадженню № 4201611350000102 від 01.04.2016 року. За його змістом А. Матіосом було направлено в НАБУ 87 аркушів матеріалів, які, нібито, стосувались саме «Укроборонпрому». Є навіть підпис посадової особи НАБУ Калужинського, що він особисто отримав ці матеріали.

Неспростовний документальний доказ, якій може реабілітувати військову прокуратуру та її керівника Матіоса. На його підставі навіть такий поважний журналіст, як Юрій Бутусов, у своїй публікації теж фактично підтримав переведення рейок на НАБУ, обережно зауваживши, що для остаточного висновку слід почекати офіційної заяви керівника Бюро.

Останній випуск Bihus.Info, в якому було виставлене в негативному світлі НАБУ, теж зіграв на користь того, щоб вказати саме на його керівників, як на джерело компромату.

СКАНДАЛ В УКРОБОРОНПРОМЕ: У САП ПОЯВИЛИСЬ ВОПРОСЫ К НАБУ

Ніби то, зацікавленим особам можна перевести дух, винний у підставленні Президента під потужний удар напередодні виборів призначений, громадська думка підготовлена, залишається чекати реакції зверху.

Але при уважному вивченні оприлюдненого документа і знанні «кухні» військової прокуратури привернули увагу деякі цікаві обставини.

- На фотокопій зображений другий примірник супровідного листа, якій має перебувати в канцелярії головної військової прокуратури. Тому походження цієї фотокопії - виключно від А. Матіоса. Без його дозволу ніхто не насмілився би надати цей документ стороннім особам. Це насторожує ще більше, так як саме він має бути зацікавлений у відведенні удару від себе.

- Про що саме ці 87 аркушів, можна тільки здогадуватись, а тому стверджувати, що це були роздруківки спілкування групи Гладковського, можна так само, як говорити, що це була програма польоту на Місяць.

- Немає підтвердження, що кримінальне провадження № 4201611350000102 стосується саме «Укроборонпрому» і групи Гладковського. Відомо, що компру вилучили під час обшуків. Для цього мали бути судові рішення. Реєстр чомусь на цей номер ніяких судових рішень не видає.

- Уявляється, що документи, які стосувались би посадовця рівня Гладковського-батька, навряд чи довірили би представнику середньої ланки, яким є Калужинський. Їх передавали би на більш високому рівні.

- Виділення з кримінального провадження просто матеріалів - це стара прокурорська хитрість, щоб щось малозначне або непотрібне сховати з цього провадження. По чомусь значному, що має ознаки злочину, повинно виділятись нове кримінальне провадження. Переговори Гладковського і компанії - це не дрібниця, а дуже серйозна річ. Тому сумнівно, що ось так простенько були направлені саме матеріали по ньому.

- Прокурор за правилами офіційно спілкується з директором НАБУ у кримінальних провадженнях не напряму, а через спецпрокурора Н. Холодницького.

Схоже, керівники НАБУ довго не могли оговтатись від такої інформаційної атаки на себе. А може відшукати сліди цих 87 аркушів матеріалів, які отримали два роки тому. Але  решті-решт 17 березня офіційно спростували інформацію, що надіслані Матіосом 01.03.2017 року в НАБУ матеріали на 87 сторінках стосувались саме «Укроборонпрому» і групи Гладковського.

За їх твердженням ці матеріали стосувались зовсім інших осіб і були використані в двох інших кримінальних провадженнях. До скандалу з подіями навколо «Укроборонпрому» передані з військової прокуратури матеріали жодного відношення не мають.

Відтак, змушені повернутись знову таки до тої версії, яка сплила на самому початку цього скандалу. Що Президента і його оточення все ж таки зрадив А. Матіос, підклавши йому таку свиню напередодні виборів, яка може стати для нього фатальною. Цікаво, чи встигне він ще раз перевзутись у повітрі або вже є «кульгавою вуткою», яка лише чекає, коли її з’їдять.

АПД: Тим часом війни антикорупційних структур набирає нових обертів: ввечері 18 березня САП офіційно спростував попередню офіційне роз‘яснення НАБУ:

"Керівництво НАБ України 2 роки переховували вказані матеріали від процесуальних прокурорів, фактично сховавши їх в матеріалах кримінальної справи № 52016000000000063 (кримінальне провадження, в якому на даний час НАБУ розслідуються факти заволодіння службовими особами низкою суб’єктів господарювання, зокрема і ТОВ «Оптимумспецдеталь», грошовими коштами ДП «Укроборонпром» в особливо великих розмірах), а зараз, недолуго використовуючи інсінуації і маніпуляційні прийоми, перекручує інформацію і намагається довести, що ці дані використані в інших провадженнях, хоча фактично матеріали не долучено до цих проваджень, і 80 % даних переписки стосувалося ТОВ «Оптимумспецдеталь» та інших зловживань в оборонній сфері. Крім того, 3 запити прокурорів залишилися без реагування і на жоден з них матеріали, передані від ГПУ до НАБУ, так і не було передано до САП станом на 12-00 18 березня 2019 року. ЧОМУ? Тому що керівництво НАБ України прикривало злочинну діяльність своїх працівників та корупцію у власному відомстві", - йдеться у заяві відомства Назара Холодницького.

ДАЛІ БУДЕ...

КОРУПЦІЙНА ПРОКЛАДКА ЯНУКОВИЧА

Анатолій Маркевич Закінчив із відзнакою у 1982 році військово-юридичний факультет Військового Інституту. У 1982-1991 роках працював на різних посадах у військових прокуратурах Збройних Сил СРСР. У 1992-2005 роках - в системі військових прокуратур Генеральної прокуратури України. Пройшов службові сходинки від слідчого військової прокуратури гарнізону (армії) до заступника військового прокурора Центрального регіону України, полковник юстиції запасу, почесний працівник прокуратури України, ветеран прокуратури України. З 2006 року адвокат в м. Києві.