Всеволод Розумовський, для "Резонансу"
В Законі України «Про державну службу» є слушне положення про те, що у разі реєстрації державного службовця кандидатом у депутати, він зобов’язаний в одноденний строк письмово повідомити про це керівника державної служби та піти у відпустку без збереження заробітної плати на час участі у виборчому процесі.
Мабуть, щось аналогічне законодавцю слід було передбачити й у Законі України «Про Вищу раду правосуддя».
Сьогодні три члена Вищої ради юстиції-правосуддя Алла Лесько, Алла Олійник та Ярослав Романюк є кандидатами на посаду суддів Верховного Суду.
Однак, задамося питанням, чи можна назвати професійні стосунки між людьми особистими? Погодьтесь, що так. Чи мають кандидати на посаду суддів ВС, які є членами ВРП професійні стосунки із іншими членами ВРП, та з членами ВККС? Також так.
Закон України «Про судоустрій і статус суддів» майже кінцевим етапом проходження конкурсу до Верховного Суду визначає ухвалення рішення Вищою радою правосуддя про внесення Президентові України подання про призначення судді на посаду у Верховний Суд.
Водночас, Закон України «Про Вищу раду правосуддя» передбачає, що член Вищої ради правосуддя зобов’язаний відмовитися від участі у розгляді питання, якщо він перебуває у родинних чи інших особистих стосунках із суддею, кандидатом на посаду судді чи прокурором, стосовно якого розглядається питання, а також особою, яка звернулася зі скаргою до Вищої ради правосуддя.
Виходить, що якщо кандидати до Верховного Суду зі складу Вищої ради юстиції – правосуддя все ж дійдуть до кінцевого етапу конкурсу, то як з урахуванням вказаних положень закону, ВРП взагалі може розглядати питання щодо них?
Крім цього, за таких умов, особи, які є й кандидатами до ВС і одночасно членами Вищої ради правосуддя зобов’язані будуть відмовитися від участі у розгляді питання щодо інших кандидатів на посаду суддів ВС, фактичних конкурентів, як того вимагають положення статті 20 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» згідно з якою, член Вищої ради правосуддя зобов’язаний відмовитися від участі у розгляді питання, за наявності іншого конфлікту інтересів або обставин, що викликають сумнів у його неупередженості.
Слід звернути увагу ще на деякі моменти. В Законі України «Про Вищу раду правосуддя» зазначається, що член Вищої ради правосуддя, який є суддею, не може здійснювати правосуддя (крім Голови Верховного Суду).
Тобто, навіть гіпотетично, йти до Верховного Суду з тим, щоб не здійснювати там правосуддя, коли на новобраних суддів «звалиться» значне навантаження - ну якось неправильно.
Більш того, згідно закону, на час виконання повноважень члени Вищої ради правосуддя з числа суддів та прокурорів відряджаються до Вищої ради правосуддя із збереженням за ними посад, які вони обіймали на момент обрання (призначення) членами Вищої ради правосуддя.
І як цілком очевидно, Верховного Суду на момент обрання (призначення) вказаних осіб членами ВРЮ-ВРП ще створено не було, та відповідні посади там ніхто не обіймав.
Так, не виключено, що у зв’язку з призначенням на посади суддів Верховного Суду, наші герої звільняться з посад членів Вищої ради правосуддя за власним бажанням (повноваження Я.Романюка припиняються з одночасним обранням Голови Верховного Суду), проте «свежо предание, да вериться с трудом».
Згадується рядок з твору ще одного літературного класика, адже фраза з лермонтовського «Бородіно», що «змішалися в купу коні, люди, і залпи тисячі знарядь» досить вдало характеризує етапи проходження нинішнього конкурсу до Верховного Суду.