23 октябрь 2017, Понедельник, 23:31

взятка декларация НАБУ Нацполиция происшествия прокуратура СБУ Укрзализныця

Про дискримінаційні засади оплати праці

3 января 2017г.
0

15673016_1805199893066935_2941840590742388366_nЗа ініціативи Українського центру соціально-правових досліджень відбувся круглий стіл на тему: «Дискримінаційні засади в оплаті праці бюджетників: урядові ініціативи». Організаторам цього заходу вдалося об’єднати провідних фахівців в галузі права, представників наукового середовища та громадськості навколо актуальних питань, що виникли у зв’язку із прийняттям Верховною радою України низки змін у національну систему оплати праці працівників.

Учасники круглого столу одностайно відзначили, що ініціатива Уряду про внесення змін до Кодексу Законів про працю України, Закону України «Про оплату праці» та деяких інших законодавчих актів, якими було кардинально змінено засади регулювання оплати праці найманих працівників, суттєво порушують класичні правила формування системи оплати праці в Україні.

Зокрема:

1) Базовою величиною, що покладалась в основу формування тарифної системи оплати праці зазвичай була – мінімальна заробітна плата, що відповідало світовим зразкам визначення оплати праці бюджетних працівників.

2) Встановивши з 1-го січня 2017 року основою побудови тарифної системи оплати праці працівників бюджетної сфери прожитковий мінімум для працездатних осіб замість мінімальної заробітної плати, Кабінет Міністрів України привніс до усталених норм і правил оплати праці не властиві їй базові величини, які притаманні більш соціальному забезпеченню, а ніж трудовому праву.

3)Встановлення тарифної ставки працівника першого розряду на рівні 1600 грн прожиткового мінімуму і необхідність при цьому проведення доплат до рівня мінімальної заробітної плати (3200 грн) призведе до зрівнялівки в оплаті праці працівників, тарифікованих від 1-го до 11-го розрядів.

Лише працівники з тарифним розрядом 12-м і вище зможуть отримати більше 3200 грн. Адже тарифний коефіцієнт цієї категорії працівників становить 2,12. Тобто, 1600 грн х 2,12 = 3392 грн. Одинадцятий тарифний розряд з коефіцієнтом 1,97 потребуватиме доплати до мінімальної зарплати (1600х1.97= 3152+доплата – 68 грн).

Якщо б в основі тарифної сітки залишилась ставка мінімальної зарплати (3200),а не прожитковий мінімум (1600) то молодий вчитель, наприклад, якому за складність праці присвоєно 12 розряд мав би отримувати суму, що дорівнює добутку мін. зарплати на коефіцієнт складності роботи (3200х2,12=6784 грн), а за новим законом будуть платити 1600х2,12=3392 грн.

4) Приведення заробітної плати працівників бюджетної сфери за допомогою доплат, які здійснюватимуться у випадку, якщо нарахована заробітна плата працівника, що виконав місячну норму праці, є нижчою від законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати зумовлює необхідність пошуку додаткових коштів та не скасовує основних проблем у цій сфері. Наприклад, якщо б сімейний лікар отримував би заробітну плату від 5824 грн до 7744грн, то його посадовий оклад після внесених змін становитиме всього 2912 грн, а отже потребуватиме доплати у розмірі 288 грн, що сумарно становитиме 3200 грн. Якщо ж врахувати, що таку ж оплату отримуватиме санітарка і медсестра, то проблема може ще більше загостритися.

5) Встановлення мінімальної заробітної плати на рівні 3200 грн і визначення її в якості базової ставки для формування системи оплати праці у приватному секторі призведе до масових скорочень найманих працівників у цій сфері. Адже фактична вартість робочої сили для приватних підприємців зросте більше як у два рази і з метою зведення ними кінців з кінцями доведеться, або скорочувати чисельність працівників, або ж переводити останніх «за їх згодою» на відповідні частини ставок (0,5, 0,25) вимагаючи при цьому від цих осіб працювати повну тривалість робочого часу.

Таку ситуацію в економіці наша держава вже переживала на початку 90-х років минулого століття.

6) З огляду на те, що засади оплати праці викладача, вчителя, вихователя, лікаря, інженера, механіка, працівника рятувальної служби та інших осіб, праця яких є стратегічно важливою для нормального розвитку держави, не враховують розміру мінімальної заробітної плати при визначенні посадових окладів цих працівників, можна зробити висновок про нівелювання на законодавчому рівні однієї із найважливіших правових гарантій у сфері оплати праці працівників – мінімальної заробітної плати. Вилучення цієї базової величини оплати праці суперечить міжнародним стандартам, які регламентують політику держав у цій сфері та зобов’язують її утриматися від вчинення подібних дій.

Учасники круглого столу, одностайно підтримали звернення до Кабінету Міністрів України, об’єднань профспілок та об’єднань роботодавців з вимогою добитися перегляду дискримінаційних підходів до оплати праці однієї з найбільш нужденних категорій працівників нашої держави – бюджетників.

Наголошується на необхідності:

- повернення мінімальної заробітної плати як базової ставки для формування тарифної системи оплати праці найманих працівників;

- приведення мінімального посадового окладу (тарифної ставки) робітника першого тарифного розряду до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на відповідний календарний рік;

- збереження гідного рівня оплати праці у сферах, що ставлять національний інтерес та є стратегічно важливими для ефективного розвитку Українського народу та його Держави.

Пилип Пилипенко Голова правління Українського центру соціально-правових досліджень, доктор юридичних наук, професор, завідувач кафедри соціального права ЛНУ імені І.Я. Франка