Не можу не написати кілька слів про "презумпцію правоти поліцейського". Юридичну спільноту вражає цинізм і безграмотність чиновництва.
Почитайте закон і навчіть підлеглих, все, про що говориться, передбачено діючим ЗУ "Про національну поліцію". Зокрема, окрім широких повноважень поліцейських, ще спеціальні заходи впливу....., ст. 42 Поліцейські заходи примусу; ст. 43 Порядок застосування поліцейських заходів примусу; ст. 44 Застосування фізичної сили; ст. 45 Застосування спеціальних засобів; ст. 46 Застосування вогнепальної зброї. Тут весь арсенал, від кайданків і кийків, зброї, до застосування водометів, що ще потрібно?
Але тут передбачено і серйозна відповідальність за законність застосування цього всього арсеналу впливу. Видається, що за кожним поліцейським потрібно закріпити юриста, щоб постійно ходив за ним і роз'яснював на місці вимоги закому? Де конкурс, який відповідно до цього ж закону мав забезпечити взірцеві знання законодавства.
Тепер ще одне. Правоохоронний орган несе відповідальність не тільки перед суспільством за діяльність своїх співробітників, законності в їх діях, а ще й перед родинами за життя і здоров'я своїх співробітників. Тому завдання апаратів, це забезпечення тактико-технічних навчань своїх співробітників, що мають обов'язково мати навички дій в екстремальних ситуаціях. Відсутність таких у кожному конкретному випадку, передбачає відповідальність у залежності від наслідків, аж до кримінальної за тяжкі наслідки, такі, як загибель людей тощо. В даній ситуації слідчі і суд виконають свій обов'язок щодо конкретного винуватця.
А ще має бути не думка окремих політиків щодо "посилення", "укрупнення", а службове розслідування із внутрішнім аналізом ситуації, висновків та порад - як запобігнути таким випадкам у майбутньому.
Ну десь так приблизно.
