18 март 2019, Понедельник, 23:47

взятка декларация ДТП в Харькове Мошенничество туроператоров НАБУ Нацполиция происшествия прокуратура СБУ Укрзализныця

Про криміногенну ситуацію в Україні

6 сентября 2016г.
0

На превеликий жаль, протягом останніх двох років в суспільстві та ЗМІ більше говорять про проведення реформ в правоохоронних органах, вихваляючи їх успішність в системі МВС та, в основному, чомусь засуджуючи їх в органах прокуратури (причому, в обох випадках явно не об’єктивно), незрозуміло чому, в більшій мірі, тішаться створенням Національного антикорупційного бюро та його першими кроками, до речі, не завжди професійними, але, при цьому, чомусь ухиляються від дачі оцінок наслідкам такого, вибачте, «реформування», свідомо ігноруючи права і свободи та законні інтереси своїх майже 45 млн. громадян, які фактично опинилися наодинці із наростаючим криміналітетом.

Якщо ж інколи і критикують правоохоронців, то найбільше дістається прокуратурі, в т.ч. і за безрезультативність, і за бездіяльність, і за корумпованість (начебто, в інших правоохоронних органах працюють одні законослухняні громадяни). І це не дивлячись на те, що прокурори, після проведених так званих «реформ», сьогодні позбавлені не тільки функції нагляду за додержанням і застосуванням законів (про що я раніше вже неодноразово оспорював), але і не мають тепер права проводити перевірки в інших правоохоронних органах, в т.ч. і на предмет виконання покладених на них обов’язків по боротьбі із злочинністю, позбавлені можливості вносити їх керівникам документи прокурорського реагування, в т.ч. із вимогою з’ясувати причини недоліків та вчинити заходи до їх усунення, а також притягнути винних правоохоронців із числа посадових осіб до дисциплінарної відповідальності, а в зв’язку із відсутністю наведених вище повноважень — не можуть ефективно впливати на стан протидії злочинності шляхом проведення повноцінного прокурорського нагляду. А в зв’язку із таким, вибачте, «обрізанням» наглядових функцій прокуратури були втрачені і можливості координувати діяльність правоохоронних органів по боротьбі із злочинністю. Як результат: тепер кожен правоохоронний орган діє сам по собі, на свій розсуд, без будь-якого контролю за виконанням покладених на нього законами завдань.

Саме, у зв’язку з цим, я змушений був у черговий раз проаналізувати дані про криміногенну обстановку в державі за останні 6 місяців 2016 року, стан протидії злочинності, у порівнянні з аналогічними показниками за 2015 та 2014 роки, і зробити висновки про причини негативної динаміки цих показників.

Приймаючи до уваги, що результати даного узагальнення можуть бути завеликими для одночасного вивчення і оволодіння даною інформацією, вони будуть подаватись частинами.

Перш за все, варто відзначити, що за січень-червень 2016 року в Єдиному реєстрі досудових розслідувань було зареєстровано 565 435 кримінальних правопорушень, що більше ніж за аналогічний період минулого року (533 839, або +5,9%). Найбільше кримінальних правопорушень зареєстровано у місті Києві (73 220), Дніпропетровській (54 564), Харківській (43 657), Одеській (39 674) та Запорізькій (38 219) областях.

Звертає на себе увагу та обставина, що у кожному третьому зареєстрованому кримінальному правопорушенні (34,6%) прийнято рішення про закриття за реабілітуючими підставами – 195 791, в той час як за 6 місяців 2015 року рішення про закриття з реабілітуючих підстав було прийнято у 232 389 справах (43,5%), а у 2014 році – у кожному другому правопорушенні 276 636 (47,4%). Таким чином, без урахування зареєстрованих правопорушень закритих за реабілітуючими підставами загалом у звітному періоді обліковано 369 644 кримінальних правопорушень, що на 17,7% більше ніж у минулому році (301 450) та на 17,3% більше ніж у 2014 році (305 656), що ще раз підтверджує факт зростання рівня злочинності в нашій державі.

Прошу звернути увагу, що від вчинення за січень-червень поточного року такої кількості злочинів загалом потерпіло 275 288 осіб, у тому числі 4 985 дітей, з яких 3 857 осіб загинуло, що більше ніж за весь період проведення на Сході антитерористичної операції.

Серед усього іншого, незначною позитивною тенденцією є зменшення кількості особливо тяжких злочинів, вчинених за перше півріччя 2016 року, зокрема, з 12 055 у 2015 році до 11 599 (-3,8%), в той час як у 2014 році їх кількість складала 13 776. Передусім таке зменшення спостерігається у Донецькій (з 3553 до 1338, або -62,3%), Луганській (з 1043 до 432, або -58,6%), Чернівецькій (3 158 до 117, або -25,9%) та Тернопільській (з 125 до 101, або -19,2%) областях. Тобто, по суті таке незначне зниження кількості особливо тяжких злочинів пояснюється не покращенням криміногенної обстановки в Україні, а скоріше всього – зниженням активності бойовиків у наведених двох областях на Донбасі.

Підтвердженням саме такого висновку є значно більше зростання тяжких злочинів з 90 230 у 2015 році до 113 889 у поточному році, або +26,2%, так само як і прослідковувалось у 2014 році (зростання від 81 420 до 90 230). Найбільша така динаміка зафіксована у Одеській (+52,1%), Житомирській (+47,1%), Рівненській (+46,9%), Чернігівській (+45,8%), Волинській (+39,1%), Харківській (+38,2%) областях та в м. Києві (+39,0%).

З цього можна зробити невтішний висновок про те, що за два останні роки в Україні не тільки майже вдвічі частіше почали вчинятися тяжкі злочини, а і кількість середньої і невеликої тяжкості кримінальних правопорушень за рік також збільшилась майже на чверть (з 126 885 до 156 525 та з 72 280 до 87 631 відповідно).

Окрім цього, зростає і рівень кримінальних правопорушень на 10 тисяч населення: якщо за шість місяців у 2014 році він становив 67,1, то у 2015 році – 70,1, а у 2016 році цей показник дійшов позначки 86,4. Тобто, спостерігається чітка динаміка, яка в подальшому може досягнути ще більш критичного рівня, якщо не вжити негайно відповідних заходів.

Якщо ж розглянути вчинені протягом 1-го півріччя 2016 року найбільш вразливі для громадян правопорушення за їх видами, то слід відзначити наступні критичні моменти негативної динаміки:

1) Кримінальні правопорушення проти життя та здоров’я особи.

За цією категорією кримінальних правопорушень також простежується негативна тенденція щодо їх збільшення за аналізуємий період. Так, у січні-червні 2015 року було зареєстровано 30 167 таких правопорушень, у той час як у поточному році їх кількість вже зросла до 36 135. Окрім цього, зросла і кількість вчинених умисних вбивств порівняно з аналогічним періодом минулого року (у 2015 році їх кількість складала 5 133, а у поточному році – 5 313). Окрім цього, відбулося деяке зниження числа умисних тяжких тілесних ушкоджень — 1 165 проти 1 213 у 2015 році та 1 715 у 2014 році загалом може пояснюватись зниженням активності бойовиків на Сході України в цьому році порівняно із минулими роками. Цьому підтвердження може бути той факт, що в таких областях як Чернівецька, Рівненська, Миколаївська, Черкаська, Хмельницька та Харківська їх кількість суттєво зросла (від +20% до +50%).

2) Кримінальні правопорушення проти статевої свободи та статевої недоторканності особи.

Статистичний показник цієї категорії злочинів критично виріс в порівнянні з 2014 та 2015 роками. Так, у 2014 році загальна кількість таких правопорушень становила 505, в 2015 році їх кількість дещо зменшилась до 399, проте вже у 2016 році цей показник сягнув 580 (+45,4% в порівнянні з минулим роком). В тому числі, наявна негативна тенденція до зростання таких суспільно небезпечних правопорушень як зґвалтування (141 у 2015 році, 229 -2016 році), причому у більшості регіонів країни їх кількість зросла в 2,5 — 9 раз, що свідчить, перш за все, про суттєве погіршення (або взагалі відсутність) профілактичної роботи органів Національної поліції.

3) Кримінальні правопорушення проти громадського порядку та моральності.

Варто відзначити, що загальнодержавний показник правопорушень цієї категорії дещо покращився. Так, у першому півріччі 2014 року загальна кількість зареєстрованих правопорушень у сфері громадського порядку складала 6 152, т в аналогічному періоді 2015 року — 5 058, а у 2016 – 4 718. Зокрема, зменшилась і кількість фактів хуліганства (у 2014 році їх кількість становила 3 279, а вже у 2016 році зменшилась до 2 599), втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність (якщо у 2014 році показник виявлених правопорушень сягав 379, то у 2015 році він знизився до 369, а у 2016 році і до взагалі 214), сутенерства або втягнення особи в заняття проституцією (у 2014 зареєстровано 239, в 2014-2015 роках лише 152).

Необхідно відзначити, що такій, здавалося б, позитивній динаміці є своє логічне пояснення. З одного боку, кількість таких злочинів зменшилась у зв’язку з більш стабільною ситуацією в Україні порівняно з 2014 роком, а з іншого, варто зазначити, що виявляти і попереджати злочини, пов’язані з порушенням громадського порядку, є першочерговим завданням поліції, а як відомо, нова реформована служба Нацполіції, зокрема і патрульної поліції, дещо безпорадна у боротьбі із вуличною злочинністю, тому цілком ймовірно, що їх робота на цьому напрямку погіршилась, а тому і виявлених злочинів, які складають цю досить не просту категорію злочинів, стало менше. В зв’язку з цим, якби не тішилися «реформатори» результатами соціальних опитувань про рівень довіри до нової, особливо патрульної, поліції, навіть у пересічного українця (якби його не одурманювали у ЗМІ) повинно виникати запитання: чи виправдано було ліквідовано патрульно-постову службу, яка і реагувала, в основному, на такі злочинні прояви?

4) Кримінальні правопорушення проти власності.

На превеликий жаль, загальнодержавний показник вчинення злочинів цієї категорії також стабільно продовжує збільшуватись протягом останніх двох років. Так, у 2014 році він становив 179 184 правопорушень, у 2015 році збільшився до 187 046, а у 2016 році взагалі сягнув позначки 250 460, що майже вдвічі більше ніж 2 роки тому! Найвища динаміка росту таких злочинів у місті Києві (+95,5%), Харківській (+66,4%), Одеській (+63,5%), Миколаївській (+55,7%), Волинській (+55,3%), Рівненській (+54,0%) областях. В тому числі, збільшилась кількість крадіжок (у 2014 – 129 826, у 2015 – 187 046, а у 2016 -194 347), з яких квартирні крадіжки зросли з 8 556 до 12 905, відповідно! Також спостерігається зростання розбійних нападів (у 2014 році – 1 748, у 2015 – 1 698, а у 2016 – 2 111), значно збільшилось і число грабежів (у 2014 -10 024, у 2015 — 9 442, у 2016 — 13 364), а в деяких регіонах ці показники сягнули досить критичних меж (динаміка від +50% до +77%)! Потрібно відзначити і зріст шахрайств: якщо у 2014 році загальнодержавний показник становив 25 660, то у 2016 році кількість таких правопорушень становила вже 31 027, що на чверть більше ніж за аналогічні періоди минулих років. А це свідчить лише про одне: нова поліція, виїзжаючи на місце вчинення таких злочинів, лише їх фіксує, оглянувши місце події (і то не завжди кваліфіковано) та зареєструвавши відповідне кримінальне правопорушення, а їх розкриттям практично ніхто не займається. І тому йде мова лише про їх накопичення. Провальні атестації бувших працівників, особливо карного розшуку і слідчих, та їх заміна «новим обличчям» в поліції дискредитували себе, перш за все, відсутністю вагомих результатів у боротьбі із цим видом злочинів.

5) Кримінальні правопорушення у сфері господарської діяльності.

Кількість викритих злочинів у сфері господарської діяльності продовжує бути незначною у порівнянні з усіма облікованими правопорушеннями: у 2014 і 2015 роках їх частка складала лише 1,6%, а у поточному періоді взагалі впала до позначки 1,2%. Так, якщо у 2014 році загальна кількість виявлених злочинів цієї категорії становила 5 590, то у 2015 році число таких злочинів зменшилось до 4 701, а за поточний період ц. р. – взагалі до 4 492. Зверніть увагу: у структурі кримінальних правопорушень у цій сфері за 6 місяців 2016 року викрито лише 109 фактів легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом (проти 203 у 2014 році та 120 у 2015 році), лише 41 факт шахрайства з фінансовими ресурсами (проти 193 у 2014 році та 88 у 2015 році), всього 6 фактів незаконної приватизації державного, комунального майна (проти 13 у 2014 році та 26 у 2015 році), 12 фактів нецільового використання бюджетних коштів ( проти 21 у 2014 році та 7 у 2015 році) та 930 випадків ухилення від сплати податків (проти 1 508 у 2014 році та 1 057 у 2015 році). Таким чином, із викладеного чітко простежується, що протидія фінансовим та податковим махінаціям в країні суттєво погіршилась, особливо у порівняні з аналогічним періодом 2014 року, не дивлячись на різноманітні «реформи» в податковій і митній сферах, а також в системі правоохоронних органів по боротьбі із економічною злочинністю.

6) Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту.

У цьому блоці правопорушень теж простежується негативна тенденція до збільшення злочинів проти безпеки руху. Так, якщо у 2014 році загальнодержавний показник цієї категорії злочинів становив 11 453 і у 2015 році він суттєво не відрізнявся — 10 715, то вже у 2016 році кількість злочинів цієї категорії суттєво зросла – до 13 718. В тому числі, збільшилось число порушень правил безпеки руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами (з 5 605 у 2014 році до 6 376 у 2016 році), зокрема і кількість таких правопорушень, що призвели до смерті потерпілого (у 2015 році 805, а у 2016 вже 936 смертельних випадків). Ці показники суттєво зросли у частині регіонів країни (у 2,2 рази у місті Києві, в Одеській, Житомирській, Чернігівській, Львівській областях з +60% до +86%). Продовжує зростати також кількість незаконних заволодінь транспортними засобами (якщо у 2014 році число таких злочинів становило 4 752, а у 2015 році — 5 154, то вже у 2016 році цей показник сягнув позначки 5 928). Найбільше таких випадків було зафіксовано у Черкаській, Рівненській, Житомирській, Київській та Одеській областях (динаміка майже у 2 рази більше).

І знову таки виникає майже аналогічне запитання: чи потрібно було так швидко, без будь-якого аналізу і прогнозування, ліквідовувати підрозділи ГАІ і «викидати» на вулицю вже досвідчених міліціонерів, фахівців по наведенню правопорядку на автошляхах, де тепер вже стає небезпечно пересуватись на автомобілі, де учасники руху перебувають за кермом в алкогольному чи наркотичному сп’янінні, коли будь-які дорожні знаки не впливають на неслухняних водіїв?

7) Кримінальні правопорушення у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

Так, не дивлячись на проведені піар-акції одного із чергових керівників відповідного департаменту Національної поліції на популярних телеканалах України, тим більше особи, яка у відповідності до нової моди сьогодення була тим же «новим обличчям» в системі МВС, кількість виявлених злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних речовин з кожним роком продовжує знижуватись. Так, за 6 місяців 2014 року було викрито 17 255 випадків вчинення злочинів у цій сфері, в той час як за аналогічний період 2015 року їх кількість знизилась до 14 470, а за 6 місяців 2016 року — взагалі до 12 106! Варто відзначити, що за 2 останні роки критично знизився показник виявлення фактів незаконного виробництва, виготовлення, придбання, зберігання чи збуту наркотичних засобів (якщо у 2014 році таких випадків було зафіксовано 5 169, а у 2015 році – 4 509, то вже цього року їх було виявлено всього 1 213, що майже в 5 разів менше ніж 2 роки тому!).

8) Кримінальні правопорушення проти волі, честі та гідності особи.

Кількість облікованих кримінальних правопорушень цієї категорії кожного року значно різниться. Так, у 2014 році загальнодержавний показник зареєстрованих правопорушень проти волі, честі і гідності особи становив 546, в той час як у 2015 році кількість таких правопорушень зросла до 636, а у 2016 році – знизилась до 404.

Окрім цього, кількість зареєстрованих фактів незаконного позбавлення волі або викрадення людини за рік зменшилась з 524 до 321, а торгівлі людей – з 93 до 61. Таким, чином в цьому блоці правопорушень прослідковується дещо позитивна динаміка, але вона пояснюється саме зменшенням активності бойових дій на Донбасі в цьому році порівняно з минулими роками, оскільки найбільше таких правопорушень зафіксовано саме у Донецькій, Луганській областях та АР Крим, що цілком має причинний зв'язок з військовою обстановкою на цих територіях.

9) Кримінальні правопорушення у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов’язані з наданням публічних послуг (без результатів роботи НАБУ).

Якщо проаналізувати статистику зареєстрованих злочинів даної категорії, то варто відзначити, що у 2014 році кількість виявлених злочинів у сфері службової діяльності становила 11 044, у 2015 році їх кількість зменшилась до 9 810, а у 2016 році взагалі до 9 045, що свідчить про поступове погіршення результативності правоохоронних органів у протидії так званій «білокомірцевій» злочинності. Зокрема, у цій категорії правопорушень у поточному році правоохоронцями було виявлено лише 2 991 випадок службового підроблення, в той час як у 2015 році кількість виявлених таких правопорушень складала 3 951, а у 2014 році – 4 716. Окрім цього, за фактами перевищення влади або службових повноважень за шість місяців цього року було зареєстровано лише 952 випадки, в той час як у 2015 році їх кількість становила 1 096. Число виявлених фактів зловживання владою чи службовим становищем також дещо зменшилось, оскільки у 2014 році таких правопорушень було зафіксовано 2 047, в той час як у 2015 та 2016 роках – 1961 і 1962, відповідно. Рівень виявлених правопорушень, що стосується фактів хабарництва за останні 2 роки залишається майже незмінним. Так, у 2014 році було зафіксовано 1 161 випадок прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди та 300 випадків пропозиції або надання неправомірної вигоди, у 2015 році — 1 051 та 181, а вже у 2016 році — 1 168 та 270, відповідно.

Беручи до уваги викладені вище показники роботи правоохоронних органів по боротьбі із злочинністю у сфері службової діяльності, а також те, що протягом 2-х років у прокуратури практично відібрали більшу частину наглядових повноважень, а також взагалі позбавили повноважень по розслідуванню частини корупційних правопорушень, вчинених високопосадовцями (у зв’язку зі створення НАБУ), в цілому робота правоохоронців на цьому напрямку протидії злочинності, порівняно навіть з 2013 роком, значно погіршилась.

Так, для наглядності інформую, що у 2013 році було виявлено 13 852 кримінальних правопорушень у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг (що майже на 50% більше ніж за поточний рік), в той час як у 2016 році викрито 9 045 правопорушень! Більше того, за 3 роки майже вдвічі знизились показники по виявленим правопорушенням цієї категорії.

Так, для зрівняння повідомляю: у 2013 році (порівняно з 2016 роком) виявлено 3 643 випадки зловживання владою або службовим становищем (1 962), 1862 — перевищення влади або службових повноважень (952), 4 529 – службове підроблення (2 991), 1 654 — службова недбалість (1 129), 1 341 — одержання неправомірної вигоди (1 168). Назване послаблення діяльності правоохоронних органів пов’язую виключно з бездарними «реформами», відсутністю необхідних етапів таких змін та абсолютно шкідливими підходами до зміни і підбору кадрів правоохоронців.

9-1) Корупційні правопорушення, виявлені правоохоронними органами та НАБУ.

Так, варто зауважити, що за шість місяців поточного року органами прокуратури було виявлено 3 029 правопорушень у сфері надання публічних послуг, що дещо більше ніж у попередні роки (у 2014 році 2 471, а у 2015 році – 2 916). Зокрема, з них корупційних злочинів було зафіксовано: за фактами одержання неправомірної вигоди — 769 правопорушень (в той час як 2014 року їх було 348, а у 2016 – 581), за фактами незаконного збагачення — 4 (у 2014 році 3 та 5 у 2015 році), за фактами пропозиції, обіцянки надання неправомірної вигоди – 106 (у 2014 році 26 та у 2015 році 45), за фактами зловживання впливом -79 (у 2014 році 7 та 45 у 2015 році) та за фактами зловживання владою або службовим становищем – 557 (у 2014 році 530 та 575 у 2015 році). Таким чином, можна відмітити деяке покращення активності органів прокуратури за аналізуємий період по виявленню корупційних злочинів.

В свою чергу, органами поліції за 6 місяців 2016 року було обліковано 5 809 правопорушень у сфері надання публічних послуг, в той час коли у 2015 році їх кількість становила 6 796, а у 2014 році взагалі — 8 448. Серед них, корупційних злочинів виявлено: за фактами зловживання владою або службовим становищем – 1 351 (у 2014 році 1 493 та у 2015 році 1 361), за фактами одержання неправомірної вигоди – 341 (у 2014 році 806, а у 2015 — 465), за фактами підкупу – 2 (в 2014 році 3, а в 2015 році 4), за фактами пропозиції, обіцянки надання неправомірної вигоди — 154 (коли у 2014 році 274 та у 2015 році 133), та за фактами зловживання владою або службовим становищем 55 (у 2014 році 59, а у 2015 82). Отже, аналізуючи такі показники роботи поліції, чітко проглядається фактичне зменшення ефективності діяльності цього (майже) реформованого органу протягом 2-х років по викриттю цих суспільно небезпечних злочинів.

Органами служби безпеки України було обліковано у 2016 році 39 правопорушень у відповідній сфері (у 2014 році 41, а у 2015 — 46), з них 10 правопорушень за фактами зловживання владою (у 2014 році 20, а у 2015 році 17), 11 за фактами службового підроблення (9 у 2014 році та 13 у 2015 році) та 1 правопорушення щодо службової недбалості (у 2014 і 2015 роках — 2). Відповідно, можна стверджувати, що значного внеску щодо виявлення корупційних правопорушень СБУ також не внесла.

Органами фінансового контролю ДФС за поточний рік було обліковано 43 правопорушення у сфері надання публічних послуг (84 у 2014 році та 52 у 2015 році), з яких лише 29 — за фактами службового підроблення (коли у 2014 році 72 та у 2015 році 39) та 3 правопорушення, що стосуються службової недбалості (у 2014 — 3, а у 2015 -1). Знову ж таки, наглядно спостерігається спад активності цього правоохоронного органу по виявленню корупційних злочинів, а відповідно і погіршення роботи органів ДФС на цьому напрямку.

Виявленням корупційних правопорушень, в першу чергу, в Україні тепер займається Національне антикорупційне бюро, яке повноцінно запрацювало у грудні 2015 року, а тому нами досліджувались статистичні дані за 8 місяців їх роботи. Так, НАБУ, за весь час його існування було обліковано 56 фактів зловживання владою або службовим становищем, 70 фактів привласнення чи розтрати майна, 63 випадки одержання неправомірної вигоди, 5 – підкупу, 6 – зловживання владою чи службовим становищем, 4 – надання неправомірної вигоди та 11 випадків службового підроблення. З цього можна зробити зовсім невтішний висновок, що у порівнянні з іншими правоохоронними органами, це досить мізерні цифри, а якщо врахувати що 70% цих справ так і не були направлені до суду, то результати роботи НАБУ є абсолютно не тими, на які суспільство очікувало, а ідеологи нового правоохоронного органу – обіцяли.

Окрім вищезазначеного, негативна динаміка відзначається і у виявленні інших видів правопорушень. Зокрема, за 6 місяців 2016 року прослідковується тенденція до збільшення майже на чверть кількості облікованих злочинів проти правосуддя — 6282 (проти 5 391 у 2014 році, 5 064 у 2015 році), суттєво зросла і кількість кримінальних правопорушень у сфері виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина і становить 4 630, проти 3 998 у 2015 році. В тому числі, зросло більш ніж наполовину число фактів перешкоджання законній діяльності журналістів, що найбільше простежується у місті Києві (у 3,8 рази). Також зросла кількість правопорушень у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж: у 2014 році їх було зареєстровано 235, у 2015 році – 319, а у 2016 році ця цифра піднялась вже до позначки 521.

Таким чином, можна констатувати, що рівень злочинності за останні 2 роки продовжує зростати, а відповідно рівень захисту громадян нашої держави від злочинних посягань – погіршується.

Далі буде ...

 

 

Олексій Баганець Екс-заступник Генерального прокурора України, заслужений юрист України, кандидат юридичних наук, адвокат