Всеволод Розумовський, для «Резонансу»
Суддя Кіровоградського оружного адміністративного суду Роман Брегей, на своїй сторонці у соціальній мережі Facebook надав коментар стосовно фактів, викладених у розслідуванні "Резонансу". Відверто кажучи, коли Роман Брегей зазначив про підготовку своєї відповіді, ми із нетерпінням на неї чекали, і вважали, що вона буде вичерпна. Натомість, після ознайомлення, залишилось подвійне відчуття. Ділимось власними враженнями, а висновки робіть самі.
До пункту «Трішки про себе і свою родину».
Слід зазначити, що загальні відомості про родину судді ми власне й самі опублікували в своєму розслідуванні. Вказали де і ким працював пан Брегей, його близькі й рідні. І саме з урахуванням того, де працював суддя і члени його родини, у нас і виникло запитання щодо обсягу доходів і реальної можливості придбати весь перелік нерухомого та рухомого майна.
Але відповіді на питання щодо доходів членів родини в цей період отримано не було. Чи могли працюючи пенсіонер та приватний нотаріус придбати за 2 роки автомобілі вартістю 66 тис доларів?
Чи могли вони ще додатково законно отримати кошти, щоб так легко подарувати їх судді? Чи можете Ви, пане суддя, надати офіційну інформацію про доходи ваших близьких та суми сплачених ними податків?
До пункту «Щодо майна».
Питання проходження майнової перевірки суддею Р.Брегеєм відповідно до положень Закону України «Про очищення влади» в публікації не досліджувалось. І, якщо уважно прочитати її зміст, це не ставиться під сумнів.
Разом з тим, якщо врахувати кількість листів - пояснень, які суддя написав податківцям, все ж вбачається, що підстави для запитань стосовно походження його майна напевно мали місце.
Що ж стосується квартир, які є у власності Романа Брегея.
Відповідно до Декларації за 2013 рік, у власності cудді зафіксовано 2 квартири: 44,8 кв. м. та 30,1 кв. м. Дійсно, в Декларації за 2014 рік квартира площею 30,1 кв. м. зникає, а з’являється інформація про отримання доходу від відчуження майна на суму 74 255,00 грн.
Тобто, гіпотетично, це могла бути реалізація квартири площею 30,1 кв. м.
Проте, не стане ж заперечувати юрист, колишній голова суду й слідчий, та діючий суддя проти положень закону відповідно до яких, відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки їх не скасовано у порядку, передбаченому законом (ч.5 ст.12 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).
В перекладі на просту мову – відомості в Державному реєстрі достовірні, допоки їх не скасовано в законний спосіб. Настільки ми зрозуміли із відповіді Романа Брегея – він даний запис у реєстрі не скасував, і до суду для скасування запису не звертався.
Однак, ми вирішили повторно перевірити інформацію про власника квартири в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: ввели критерій пошуку «за прізвищем фізичної особи», де зафіксували «Брегей Роман Іванович», і повторно з’ясували, що у власності особи «Брегей Роман Іванович» значиться квартира, за адресою Кіровоградська область, Компаніївський район, смт. Компаніївка, вул. Фрунзе, 2 кв.3.
Більше того, аналогічні відомості про власника (Брегея Романа) ми отримали і під час перевірки інформації за іншими критеріями, зокрема через пошук за «реєстраційним номером нерухомості» «32903713», який закріплений за квартирою 3 в Кіровоградській області, Компаніївський район, смт. Компаніївка, вул. Фрунзе, 2.
Тобто, і за критерієм прізвища особи і за пошуком за реєстраційним номером об’єкту значиться один власник – Брегей Роман.
У своїх коментарях, пан Брегей запитує, звідки висновки, що будинок не зареєстрований за родиною судді.
Водночас, як вбачається із відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, жодного запису про наявність права власності на будинок за адресою м. Кропивницький, провулок Журбинського, 13 за Воєводою Петром Семеновичем (тесть Романа Брегея) та Воєводою Світланою Миколаївною (теща Романа Берегея) не значиться.
При пошуку інформації за критерієм «Воєвода Світлана Миколаївна» інформація наявна лише про земельну ділянку площею 2,82 га (кадастровий номер 3521486000:02:000:0150), та будинок в Одеській обл., Овідіопольський р., с. Мізікевича, «Радужний», масив ж/масиву «Ульянівка», будинок 12, квартира 108, придбаний в 2014 році.
При пошуку інформації за критерієм «Воєвода Петро Семенович» взагалі жодних відомостей про право власності не відображено.
Будь-якого іншого документа, який би спростував дану інформацію пан Р.Брегей не надав. Проте, чому б не надати докази, підтверджуючі власну правоту?
Щодо реальної площі будинку, в якому проживає родина Романа Брегея, то поділимось й нашим методом обрахунку.
Суддею вказано площа будинку 126,4 кв. м. Відповідно до фотографії – будинок, в якому він мешкає має три поверхи, із нижнім – гаражем.
Судячи із візуалізації на карті Google (або ж Yandex ), розмір будинку 10 м. на 10 м. Тобто, доволі нескладно обрахувати, що площа одного поверху – 100 км. м. Якщо ж врахувати три поверхи – орієнтовна площа 300 кв. м. Але, ми припустили, що площа підвалу менша (тобто, зменшили розмір), і таким чином, за нашими підрахунками площа будинку – більше мінімум в два рази, аніж задекларовано.
Якщо ж наші припущення помилкові, й пан Роман має технічний план на будинок, який може публічно надати для порівняння, готові взяти свої слова назад.
Щодо тези «про реальну вартість будинку», хочеться безпосередньо звернутися до пана судді.
По-перше, ми навіть не думали що ви будете так браво жонглювати цифрами. Вартість будинку зазначена в Декларації за 2015 рік вказана в розмірі 44 700 грн. Курс долара 11 листопада 2001 року становив 5,2933 грн за 1 долар. Виходить, що вартість будинку становила не більше 8,5 тис доларів, а не «приблизно 10 000 доларів США».Отже, теза про «автор допускає маніпуляцію» із ваших уст виглядає, принаймні, недоречно.
По-друге, ви зазначаєте ціну для будинку площею 126,4 кв. м., однак за нашими ж підрахунками площа значно більша.
По-третє, звісно, на даний час вже досить нелегко віднайти рівень цін в певному регіоні (не в м. Києві або м. Львів), однак, ми аналізуємо інформацію із інших джерел. Зокрема, зазначену у фахових публікаціях та виданнях. Так, в одному із них вказується, що найнижча ціна за квадратний метр в Кіровограді була в 2002 році, і становила від 200-250 доларів.
Тобто, навіть якщо брати до уваги найнижчі ціни на нерухомість в Кіровограді, то ціна будинку із задекларованою Р.Брегеєм площею становить близько 24 тис. доларів.
А нас реально намагаються переконати, що будинок із гарним фасадом із короїда, під черепицею, та забором із облицювальної цегли вартує лише 8 тис. доларів? Якщо у Романа Брегея є інші офіційні дані – публікуйте! Але ж ні. Жодної офіційної інформації та посилань. Лише слова.
Теза ж про те, що «фінансова успішність батьків дружини, як ви бачите, існувала ще до мого одруження і вони надалі працювали і продовжують працювати, щоб допомогти сім'ї доньки жити краще. Також таке бажання притаманне і моєму батькові» можливо виглядає переконливо для друзів та підписантів судді у соціальній мережі. Проте, реальних доказів можливості придбання 3-х квартир родиною Брегеїв, дві із яких були придбані під час роботи пана Брегея суддею Кіровоградського окружного адміністративного суду надано не було.
Ми очікували отримати відповідь і на наше запитання про офіс дружини. Однак, з огляду на її відсутність, самостійно вкажемо, що відповідно до даних Декларації за 2015 рік та офіційного зареєстрованого місця нотаріальної контори дружини Брегея Романа, вона використовує житлову квартиру (25006, м. Кропивницький, вул. Дворцова, 51/44, кв.15) для власного офісу.
Чи відповідає таке використання положенням діючого законодавства? На наше переконання – ні. Чому? Причини та доводи будуть викладені в публікації стосовно іншого кандидата на посаду судді Верховного Суду.
До пункту «Щодо публікацій мною судової практики» та пункту «Щодо публікацій, в яких аналізую зміст Біблії».
Здебільшого нам абсолютно індиферентно, що пишуть більшість користувачів соціальних мереж. Однак, вказане не стосується осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, тим більше тих з них, хто претендує на посаду суддів Верховного Суду.
Разом з тим, в Кодексі суддівської етики чітко зазначається, що «окремої уваги заслуговує питання неможливості розміщення суддею в соціальних мережах, Інтернет-форумах, тощо, коментарів щодо справ, які перебувають як у нього в провадженні, так і в провадженні суду, обговорювати рішення у справах, а також оприлюднювати інформацію, що стала йому відома в зв’язку з розглядом справи. Суддя повинен утримуватись від публічної правової оцінки рішень, що прийняті як судом першої інстанції, так і апеляційної та касаційної, висловлювання своїх міркувань з приводу правової позиції конкретного суду. Неприйнятним є обговорення в будь-якій формі дій та правових позицій конкретних суддів, надання їм оцінки».
І навіть якщо допустити можливість написання подібних постів у соціальних мережах, то цілком очевидно, що пан Брегей, не просто аналізує рішення вищих судів, а дає їм оцінку, що взагалі не допустимо. Для прикладу, ми вказали лише невелику частину тих постів, які нами аналізувались. І як сторонні глядачі зазначили, які порушення Кодексу суддівської етики в них вбачаються.
Цитування людиною слова Божого це беззаперечно добра справа. Однак, як вже зазначалось, для судді є певні обмеження, які передбачені в ст.20 Кодексі суддівської етики. Участь судді у соціальних мережах, Інтернет-форумах та застосування ним інших форм спілкування в мережі Інтернет є допустимими, проте суддя може розміщувати, коментувати лише ту інформацію, використання якої не завдає шкоди авторитету судді та судової влади. Чи додається авторитет суддям, які проводять публікацію і цитування одного релігійного вчення? Чи є це безсторонній та неупереджений суд, в розумінні Європейської конвенції з прав людини?
Неупередженість визначається Європейським судом з прав людини відповідно до суб’єктивного підходу, який враховує особисте переконання або інтереси конкретного судді в певній ситуації.
Нагадаємо, що п.33 та п.34 Висновку №3 (2002) Консультативної ради європейських судів до уваги Комітету міністрів Ради Європи про принципи та правила, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, обговорення в рамках КРЄС показали необхідність дотримання балансу між правом суддів на свободу думки та вираження поглядів з вимогою нейтральності. Проте суддям має бути дозволено брати участь у деяких дискусіях, які стосуються національної політики у сфері судівництва.
Специфічний характер суддівської діяльності та необхідність збереження гідності посади і захисту суддів від усіляких видів тиску означає, що судді повинні поводитися у такий спосіб, щоб уникати конфлікту інтересів або перевищення службових повноважень.
Чи був пан суддя неупередженим під час розгляду справ із релігійними громадами та церквами?
Наприклад, за позовом релігійної громади (Парафії) святої мучениці Тетяни Олександрійської єпархії Української Православної Церкви м.Знам'янка Кіровоградської області (далі - Громада) до Знам'янської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби?
Чи дійсно пан суддя керувався доводами сторін, положеннями законів та духу права, чи сприймав всі докази виключно через власні релігійні переконання? Сумніви тут мають місце.
Щодо пункту «Щодо діяльності моєї дружини».
Відповідей отримано мало. Проте сам факт порушення кримінальних справ щодо дружини суддя Брегей не спростовує. Однак, можливо пан суддя повідомить деталі? Яким саме чином, без участі сторони, було нотаріально посвідчено договір дарування? На якій стадії кримінальний розгляд справи?
Чи не є випадково знайомими судді слідчі, які здійснюють досудове розслідування по згаданому кримінальному провадженню за №12014120020003161 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України?
Щодо пункту «Щодо притягнення мене до дисциплінарної відповідальності.»
Саме пояснення щодо ситуації навколо справи стоматологів виглядає абсолютно непереконливо. Не отримано відповіді, як вказане позиціонується із декларуванням позиції судді Брегея про необхідність дотримання строків розгляду справи та цією справою, яка ним розглядалась понад 2 роки? Тим більше, що сам факт такого тривалого розгляду даної судової справи суддею Брегеєм не заперечується.
Стосовно пункту «Щодо захисту власних прав в судах і інших органах».
Вбачається, що наша думка про те, що є нещирим та лицемірним, коли особа закликає до миру та необхідності прощати, й одночасно постійно конфліктує з колегами, не була почута та залишилась для пана судді не зрозумілою.
Щодо пункту «Щодо взаємовідносин з РПР».
«Якщо суддю підтримує суспільство через свої організації, то це не є поганим сигналом».
Іншими словами, пан Брегей не заперечуєте факту тісної комунікації із представниками РПР, як і не заперечує факт підтримки Реанімаційним пакетом реформ власної кандидатури.
Аналогічно не заперечується, й стабільне цитування дописів судді на інформаційних ресурсах РПР, зокрема на сторінці «Судова реформа РПР», чи на сторінках експертів РПР.
Не заперечує Роман Брегей й щодо відкритих заяв про необхідність повного перевантаження всієї судової системи, та спільного із РПР підписання під Меморандумом про необхідність повного оновлення суддівського корпусу від 2015 року.
Однак щодо тези «Протягом останніх 1,5 року жодного разу не брав участі в телеефірах, радіопередачах на тему судової реформи», слід вказати, що наприклад у в 2015 році Р.Брегей приймав участь в ефірі Першого українського телеканалу, де його тезиси, на нашу думку, були синхронні із тезисами представників РПР.
Тобто, як бачимо, ніякого спотворення фактів немає. Адже більшість викладених стосовно себе відомостей пан суддя не заперечую, а просто надає їм власну позитивну оцінку, згідно якої відчувається, що він безсумнівно бачить себе гідним кандидатом до Верховного Суду.
Роман Брегей: Пояснення 2...
Я вдячний інтернет-виданню "Резонанс" за увагу до моєї особи.
Нещодавно надав суспільству пояснення стосовоно публікації згаданого видання, в якій воно намагалося показати мене виключно з негативного боку.
Пояснення не переконали автора у помилковості його висновків, допущення котрих оцінюю з прямим умислом, і він відреагував на них.
Ну що ж, прийдеться і мені відповісти.
Зразу ж хочу звернути увагу на наступне:
- автор нарешті побачив у декларації про доходи за 2014 рік отримання мною доходу від продажу нерухомості;
- автор побачив у декларації за 2015 рік, що моя сім'я проживає у будинку з 11 вересня 2001 року;
- автор побачив, що, починаючи з літа 2015 року, я не брав участі у телепередачах, радіоефірах, круглих столах на тему реалізації судової реформи.
Що ж не дає автору покою?
- загальна площа будинку (він провів вимірювання дистанційно за допомогою певного супутникового сервісу і встановив, що його площа сягає 300 метрів квадратних, а не та величина, що зазначена у декларації);
- вартість будинку на час придбання;
- він вимагає підтвердження, що будинок належить батькам дружини, оскільки в державних реєстрах не знайшов інформації про його реєстрацію;
- він вимагає підтвердження, що квартира, від продажу якої я отримав дохід у 2014 році, реалізована і не належить мені (вказує, що згідно відомостей з державного реєстру я продовжую значитись її власником);
- вимагає надання доказів, що моя дружина не вчиняла порушень закону;
- вимагає, щоб моя дружина перевела житлове приміщення, в якому здійснює нотаріальну діяльність, у нежитлове;
- продовжує стверджувати, що рішення ВРЮ, яким встановлено відсутність в моїх діях дисциплінарного проступку, є помилковим;
- стверджує, що я допускаю критику судових рішень;
- вказує, що публічні роздуми щодо змісту Біблії доводять мою упередженість як судді;
- вважає, що я є конфліктною людиною, оскільки звертався до суду з позовами до голови суду і органів суддівського самоврядування.
На все це треба відповісти, бо для автора публікації це є резонансом, який він шукає усюди.
1. Щодо майна.
Коли проводили люстраційну перевірку я надав фіскальному органу за власної ініціативи детальні пояснення щодо майна, котре перебуває у власності сім'ї і яким вона користується. Щодо майна, яким користується сім'я, нічого не треба було пояснювати, але я пояснив. Контролюючий орган зробив висновок, що майно, яке належить на праві власності членам сім'ї, набуто на законних підставах.
Майно, яким користується сім'я, придбане за спільні кошти родини, всі члени котрої завжди працювали і працюють досі. Всі члени родини завжди подавали і подають відомості про доходи до фіскального органу, який, у разі потреби, їх зможе дослідити, зробивши власні висновки.
Автор не може знайти підтвердження перебування будинку у власності батьків дружини з такої причини.
Реєстрація права власності відбулась задовго до початку ведення державних реєстрів. А тому, відомості в них можуть з'явитися лише у разі відчуження будинку.
Об'єкти нерухомості, які зазначенні у повторній публікації, не належать на праві власності матері дружини. Це майно, яке належить особі, анкетні дані якої повністю співпадають з її даними.
У декларації про доходи за 2015 рік зазначав вартість будинку на час його придбання. У перших поясненнях перевів вартість у валюту США орієнтовно, не з'ясовуючи реальний курс на цю дату.
Я не буду сперечатись з автором, що вартість будинку склала більше 8500 доларів США станом на 11 вересня 2001 року, хоча він наводить курсові дані на 11 листопада 2001 року.
Нещодавно поспілкувався з ріелторами, які пояснили, що на той час за ці кошти можна було придбати у м.Кіровограді дві 3-х кімнатні квартири, котрі розташовувались недалеко від центральної частини міста.
Якщо порахувати загальну площу квартир, то вона становитиме в середньому 120 метрів квадратних (2 по 60). Така ж площа і будинку, який розташований далеко від центральної частини міста.
Отже, на мою думку, вартість будинку на час придбання відповідала ринковій ціні.
Щодо площі будинку, то хочу зазначити наступне.
Вона становить 121,7 метра квадратних згідно технічного паспорту будівлі. І зараз ви всі це побачите (фото додається).
Чому автор не може побачити в державному реєстрі, що квартира котру реалізував, зареєстрована за новим власником?
Все просто. Він дивиться не в той реєстр. Йому треба заглянути в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (новий реєстр). А там зазначено, що з 18 лютого 2014 року я вже не власник.
Виникає питання: чому автор не хоче заглянути в цей реєстр? Відповідь проста. Йому потрібен резонанс.
2. Щодо діяльності моєї дружини.
Я нічого конкретного не знаю про її діяльність, оскільки вона мені про це не говорить, так як ця діяльність становить нотаріальну таємницю, котра захищається законом.
Ще раз говорю, що її жодного разу ніхто не допитував з органів досудового розслідування.
Це ж є доказом, що її діяльність в межах закону.
Автор публікації стверджує, що дружина незаконно займається нотаріальною діяльністю в житловій квартирі.
Уточніть у чому незаконність з посиланням на норми права. Нотаріус не є юридичною особою, її робоче місце сертифіковане державою.
А якби нотаріус реально жила і працювала в такій квартирі, то треба було б переводити приміщення у нежитлове? Гадаю, що ні, бо як би вона могла тоді жити в нежитловому приміщенні.
Організації, які надають їй ЖКП, не вимагають зміни тарифів (як за нежитлове приміщення).
3. Щодо рішення ВРЮ.
Автор говорить усім, що я порушив закон і мене чомусь не покарали.
Я просив його опублікувати посилання на рішення ВРЮ. Але він не хоче цього робити. Чому? Повторюся, йому треба резонанс.
Прийдеться мені це зробити.
У поясненнях до ВРЮ стверджував, що рекомендація ВККС є тенденційною. Порушили все, що можливо було. ВРЮ у рішенні встановила всі ці порушення.
4. Автор стверджує, що я конфліктую на роботі, оскільки часто звертаюся до суду.
Як на мене, то у цієї людини дуже дивна логіка.
Конфлікт породжує не той, хто звертається до суду за захистом, а той, хто порушує закон.
Доводжу до вашого відома, що три суди у трьох рішеннях встановили порушення керівником судової установи моїх трудових прав.
То хто джерело конфлікту? Вирішення у судах спорів не пов'язував з обранням керівником суду. Це легко довести. На трьох виборах я жодного разу не значився в бюлетені як кандидат.
Але автор хоче впевненити читачів у протилежному. Бо йому треба, щоб був резонанс.
На зборах суддів я наголошував, що обирати керівником суду порушника трудових прав суддів це ненормально.
Звертаючись до суду у двох випадках, я одночасно захищав права інших суддів.
Зараз звернувся до ВРП з метою захисту суддів від ДСА України щодо нарахування заробітної плати.
Вважаючи осіб, які звернулися до суду за захистом, конфліктними, автор всіх їх засуджує за таку поведінку.
Це навіть не смішно.
5. Щодо свободи віросповідання.
Я вільна людина, яка нікому не поступиться цим багатством (свободою). Мої біблійські дописи на власній сторінці у соціальній мережі ФБ нікому не могли спричинити шкоди, оскільки Біблія вчить любити будь-яку людину.
Впевнений, що ці публікації ніяким чином не доводять мою упередженість і не сприяють втраті довіри.
Я публічна людина, а тому повинен бути максимально відкритим для суспільства, частиною якого вважаю себе.
У кожної людини є потреба у вірі. Навіть атеїст вірить в те, що не існує Творця.
Я ж вірю в Його існування та волю на мою долю.
Більше того, зміст Преамбули Конституції України закликає кожного громадянина усвідомити відповідальність перед Богом.
Зверніть увагу, на якій книзі пропонують присягнути Президенту України. Це Євангеліє.
Частина Біблії. І він присягнув.
То чому я не можу з суспільством відкрито говорити про Божі Закони?
Згідно змісту Книги, на якій присягнув керівник країни, правосуддя здійснюється для її Автора.
Саме з Ним суддя повинен радитися в нарадчій кімнаті.
Автор також говорить, що я розглядав справу стосовно релігійної організації. Однак це не відповідає дійсності. Я не приймав рішення у цій справі. От вам і резонанс.
6. Щодо критики мною судових рішень.
Автор намагається довести це твердження, запропонувавши проаналізувати два моїх дописи.
У першому дописі я публікував власну окрему думку, висловлення якої у разі незгоди з рішенням суду вважаю не правом судді, а обов'язком.
Окрема думка і повинна містити критику рішення суду, бо завдяки цьому вона саме так і називається.
Окрема думка міститься в реєстрі судових рішень і є загальнодоступною.
Роз'ясню автору, що адресатом судового рішення суду апеляційної інстанції є суд першої інстанції.
У рішенні суду апеляційної інстанції зазначається помилки, які допустив суд.
Ознайомившись з одним з таких рішень, я не виявив висновку стосовно помилкового застосування Конституції, що й вказав у дописі.
Це констатація факту. Я не висловлював незгоду з рішенням суду.
7. Щодо самостійності.
У житті я мав можливість познайомитися з багатьма людьми, за що дякую Творцю.
Серед них є і два експерта РПР (очне знайомство).
Це не значить про втрату моєї самостійності. Те, що комусь з експертів подобались мої рішення, цього також не доводить.
Я самостійна особа, яка йде до Верховного Суду, щоб побачити чи є воля Творця на моє призначення.
Моя доля в Його руках, а не людини.
Автор писав, що РПР часто публікує мої дописи.
Хочу зазначити, що не тільки РПР.
Як я можу цьому завадити і чи маю право на це?
Я на сторінці "Судова правда" щонеділі публікую проповіді для людей, а інші юридичні видання публікують мої роздуми про право.
То чий я, авторе?
Може і у цьому запитанні ви побачите резонанс?