25 август 2019, Воскресенье, 12:04

взятка декларация ДТП в Харькове задержание в Иванковичах Мошенничество туроператоров НАБУ Нацполиция происшествия прокуратура СБУ Укрзализныця

Пост-митний аудит – контроль після оформлення

16 июля 2019г.

Кодіс Євгеній, керівник підрозділу митного аудиту ГУ ДФС у м. Києві

У зв’язку зі збільшенням обсягів зовнішньої торгівлі України з іншими державами в 2018 році (імпорт +15% - до 56,9 млрд. дол.; експорт +9% - до 47,3 млрд. дол.), особливої актуальності набуває така форма митного контролю, як проведення документальних перевірок суб'єктів ЗЕД після здійснення процедури митного оформлення на кордоні. Процес реалізації таких заходів отримав назву пост-митний аудит.

Зазначений механізм уможливлює перенесення значної частини контрольних заходів на етап після випуску товарів у вільний обіг, що дає змогу:

• надати цілісність контрольним діям митниці щодо забезпечення дотримання митного законодавства учасниками ЗЕД;

• прискорити проходження процедур митного оформлення підприємствами;

• зняти напругу з контролю за рівнем митної вартості й інших контрольних процедур на кордоні;

• створити базу для надійного застосування інституту Уповноваженого економічного оператора в Україні;

• істотно скоротити адміністративне навантаження на бізнес і прибрати обмеження в торгівлі, що повинно привести до збільшення ВВП і доходів бюджету.

Більш того, кращі світові практики доводять, що митний контроль після митного оформлення товарів є необхідним інструментом для впровадження більшості заходів щодо спрощення торгівлі.

Пост-контроль дає змогу сконцентрувати контрольно-перевірочні заходи на найбільш сумнівних суб'єктах і операціях, враховуючи доступність більш широкого спектру інформації після митного оформлення та можливість відстежувати рух товару на внутрішньому ринку.

Особливо актуальним для українського бізнесу є питання митної вартості, що теж може бути вирішене через проведення пост-митного аудиту.

Пост-контроль митної вартості створить умови для усунення конфлікту інтересів між митницею та декларантами, підвищить їх відповідальність за прийняті рішення як при декларуванні, так і при коригування митної вартості товарів.

Збалансування інтересів бізнесу та держави значно прискорять і спростять митні процедури без ослаблення контролю.

ПОСТ-МИТНИЙ КОНТРОЛЬ – КРОК НА ШЛЯХУ ДО ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ

Розвиток пост-митного аудиту є одним з пріоритетних завдань України для втілення стратегічного плану розвитку, орієнтованого на членство в Європейському Союзі.

До основних законодавчих актів ЄС з питань організації та здійснення пост-митного аудиту належать:

Методичні рекомендації для уповноважених операторів ЄС, 2007 (EU Authorised Economic Operators Guidelines, 2007);

Методичні рекомендації ВМО з митного пост-аудиту (WCO Giudelines for Post-Clearance Audit, 2012);

Технічні примітки ЮНКТАД (Генеральної Асамблеї ООН) щодо спрощення процедур торгівлі (UNCTAD Technical Note 5 Post-clearance audit, 2011);

Митний кодекс ЄС, 2016 (EU Customs Code, 2016).

Імплементація зазначених норм є одним із зобов'язань, взятих на себе Україною за умовами Угоди про асоціацію.

Водночас основою роботи з виявлення порушників митного законодавства повинна стати ефективна система аналізу ризиків.

Удосконалення системи управління ризиками в частині організації та проведення митного контролю після випуску товарів передбачає модернізацію інформаційних і аналітичних систем, в тому числі, автоматичне формування реєстру суб'єктів ЗЕД, які мають можливі ризики порушення митного законодавства. Також важливо розвивати інформаційний обмін з іноземними митними службами з метою отримання необхідної інформації щодо експортно-імпортних операцій.

АГРЕГАТОР ІНФОРМАЦІЇ ДЛЯ ПОСТ-МИТНОГО АУДИТУ

Однією з форм митного контролю є проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства з питань державної митної справи, в тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.

Система автоматичного відбору суб'єктів ЗЕД для пост-митного аудиту повинна ґрунтуватися на інформації:

- «податкового блоку» (загальна інформація по суб'єкту, результати фінансово-господарської діяльності, «історія» попередніх перевірок, подальший ланцюг постачання товарів);

- «митного блоку» (інформація щодо поточних та минулих митних оформлень);

- «автоматизованої системи аналізу та управління ризиками» (в частині інформації про ризики, які спрацьовують під час митного контролю та оформлення).

Тобто ефективність пост-митного аудиту безпосередньо залежить від наявності високотехнологічного агрегатора інформації, якісного та всебічного аналізу діяльності суб’єкта ЗЕД.

У першу чергу існує необхідність модернізації існуючого програмного забезпечення та системи ризиковості для відбору підприємств для проведення перевірок, яка повинна ґрунтуватись на повноцінному аналізі минулої та теперішньої господарської діяльності платника податків, у тому числі при подальшому використанні товарів на внутрішньому ринку та запровадження механізмів превентивного управління з метою уникнення подальших правопорушень.

ПРАКТИЧНИЙ КЕЙС АНАЛІЗУ РИЗИКІВ ПОРУШЕННЯ МИТНОГО ЗАКОНОДАВСТВА

Підрозділ митного аудиту Головного управління ДФС у 
м. Києві протягом 2018-2019 років посилив проведення аналізу можливих ризиків порушення суб’єктами ВЕД митного законодавства.

Основними векторами проведення такої роботи були:

- дотримання вимог митного законодавства під час переміщення через кордон енергоносіїв (газ, паливо та інше) за періодичними митними деклараціями;

- правильність декларування коду товарів подвійного призначення відповідно до УКТ ЗЕД;

- дотримання підприємствами вимог митного режиму тимчасове ввезення та переробка на митній території України;

- достовірність декларування митної вартості та складових митної вартості товарів;

- реекспорт товарів після ремонту;

- правомірність отримання підприємствами пільг зі сплати митних платежів.

У підсумку підрозділ митного аудиту м. Києва зафіксовано порушення митного законодавства під час переміщення через кордон енергоносіїв на загальну суму 200 млн. гривень. Не менш вагомим є результати аналізу дотримання підприємствами вимог митного режиму тимчасове ввезення та переробка на митній території України, за результатами якого проведено перевірки та донараховано 32 млн. грн.

По іншим напрямкам показник донарахувань склав додатково 46 млн. грн.

Загалом у 2018 році підрозділ провів 15% від загальної кількості перевірок у країні. За результатами таких перевірок було донараховано 30% від загальної суми по країні та забезпечено надходження до держбюджету близько 10 % від загального показника митного аудиту в державі.

У 2019 році показник щодо кількості перевірок поки знаходиться на рівні 15 % по країні, донарахування 25 %, однак перерахування до бюджету склали більше 35 % по відношенню до загальних надходжень від митного аудиту по країні.

Це говорить про підвищення якості проведення перевірок, формування належної доказової бази, налагодження комунікації з ДФС України, митницями та проведення належного рівня діалогу з бізнесом.

Пост-митний аудит не перевіряє інспектора митниці, якій оформлював товар. Він перевіряє безпосередньо декларанта, тобто особу яка декларувала товари, або ту яка уповноважила на таке декларування брокерів.

Пост-митний аудит не має на меті у будь-який спосіб, так би мовити покарати платника податків, у разі якщо порушення немає то його не має.

У деяких випадках за результатами перевірок не було виявлено порушень. Це відбувалось у зв’язку з тим, що підприємства користувалися своїми законними правами під час проведення перевірки та надавали додаткові документи, які не були надані під час митного оформлення. За 2018-2019 роки таких перевірок у Києві було 5% від загальної кількості.

НЕОБХІДНІСТЬ ЗМІН

В умовах наявного механізму проведення процедур митного контролю зміна тільки процесів організації пост-митного аудиту не дасть максимального дієвого результату.

Усі зміни повинні відбувати у комплексі та паралельно, тобто імплементація норм міжнародного законодавства у частини проведення процедур контролю під час митного оформлення у комплексі з модернізацію процесів пост-митного аудиту надасть змогу максимально швидко та якісно надавати державні послуги та здійснювати належний контроль за дотримання платниками податків законодавства України.

На даному етапі, у частині пост-митного аудиту, в першу чергу необхідно забезпечити:

- накопичення інтелектуального капіталу високого рівня;

- імплементація найкращих європейських практик проведення пост-митного аудиту;

- впровадження ризик-менеджменту для здійснення пост-митного аудиту;

- розробка системи оцінювання результативності на основі KPI (на англійській) орієнтованих на якість;

- формування позитивного іміджу підрозділу;

- запровадження інституту АЕО (авторизований економічний оператор);

налагодження інформаційного обміну між країнами у режимі «реального часу»;

- підвищення технічного та матеріального забезпечення митних аудиторів на достатній рівень;

- формування ефективної організаційної структури підрозділів митного аудиту;

- розробка механізму надання митним аудиторам віддаленого доступу до електронної бухгалтерії підприємства під час проведення попереднього аналізу, тощо.

Чекаємо на зміни…