Зараз надзвичайно популярно у політиків та інтернет-спільноти проявляти свій патріотизм зневажливими репліками щодо тих, хто їде на чемпіонат футболу в Росію.
Ті, хто їздять до Росії, і справді допомагають російській пропаганді, а значить посилюють Росію в її боротьбі з Україною. Та ще й ті, хто перетинає український кордон , може стати і не просто жертвою, а і реальною жертвою у в'язниці (приклади: Сущенко, Карпюк).
Тож чи справедлива критика? Так справедлива.
Так в чому ж лицемірство?
Та в тому, що нація спокійно сприймала, як українська футбольна збірна, замість бойкоту чемпіонату в Росії, намагалася туди пробитися через груповий турнір.
Лицемірство в тому, що тренер збірної Андрій Шевченко призначався на цю посаду під зобов'язання потрапити на чемпіонат до Росії.
Чи була дискваліфікація української збірної з боку ФІФА в разі бойкоту чемпіонату в Росії?
Так, могла бути.
Чи шкода було б українських футболістів, для яких однією з мрій є участь у різноманітних чемпіонатах?
Так шкода. І що?
А чи шкода було американцям своїх спортсменів, коли США бойкотували Олімпіаду в Москві у 1980?
Мабуть було шкода.
Тільки от США вирішили бойкотувати Москву за агресію в Афганістані, а не тоді, коли провалили групові змагання.
Відчуваєте різницю?
І США тоді бойкотувати Олімпіаду в Москві, і решта західних країн.
А за що, пригадуєте?
За те, що СРСР окупував Афганістан. Не Аляску, Не Новий Йорк, а віддалену країну в Центральній Азії.
У нас же Росія вкрала частину території, а ми спокійно брали участь у групових турнірах за участь у чемпіонаті в Росії!
Тому і такий половинчастий нині "бойкот" цього чемпіонату. Політики типу туди не їдуть, а команди всі-їдуть..
Українські депутати і міністри закликають не їхати "5 тисяч вболівальників", коли щоденний потік з України в Росію через транспортні магістралі в рази більший.
Це ми з Вами у фейсбуці можемо закликати когось кудись не їхати-бо у нас нема інших важелів впливу окрім закликів. А депутати і міністри мають повноваження приймати рішення. Хотіли б-давно б скасували б залізничне і автобусне сполучення з Росією. Але ж не роблять цього.
От тому я і пишу про наше національне лицемірство...
Три роки треба було переконувати Президента держави закрити підприємство у Росії! Три роки! А тепер ті, хто виправдовували Ліпецьку фабрику Порошенка, раптово стали гіпер-патріотами, і почали компанію про "5 тисяч вболівальників, які краще б не поверталися". А ми всі піддаємося цій інфообробці, і втягуємося в ті маніпуляції.
Висновки:
1.Їздити в Росію не варто. Ні кому, ані вболівальникам, ані музикантам, ані політологам з журналістами.(виключення-міжнародні і гуманітарні делегації(наприклад по обміну полоненими і ув'язненими).
2.Нами намагаються маніпулювати. І ці маніпуляції дуже вдалі.
3. Лицемірство є однією зі складових рис української нинішньої політики.
4.Намагайтеся думати самостійно, а не піддаватися інфокомпаніям. Навіть якщо ці компанії виглядають дуже "патріотичними" на перший погляд.
5.Просто-думайте!
