На початку березня 2019 року в Україні вибухнув величезний скандал, внаслідок якого стало, зокрема, відомо, на яких смітниках Національне антикорупційне бюро України набирає собі негласних позаштатних співробітників і з якою метою їх використовує. Через оприлюднення Інтернет-проектом «Bihus.info» листування між громадянами Гладковським, Жуковим, Рогозою та Шевченком надбанням громадськості стала історія про те, як помічник-консультант народного депутата Костянтина Грішіна (він же ж Грішин, він же ж Гришин, він же ж Семен Семенченко) Євген Шевченко, який прилаштувався при НАБУ як негласний позаштатний співробітник, разом з сином першого заступника РНБОУ Олегом Гладковським та іншими «борцями з корупцією» розкрадали кошти «Укроборонпрому». А перший заступник директора НАБУ Гізо Углава видавав шахраям довідки про те, що їх фірма «Оптимумспецдеталь», через яку «Укроборонпрому» продавались завезені з Росії контрабандою деталі військової техніки, не має ознак фіктивності.
Про непересічну постать «таємного агента НАБУ» Шевченка та його безпосереднього керівника – найвідомішого українського афериста Костю Грішіна, що нині користується документами на ім’я «Семена Семенченка» – я вже оповідав на сторінках сайту з романтичною назвою «Хроніки Українських Йолопів».
Одеський журналіст Ярослав Берендаков продовжив розслідувати непересічну біографію «таємного агента НАБУ», його розвідку я пропоную до уваги читацької громадськості та слідчих Державного бюро розслідувань.
* * *
Агентом НАБУ став шахрай і банківський кидала: справжня біографія Євгена Шевченка
Ярослав Берендаков
Широко відомий журналістам «таємний агент НАБУ» Євген Шевченко нині любить роздавати інтерв’ю й розповідати, що він – мільйонер та успішний бізнесмен, який, маючи колосальні статки, за покликом сумління став співпрацювати з НАБУ та допомагати викривати тяжкі злочини.
Як стверджував Шевченко в інтерв’ю головному редактору «Цензор.нет» Юрію Бутусову та журналістці Ользі Скороход, небувалі заробітки в нього розпочались ще 15 років тому: «Починав з посади менеджера в агентстві по комплексній організації конференцій і тренінгів, доріс до директора – ми входили до першої п’ятірки на ринку. Відмінно тоді все заробляли, адже до кризи 2008 року гроші практично ніхто не рахував – іноді бюджет на один корпоративний захід міг становити $ 400-500 тис.»
У цьому інтерв’ю позаштатний негласний співробітник НАБУ вихвалявся своїм шикарним способом життя: добровільний помічник Ситника пересувається на Mercedez-Benz CL500 2008 року випуску (зареєстрований на ім’я брата – Святослава Шевченка), неодноразово відвідував такі елітні закордонні курорти, як французький Куршевель та італійський Форте-дей-Мармі, а також проживає в приватному будинку на березі Дніпра. Про все це він не соромиться доносити широким верствам, публікуючи фотографії з відпочинку справжнього патріота України та борця з корупцією в соціальних мережах.
Але, насправді, Шевченко – це аферист, який не повернув $ 37 000 за трьома банківськими кредитами, а також «кинув» на гроші двох громадян.
Якщо зазирнути в біографію «таємного агента НАБУ» , то ми взнаємо, що в 2002-2003 роках він розвозив жуйки Wrigley’s по продуктових магазинах та приторговував фарбами. З 2004 по 2009 рік Шевченко працював у так званій корпорації «Бізнес Майстер», яка займається проведенням тренінгів та семінарів. Остання є типовою конторою з розводу заможних лохів (кому цікаво – може відвідати їх сайт і все стане зрозумілим). Бо чому міг навчити продавець жуйок та лакофарбових матеріалів Євген Шевченко та ще й без вищої освіти?
У 2010 році Євген Шевченко був занесений у чорний список банків як неблагонадійний платник кредитів. Сталося це з ініціативи ПАТ «Універсал Банк», якому нинішній «агент НАБУ» не повернув два кредити, виданих в 2007-2008 роках готівкою двома траншами – $ 15 700 і $ 4 000. Ба більше: 2 листопада 2011 року Державна виконавча служба в Деснянському районі м. Києва постановою №1766/2-11 наклала арешт на невизначене майно та все нерухоме майно Шевченка Є.С.
СХЕМИ В НАБУ: ПРО ЩО МОВЧИТЬ ПОСОЛ США
До речі, у 2017 році ці давно прострочені кредити викупили колектори. Але вони не зможуть їх повернути, оскільки в Євгена Шевченка офіційно відсутня будь-яка власність – ані нерухомості, ані автотранспортних засобів. Причина – вищезгаданий арешт держвиконавця на все майно агента НАБУ. Тобто Євген Шевченко є офіційним злиднем.
У третій кредитній угоді знову таки від 2008 року, укладеній з «Альфа-банком», Євген Шевченко виступав поручителем, а безпосередньо позичальником була якась Ахтемійчук Марія Яківна з села Ставчани Чернівецької області.
Кредит у розмірі $ 17 274 брався з метою придбання автомобіля, з якого була повернута лише мала частина. У зв’язку з ухиленням поручителя від погашення кредиту борг вже агента НАБУ був переданий в колекторську компанію, яка все ніяк не може зустрітися з великим антикорупціонером Євгеном Шевченко. З судовим розглядом по даній справі можна ознайомитися в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Кредитний договір у «Альфа-банку» має номер 490069412 від 15.05.2008 року. Придбаний був «Хюндай Акцент» синього кольору, державний номер СЕ3654АК, номер кузову: NLHCM41AP8Z108825. Наразі кредит також перебуває в колекторській компанії, а саме – «Кредекс».
Як будь-який спритний бізнес-тренер і організатор семінарів, а по суті майстер словоблуддя, Євген Шевченко знав, що немає нічого простішого, ніж взяти в борг грошей у довірливих громадян під чесне слово патріота. До того ж в банків вже не можна було позичати,
так як його внесли у чорний список боржників. Причому майбутній агент НАБУ настільки віртуозно це робив, що у 2011 році міліція відмовила в порушенні кримінальної справи за заявою Галушка В.В., який звинувачував Шевченка в шахрайському заволодінні його особистими коштами.
У 2012 році ще одна людина – Клименко Р.В. – заявила в правоохоронні органи, що Євген Шевченко позичив у нього 10 000 гривен (1200 доларів США) для покупки автомобіля і відмовляється їх повертати. Цього разу все-таки була порушена кримінальна справа № 11009024396001 від 05.07.2012 року за статтею 190 КК України (шахрайство), що свідчить про наявність дуже вагомих доказів, оскільки на той час діяв старий Кримінально-процесуальний кодекс, який не передбачав автоматичну реєстрацію всіх заяв громадян – справи порушувались лише за результатом дослідчої перевірки. Втім, за допомогою високих покровителів з колегії Міністерства внутрішніх справ України та НАБУ Шевченко досі не притягнутий до кримінальної відповідальності.
Крім того, навіть якщо проаналізувати інші потенційні джерела доходу агента НАБУ, то й там ми не знайдемо офіційне підтвердження його статків. Так, афілійовані з Євгеном Шевченко компанії ТОВ «Сервіс Солюшн ЛТД» і «Бізнес-Майстер Свято» мають ознаки фіктивності.
«Сервіс Солюшн ЛТД», в якому Євген займає посаду директора, зареєстровано за адресою масової реєстрації юридичних осіб – на вул. Марини Раскової, 111 (понад 300 підприємств.).
«Бізнес-Майстер Свято», де агент НАБУ виступає засновником і керівником, також має юридичну адресу за місцем прописки понад 200 суб’єктів господарської діяльності – вул. Мечникова, 8 кімната 22. Обидві компанії не розташовуються за місцем реєстрації, а про фактичну адресу у відкритих джерелах немає жодної згадки.
У зв’язку з цим не можна не згадати, що свою першу медійну славу Євген Шевченко здобув, працюючи особистим водієм та писарчуком одіозного екс-керівника неіснуючого батальйону територіальної оборони Донецької області «Донбас» Семена Семенченка. Пізніше навколо угруповання Семенченка вибухнув скандал за фактом привласнення грошових коштів, отриманих в результаті збору пожертвувань на ведення військових дій на сході України від добрих та патріотично налаштованих людей.
Насправді ніякого батальйону територіальної оборони Донецької області «Донбас» у складі Нацгвардії не було й бути не могло: батальйони територіальної оборони існують лише в складі Збройних сил України, натомість раніше судимий Костянтин Грішін та майбутній агент НАБУ Євген Шевченко, який працював у Грішіна водієм, організували збір пожертв з використанням антуражу військової частини 3027 Національної гвардії України, куди їх запустив всюдисущий Антон Геращенко.
У серпні 2014 року Геращенко влаштував Грішіна по підроблених документах, як капітан-лейтенанта Військово-морського флоту України Семена Семенченка, командиром другого резервного батальйону військової частини 3027, а Шевченку організував видачу посвідчення учасника бойових дій. Зараз наказ про призначення міфічного Семена Семенченка скасований, а на подання керівництва Нацгвардії Генеральна прокуратура України ще в квітні 2015 року зареєструвала кримінальне провадження за фактом привласнення громадянином Грішіним звання офіцера. Втім, це не завадило Шевченку, який, як і Грішін, балотувався в 2014 році в народні депутати, зазначити в біографії, що попереднім місцем його роботи є «батальйон спецпризначення НГУ «Донбас», у якому він, начебто, служив на посаді начальника командно-штабної машини.
От тільки печатка неіснуючого «батальйону спецпризначення НГУ «Донбас» була виготовлена на комп’ютері, а Шевченко заробляв на життя водієм Грішіна-Семенченка на позашляховику «Вольво», який шахраї видурили в наївного спонсора.
Народним депутатом України Шевченко, який балотувався по мажоритарному округу, на відміну від свого шефа, якому було куплено місце в партійному списку «Самопомочі», не став і обмежився посадою помічника-консультанта народного депутата Семена Семенченка. А невдовзі НАБУ почало використовувати Євгена Шевченка в якості «торпеди», тобто провокатора, який намагається спонукати інших людей взяти хабар, що, до речі, заборонено і кваліфікується згідно з Кримінальним кодексом як провокація підкупу та карається позбавленням волі на строк до п’яти років.
Вершиною шахрайської кар’єри Євгена Шевченка стала його участь у розкраданні разом з керівництвом НАБУ бюджетних коштів в оборонній сфері, про що прямо заявила Спеціалізована антикорупційна прокуратура.
Втім, судячи з того, що Шевченко попри всі свої витівки досі перебуває на волі, можна не сумніватись, що «боротьба з корупцією» – це не тільки найвигідніший, але й найбезпечніший в Україні вид шахрайства.
