18 июль 2018, Среда, 15:36

взятка декларация ДТП в Харькове НАБУ Нацполиция происшествия прокуратура СБУ Укрзализныця

Про наше національне лицемірство

14 июня 2018г.
0

Зараз надзвичайно популярно у політиків та інтернет-спільноти проявляти свій патріотизм зневажливими репліками щодо тих, хто їде на чемпіонат футболу в Росію.

Ті, хто їздять до Росії, і справді допомагають російській пропаганді, а значить посилюють Росію в її боротьбі з Україною. Та ще й ті, хто перетинає український кордон , може стати і не просто жертвою, а і реальною жертвою у в'язниці (приклади: Сущенко, Карпюк).

Тож чи справедлива критика? Так справедлива.

Так в чому ж лицемірство?

Та в тому, що нація спокійно сприймала, як українська футбольна збірна, замість бойкоту чемпіонату в Росії, намагалася туди пробитися через груповий турнір.

Лицемірство в тому, що тренер збірної Андрій Шевченко призначався на цю посаду під зобов'язання потрапити на чемпіонат до Росії.

Чи була дискваліфікація української збірної з боку ФІФА в разі бойкоту чемпіонату в Росії?

Так, могла бути.

Чи шкода було б українських футболістів, для яких однією з мрій є участь у різноманітних чемпіонатах?

Так шкода. І що?

А чи шкода було американцям своїх спортсменів, коли США бойкотували Олімпіаду в Москві у 1980?

Мабуть було шкода.

Тільки от США вирішили бойкотувати Москву за агресію в Афганістані, а не тоді, коли провалили групові змагання.

Відчуваєте різницю?

І США тоді бойкотувати Олімпіаду в Москві, і решта західних країн.

А за що, пригадуєте?

За те, що СРСР окупував Афганістан. Не Аляску, Не Новий Йорк, а віддалену країну в Центральній Азії.

У нас же Росія вкрала частину території, а ми спокійно брали участь у групових турнірах за участь у чемпіонаті в Росії!

Тому і такий половинчастий нині "бойкот" цього чемпіонату. Політики типу туди не їдуть, а команди всі-їдуть..

Українські депутати і міністри закликають не їхати "5 тисяч вболівальників", коли щоденний потік з України в Росію через транспортні магістралі в рази більший.

Це ми з Вами у фейсбуці можемо закликати когось кудись не їхати-бо у нас нема інших важелів впливу окрім закликів. А депутати і міністри мають повноваження приймати рішення. Хотіли б-давно б скасували б залізничне і автобусне сполучення з Росією. Але ж не роблять цього.

От тому я і пишу про наше національне лицемірство...

Три роки треба було переконувати Президента держави закрити підприємство у Росії! Три роки! А тепер ті, хто виправдовували Ліпецьку фабрику Порошенка, раптово стали гіпер-патріотами, і почали компанію про "5 тисяч вболівальників, які краще б не поверталися". А ми всі піддаємося цій інфообробці, і втягуємося в ті маніпуляції.

Висновки:

1.Їздити в Росію не варто. Ні кому, ані вболівальникам, ані музикантам, ані політологам з журналістами.(виключення-міжнародні і гуманітарні делегації(наприклад по обміну полоненими і ув'язненими).

2.Нами намагаються маніпулювати. І ці маніпуляції дуже вдалі.

3. Лицемірство є однією зі складових рис української нинішньої політики.

4.Намагайтеся думати самостійно, а не піддаватися інфокомпаніям. Навіть якщо ці компанії виглядають дуже "патріотичними" на перший погляд.

5.Просто-думайте!

Джерело

Олександр Доній Голова Мистецького Об'єднання Остання барикада