12 декабрь 2018, Среда, 00:05

взятка декларация ДТП в Харькове Мошенничество туроператоров НАБУ Нацполиция происшествия прокуратура СБУ Укрзализныця

«Кваліфікаційна» ревізія судових рішень від Вищої кваліфікаційної комісії суддів України

7 июня 2018г.
0

Надія Печерська, для Резонансу

Це перша оглядова стаття, якою ми розпочинаємо цикл аналізу вчинків членів Комісії, який вони вчиняли під час співбесід із суддями за результатами вивчення суддівських досьє та які вплинули на результати оцінювання. І першим є дії членів Комісії щодо аналізузмісту судових рішень.

Українську судову систему продовжує колихати в різні боки, і відразу після завершення конкурсу до Верховного Суду, стартувало кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів.

Кваліфікаційне оцінювання суддів, яке проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів, в розпалі, і, вже завершено проведення тестування морально-психологічних якостей перших 999 суддів, вони ж здали анонімні тестові іспити та виконали практичні завдання.

На сьогоднішній день, відбувається останній етап для суддів - співбесіда в колегіях із суддями за результатами вивчення їх суддівського досьє.

Пройдений екватор, і вже сьогодні, навіть обізнаному сторонньому спостерігачу цілком стало очевидним, що членами Комісії досліджують під час співбесід зовсім інші критерії, аніж вони самі собі визначили.

Встановлені межі оцінки судового рішення від членів Комісії

Законом України «Про судоустрій і статус суддів» передбачається проведення оцінювання за такими критеріями як: професійна, особиста та соціальна компетентність. Досить широкі терміни, які очевидно що потребували чіткого визначення та врегулювання, і таке врегулювання було здійснено самими членами Комісії.

Основні показники відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання (професійна, особиста та соціальна компетентність) та засоби їх встановлення визначені в главі 2 розділу 2 Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням ВККС №143/зп-16 від 03.11.2016.

Проте, вичерпний перелік не є вичерпним, і в самій главі 2 вказано що для встановлення відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання кваліфікаційними можуть використовувати і інші данні та відомості.об зрозуміти які це можуть бути дані та відомості варто перейти до іншої глави даного розділу, в якому члени Комісії надали собі право проводити оцінку прийнятих суддями рішень, а саме досліджувати: підготовку суддею тексту судового рішення; дотримання суддею правил введення судового засідання; дотримання суддівської етики та виконання суддею інших його обов’язків.

Вказані критерії, мали б вже нарешті чітко вибудувати межі дій членів Комісії, задля встановлення відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання передбачено дослідження судового рішення. Проте, написати це одне, а виконувати - зовсім інше.

На практиці члени Комісії аналізують зміст винесених суддями судових рішень.

Реалії співбесід із суддями

В юридичній спільності досить активно обговорюють дії кваліфікаційників, які відкрито та публічно здійснюють аналіз змісту судових рішень, мотивів їх прийняття та намагаються з’ясувати внутрішнє відношення суддів до прийнятих ними рішень.

Післясмак від перегляду - саме ці рішення стали фактично єдинимипідставами для подальшого виставлення членами Комісії суддям низьких балів, або ж оголошення перерв при проведенні кваліфікаційного оцінювання.

Наприклад, 28 березня 2018 року члени колегії Комісії (колегія Комісії у складі: Весельська Т. Ф., Василенко А. В., Макарчук М. А., Прилипко С. М.) намагались дізнатись у судді Апеляційного суду Дніпропетровської області Городничої Валентини мотиви винесення рішення за результатами розгляду апеляційної скарги на ухвалу на забезпечення позову. І в це же день, ця ж таки колегія Комісії запитували про підстави винесення судового рішення у судді Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області Новіка Дмитра.

У судді Печерського районного суду м. Києва Москаленко Катерини члени Комісії (колегія Комісії у складі: Лукаш Т. В., Бутенко В. І., Шилова Т. С.) намагались дізнатись про причини обрання запобіжного заходу у вигляді застави, а не обрання міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Питання про мотиви прийнятого рішення по кримінальній справі щодо обрання запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою не оминули суддю Апеляційного суду Дніпропетровської області Коваленко Ніни (колегія Комісії у складі: Весельська Т. Ф., Василенко А. В., Макарчук М. А., Прилипко С. М.), оскільки такі особи, як було потім з’ясовано, виявились учасниками мирних зібрань.

Запитання про прийняте рішення про обмеження права на проведення мирних зібрань дістались від членів Комісії судді Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Дадим Юлії (колегія Комісії у складі: Весельська Т. Ф., Василенко А. В., МакарчукМ. А., Прилипко С. М.), та судді Окружного адміністративного суду м. Києва Саніна Богдана (колегія Комісії у складі: Луцюк С. П., Мішин М. І., Устименко В. Є.). Від останнього члени Комісії досить наполегливо намагались почути внутрішнє ставлення судді до прийнятого ним рішення.

Не уникнув питань про зміст прийнятого рішення і суддя Магдалинівського районного суду Дніпропетровської областіЖивоглядова Андрія (колегія Комісії у складі: Лукаш Т. В., Бутенко В. І., Шилова Т. С.), який приймав рішення по аналогічній справі як і суддя Новіков Дмитро.

Отримала запитання від членів Комісії про мотиви прийняття рішення по адміністративній справі про обрання забіжного заходу учасникам подій Майдану і суддя Шевченківського районного суду м. Києва Маліновська Валентина (колегія Комісії у складі: Щотка С. О., Тітов Ю. Г., Заріцька А. О.). Кваліфікаційники тривало намагались дізнатись думку судді чи дотрималась вона положень процесуального кодексу під час прийняття міри обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Як бачимо, попри те, що текст Положення не містить жодного натяку про наявність у членів Комісії права аналізувати зміст судового рішення, або ж про наявність права з’ясування внутрішнього ставлення судді до прийнятного ним рішення, всі члени Комісії активно це здійснюють.

Оцінка змісту судових рішень в розрізі  міжнароднихстандартів

Як неодноразово зазначав голова Комісії Козяков С. Ю. та член Комісії Щотка С. П. в своїх інтерв’ю – кваліфікаційне оцінювання, яке проводиться в Україні, є унікальним в світі, та, в окремих випадках, члени вчаться на практиці.

Але ж якщо враховувати світові стандарти, то маємо брати за основу найкращі в сфері правосуддя.

І тут, першим варто загадати Основні принципи незалежності судових органів, які схвалені резолюціями 40/32 та 40/416 Генеральної Асамблеї від 29 листопада та 13 грудня 1985 року, в яких закріплено, що судові рішення не підлягають перегляду, окрім як перегляд в судовому порядку відповідно до закону.

В Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи про незалежність, дієвість та роль суддів № (94) 12 від 13.10.1994 р., де в Принцип I (2)(d) передбачено, що судді не зобов'язані давати звіт щодо справ, які знаходяться в їх провадженні, ніякій особі, яка не належить до системи судової влади.

Парадоксально але, згідно Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Вища кваліфікаційна комісія України не відноситься до системи судової влади. Судова влада в Україні відповідно до конституційних засад поділу влади здійснюється незалежними та безсторонніми судами, утвореними законом. І ще судову владу, окрім судів, здійснюють присяжні.

Найбільшої уваги питанню можливості аналізу змісту винесеного суддями рішення приділила Консультативна рада європейських суддівта Венеційська комісія «За демократію через право» в своїх висновках.

У Висновку №1 (2001) про стандарти незалежності судової влади та незмінюваності суддів, прийнятого 23.11.2001 р. Консультативна рада європейських суддів чітко вказана, що європейським стандартом незалежності судових органів досягається тоді, коли система судових інспекцій у тих країнах, де вона існує, не займаються змістом судових справ або правильністю ухвалених рішень.

У своєму Висновку №11 (2008) про якість судових рішень, прийнятого 18.12.2008 р. Консультативна рада європейських суддівповторно фіксує, що система оцінювання не повинна ставити під сумнів легітимність судових рішень. Це можливо виключно шляхом процедур апеляції та перегляду рішень у національних судах та шляхом звернення до Європейського суду з прав людини.

У Висновку №17 (2014) щодо оцінювання діяльності суддів, якості правосуддя і поваги до незалежності судової влади Консультативна рада європейських суддів вкотре наголосила, що оцінюючи рішення, винесеного суддею, особи, які проводять оцінювання, мають зосереджуватися на методиці, які суддя в цілому застосовує в своїй роботі, а не на оцінювання правового обґрунтування окремих рішень. Останнє має визначатись виключно в процесі оскарження.

Як бачимо, європейські стандарти щодо можливості аналізу змісту винесеного суддею рішення зафіксовані в багатьох міжнародних актах, і вони чітко надають відповіді – це не припустимо.

Наслідки вчинків членів Комісії

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Сумно, однак жоден із згаданих суддів, під час проходження кваліфікаційного оцінювання не опротестував і не звернув увагу членів Комісії на необхідність суворого дотримання профільних нормативно-правових актів членами Комісії, та не допустимості задавати питання про зміст судових рішень.

Якщо ж кваліфікаційники свідомо та з певних мотивів вчиняли дії, які не передбачені положеннями чинного законодавства, то є велика вірогідність звернення суддів, що не пройшли кваліфікаційне оцінювання, до правоохоронних органів, задля надання оцінки таким діям.

Проте, перспективи притягнення до кримінальної відповідальності –  ілюзорні, однак суспільна зневіра до мети проходження кваліфікаційного оцінювання – є більш очевидною.

Адже саме такі дії членів Комісії ставлять під сумнів тезу, яка постійно лунала від Голови Комісії Козякова С., що вони намагаються дотримуватись міжнародних стандартів під час кваліфікаційного оцінювання. Фактично ж, абсолютно всі члени Комісії своїми діями під час проведення кваліфікаційного оцінювання вже формує сумнівність всього кваліфікаційного оцінювання в Україні.

Цілком очевидно, якщо дане питання не буде врегульовано на рівні держави, то Європейський суд з прав людини це не залишить без належної уваги

Однак, нам дуже б хотілось би, щоб в Європейському суді з прав людини ми не отримували ще одне пілотне рішення щодо суддівської незалежності, в якому б наголосили на порушенні суддівської незалежності членами ВККС під час проведення кваліфікаційного оцінювання.

Ми сподіваємось, що Україна вчиться на власних помилках, і громадяни не будуть фінансувати із власної кишені компенсаційні виплати звільненим суддям за авантюрні вчинки членів Комісії.