17 август 2018, Пятница, 06:20

взятка декларация ДТП в Харькове Мошенничество туроператоров НАБУ Нацполиция происшествия прокуратура СБУ Укрзализныця

Помилка НАБУ ціною у чверть мільярда

2 марта 2018г.
0
Фото: УП
Фото: УП

Як відомо, восени 2017 року, весь медіа-простір та Українська спільнота здригнулися від гучного корупційного скандалу в Міністерстві оборони України, коли безпосередньо перед професійним святом (Днем захисника України) було затримано заступника Міністра оборони та інших чиновників за підозрою у розтраті 149 мільйонів гривень державних коштів під час закупівлі пального у 2016 році за попередньою змовою з ТОВ «Трейд Коммодіті». Мій підзахисний, полковник Володимир Гулєвич, учасник АТО на сході України, представник Збройних Сил України, працює на посаді Директора Департаменту державних закупівель Міністерства оборони України.

Тому, особисто нього, як людини далекої від політики, яка все своє життя присвятила підвищенню обороноздатності Держави, укріпленню її Збройних Сил та сумлінно виконувала високий обов’язок військовослужбовця, стало нищівним ударом отримання 11.10.2017 повідомлення про підозру у скоєнні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Його несправедливо звинуватили в тому що він у змові зі своїм керівництвом та комерційним підприємством під час проведення АТО обікрав свою Державу у найбільш цинічний спосіб.

Ще на етапі гучних заяв він, як і його колеги, не міг зрозуміти суті закинутих йому звинувачень, оскільки державні закупівлі у 2016 році здійснювались у суворій відповідності до Законів України «Про здійснення державних закупівель» та «Про публічні закупівлі» в яких механізми процедури коригування ціни були ідентичними. Закон України «Про публічні закупівлі» започаткував проведення державних закупівель із застосуванням електронної системи ProZorro, які успішно тривають і сьогодні.

Зазначеними законами України передбачено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі (ч. 5 ст. 40 Закону України "Про здійснення державних закупівель", ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі").

Враховуючи тривалість проведення закупівлі за відкритими торгами (більш як три місяці) неможливо спрогнозувати, що ринкова ціна на нафтопродукти буде збільшена або зменшена (слід зазначити що Міноборони здійснює оплату пального лише за фактом постачання після документального підтвердження командирами військових частин. Попередня оплата не допускається).

З дати підписання договорів (19.04.2016) на дату підписання додаткових угод ціни на нафту та нафтопродукти зросли до 18 відсотків (на той час, про значне підвищення цін на ринку нафтопродуктів інформували ринкові та економічні експерти).

В результаті проведення численних переговорів (робочих нарад), було укладено додаткові угоди з ТОВ «Трейд Коммодіті» та підвищено ціни відповідно до цін на ринку нафтопродуктів.

Ми впевнені у тому, що Міноборони у 2016 році було прийнято виважене рішення підвищити ціну за договорами укладеними з ТОВ «Трейд Коммодіті» до рівня не вище ринкових цін, що дало можливість не допустити: у разі проведення повторної процедури, закупити пальне за значно більшою ціною; уникнути втрати боєздатності ЗСУ.

Згідно аналізу сторони захисту, у разі розірвання договорів з ТОВ «Трейд Коммодіті» та початком нових процедур закупівель необхідно було би здійснити додаткову оплату за аналогічні обсяги пального не 149 млн. грн. а - 263,0 млн. грн.

Розуміючи ситуацію, яка існує в Державі та те, що обороноздатність Збройних Сил України знаходиться у критичному стані, враховуючи обмеженість фінансового ресурсу - рішення щодо підвищення цін на пальне приймалося колегіально на підставі офіційних довідок, які були отримані від Торгово-промислової палати України та ДП "Держзовнішінформ".

Враховуючи те, що майже все пальне до України надходить із-за кордону, також враховувались міжнародні котирування (коливання) цін на нафту.

Більше того, обґрунтованість та законність дій Міноборони підтверджується і роз’ясненнями Міністерства економічного розвитку і торгівлі України щодо законності зміни істотних умов договору про закупівлю.

Там чітко і ясно розписано, що у залежності від коливання ціни товару на ринку сторони протягом дії договору про закупівлю можуть вносити зміни декілька разів в частині ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків кожного разу з урахуванням попередніх змін, внесених до нього, сукупність яких може перевищувати 10 відсотків від ціни за одиницю товару, визначеної сторонами на момент укладання договору про закупівлю та за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі, і виконати свої зобов’язання відповідно до такого договору з урахуванням зазначених змін.

За таких обставин, законодавцем чітко встановлена, і профільним Міністерством підтверджена законність зміни ціни за одиницю товару при її коливанні на ринку.

Також незрозуміло, чому Державна аудиторська служба України, висновок якої є головним, і напевно єдиним аргументом для НАБУ, закидає незаконне збільшення ціни на паливо шляхом укладення додаткових угод.

За логікою ДАСУ, абсолютно усі договори, укладені в межах державних закупівель, існують поза межами ринку взагалі та поза залежністю від факторів непрогнозованого збільшення ціни на імпортну продукцію. Інакше, як у даному випадку, сам факт внесення змін до договорів, без дослідження причин, автоматично містить корупційну складову, а сторони такого договору є злочинцями.

Слід зауважити, що на той час, майже кожний другий розпорядник державних коштів збільшував ціни до раніше укладених договорів шляхом укладання додаткових угод.

Тобто, у разі зниження цін на ринку нафтопродуктів, зниження цін за укладеними договорами є позитивним заходом, в іншому випадку – це злочинність, що суперечить вимогам чинного законодавства та принципу ринкової економіки. Питання – чому звинувачують лише Міноборони.

Відповіді не знаємо.

Як результат, Збройні Сили України півроку мають якимось чином виконувати покладені завдання без пального, поки службові особи, не поспішаючи пройдуть надумані бюрократичні процедури.

Навіть у страшному сні не хочеться чути про наслідки зволікання із забезпеченням (у такий складний час) Збройних Сил України усім необхідним для захисту від агресора Українського народу.

А з іншого боку. Навіщо? Коли тобі вішають ярлик корупціонера.

Аналогічна ситуація виникла наприкінці 2017 року.

В результаті неможливості підвищувати ціни до військ не було поставлено 30,0 тис. тонн пального на суму 676,0 млн. грн. Договори з постачальниками були розірвані.

У 2018 році завершено (та тривають) нові процедури закупівель 30,0 тис. тонн пального на суму 935,0 млн. грн. (що більше його вартості за договорами 2017 року на 259,0 млн. грн.).

Продуктивність діяльності ДАСУ коштує Державі: 259 млн. грн. різниці вартості від закупки пального (збитки для бюджету держави); недопоставки до військ 30,0 тис. тон нафтопродуктів у 2017 році.

Саме тому, закликаю всі не байдужі до майбутнього нашої держави ЗМІ провести незалежне та об’єктивне розслідування стосовно зазначених подій.

КЕРІВНИКА ДЕПАРТАМЕНТУ ДЕРЖЗАКУПІВЕЛЬ МІНОБОРОНИ ПРИЗНАЧИЛИ «ЦАПОМ-ВІДБУВАЙЛОМ» ?

Олег Бабич Адвокат, управляющий партнер адвокатского объединения "Лекс энд Баклер"