Нормативна база у сфері «цифрових» злочинів - на рівні «кам’яного віку», - адвокат Олексій Шевчук - Резонанс - о коррупции, взятках, судьях, власти

17 ноябрь 2019, Воскресенье, 02:21

взятка декларация ДТП в Харькове задержание в Иванковичах Мошенничество туроператоров НАБУ Нацполиция происшествия прокуратура СБУ Укрзализныця

Нормативна база у сфері «цифрових» злочинів — на рівні «кам’яного віку», — адвокат Олексій Шевчук

10 декабря 2018г.

У рамках блоку «Цифрові» злочини» Школи кримінальної практики відбувся LHS Discussion Hub «Невидима загроза: кримінально-правові питання з віртуального світу». Модераторами обговорення виступили головний редактор сайту pravo.ua, директор IT-проектів видавництва «Юридична практика» Сергій Саченко та партнер АО Barristers Олексій Шевчук. Серед спікерів: в.о. заступника начальника управління — начальник першого відділу управління інформаційних технологій та програмування Департаменту кіберполіції Національної поліції України Станіслав Самойлов, радник МЮФ Integrites Володимир Рудниченко, адвокат Марина Мацегора, адвокати АО Barristers Ірина Кузіна та Олександр Тананакін, СЕО в OBLAVAbot, адвокат Sayenko Kharenko Євген Мірошников та інші. Про це пише Резонанс із посиланням на LegalHighSchool.

Нормативна база у сфері «цифрових» злочинів — на рівні «кам’яного віку». У цьому переконаний Олексій Шевчук. Проблема, на його думку, полягає в тому, що більшість питань, пов’язаних із кіберзлочинами, прописані в методиках, а законодавець дуже часто про них забуває, отже, методики не відповідають сучасним реаліям. Не відповідають нинішнім викликам навіть диспозиції статей Кримінального кодексу (КК) України про злочини в цифровому середовищі.

Найбільше досягнення України в цьому контексті — наявність електронного цифрового підпису, хоча цією послугою користується невеликий відсоток населення. Також залишає бажати кращого рівень підготовки співробітників кіберполіції. Пан Шевчук підкреслив, що сьогодні дуже мало фахівців, які використовують усі протоколи для захисту персональних даних своїх клієнтів, вони часто використовують неліцензійні програми або програми виробництва країни-агресора.

Євген Мірошников назвав кричущою проблемою повсюдне нерозуміння людей у сфері бізнесу відповідального ставлення до захисту інформації. Станіслав Самойлов погодився з тим, що в Україні з концепцією захисту інформації великі проблеми. Події 2017 року і вірус Petya показали необхідність застосування превентивних заходів. «Держава не готова до боротьби з кіберзлочинністю», — підкреслив пан Шевчук і додав, що Україну від вірусу Petya врятувала не держава, а IT-волонтери. «Справді, тоді волонтери відгукнулися на заклики держави до надання допомоги», — погодився представник кіберполіції і додав, що всупереч поширеній думці (яку створили, в тому числі, ЗМІ) процесом тоді керувала кіберполіція, вона володіла більшим обсягом інформації, ніж активне IT-співтовариство.

Пан Мірошников припустив, що на державному рівні має існувати пропаганда кіберзахисту і додав, що низький рівень звернення до кіберполіції залежить від відповідного рівня довіри громадян. Пан Самойлов констатував, що останнім часом вони отримують все більше звернень, що свідчить про зростання довіри громадян до кіберполіції. Марина Мацегора вважає, що адвокатам також необхідно підвищувати свою IT-обізнаність, оскільки не залишилося сфери життя без електронної складової. У сучасному світі за каву можна розрахуватися за допомогою годинника — світ уже не буде колишнім.

Також спікери зупинилися на проблемі допустимості електронних доказів. Олексій Шевчук переконаний, що немає належного шляху доведення слідчим, що доказ, «витягнутий» із сервера фігуранта справи, — це саме той документ, який показаний у паперовому вигляді (фотографія, таблиці тощо) і що міститься в матеріалах справи. За словами Володимира Рудниченка, поки не буде відповідного законодавчого врегулювання, питання «цифрових доказів» залишиться відкритим.

ВІРУС PETYA — ЦЕ ЗАМІТАННЯ СЛІДІВ ІНШОЇ КІБЕРАТАКИ, — ЗАСТУПНИК ГЛАВИ АП