21 июль 2019, Воскресенье, 17:46

взятка декларация ДТП в Харькове задержание в Иванковичах Мошенничество туроператоров НАБУ Нацполиция происшествия прокуратура СБУ Укрзализныця

Про результати роботи ГСУ ГПУ за п’ять місяців 2019 року

10 июня 2019г.
0

Головне слідче управління Генеральної прокуратури України продовжує свою роботу незважаючи на те, що упродовж останнього часу у засобах масової інформації постійно звучать вимоги про необхідність завершення реформи органів прокуратури та позбавлення її функції досудового розслідування. Хоча у цьому питанні має місце певний правовий вакуум та суттєва конкуренція норм законодавства.

Згідно із вимогами статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, пунктом 9 Розділу XV «Перехідні положення» Конституції України передбачено, що прокуратура продовжує виконувати відповідно до чинних законів функцію досудового розслідування до початку функціонування органів, яким законом будуть передані відповідні функції (Закон України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» від 02.06.2016 № 1401-VIII).

Однак, досі систему таких органів діючим законодавством не визначено, а реформа правоохоронних органів триває.

Законом України «Про Державне бюро розслідувань» (абз. 2 ч. 4 Розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення») передбачено, що кримінальні провадження, які до початку діяльності Державного бюро розслідувань (далі – ДБР) розпочато слідчими органів прокуратури і перебувають на стадії досудового розслідування, продовжують здійснюватися слідчими органів прокуратури до закінчення досудового розслідування, але не довше двох років. Оскільки ДБР розпочало свою діяльність 27.11.2018, значить органи прокуратури зобов’язані здійснювати досудове розслідування таких кримінальних проваджень не довше 28.11.2020.

Водночас, виходячи з положень КПК України (п. 1 розділу ХІ «Перехідні положення», абз. 3 п. 1 розділу X «Прикінцеві положення», ч.4 ст. 216) на слідчих органів прокуратури покладено обов’язок здійснювати досудове розслідування у кримінальних провадженнях, підслідних ДБР, до завершення цього досудового розслідування, але не довше 20.11.2019.

При цьому зміни у ці два закони із зазначеного питання внесено одним Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності Генеральної прокуратури України» (№1355-VIII від 12.05.2016).

Також діючим законодавством не визначено граничних термінів здійснення органами прокуратури досудового розслідування у кримінальних провадженнях, підслідних Національному антикорупційному бюро України та іншим органам.

До схваленого Європейською комісією за демократію через право та рекомендованого міжнародними експертами КПК України впродовж 2013-2018 років внесено численні зміни. Як наслідок, нестабільність процесуального законодавства ускладнила не лише роботу слідчого та прокурора, але й суду та захисників.

Внаслідок переважної більшості внесених змін, акценти досудового розслідування суттєво зміщено в сторону надання окремих повноважень слідчому судді, які не притаманні для правосуддя та є несумісними із забезпеченням функції судового контролю.

Позбавляючи певних функцій слідчого та прокурора на стадії досудового розслідування та передаючи окремі з них слідчому судді, який не є стороною досудового розслідування, сумнівним видається можливість забезпечення обов’язків слідчого та прокурора щодо ефективності досудового розслідування та всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального провадження, оскільки права самостійно приймати окремі процесуальні рішення вони фактично позбавлені.

Як наслідок, значна кількість національних експертів, науковців та практикуючих юристів, суспільство в цілому звертає увагу на відсутність очікуваного результату щодо позитивних змін в діяльності правоохоронних органів та прокуратури, у тому числі щодо захисту особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень.

Такий стан законодавства, а також фактичне скасування окремих гарантій незалежності прокурора, встановлених законодавством і міжнародними стандартами, призвели до суттєвого відтоку професійних та досвідчених кадрів, спроможних забезпечити досудове розслідування та процесуальне керівництво щодо складних, багатоепізодних кримінальних правопорушень, оскільки питома вага тих працівників, які мають достатній досвід роботи, володіють методичною і організаційною підготовкою по розкриттю і розслідуванню таких злочинів, значно зменшилась.

Ховаючись за необхідністю суттєвого оновлення кадрового складу працівників органів прокуратури, не визначаючи конкретних підстав та об’єктивної необхідності цього, фактично знецінено досвід та професіоналізм.

Так, у зв’язку з ліквідацією з 2012 року в системі органів прокуратури України інституту слідчих районних та міжрайонних прокуратур, припинення діяльності відділів криміналістики органів прокуратури, запровадженням конкурсних засад прийняття на посади в місцеві прокуратури, слідчими регіональних прокуратур призначено осіб без досвіду слідчої роботи за відсутності знань та навиків, необхідних для досягнення завдань кримінального судочинства.

Лише залучення Головним слідчим управлінням слідчих регіональних прокуратур до роботи у складі слідчих груп дало можливість здобути їм необхідний досвід з розслідування не тільки найбільш складних економічних злочинів, вчинених високопосадовцями, а й успішно освоїти елементарну специфіку та методику розслідування окремих кримінальних правопорушень, навчило тактично вірно їх використовувати при проведенні окремих слідчих дій і таким чином дало можливість підготувати слідчих до самостійного виконання поставлених перед ними завдань, а в подальшому - забезпечувати дієвий нагляд за законністю у формі процесуального керівництва при здійсненні досудового розслідування слідчими органів ДБР чи інших органів досудового розслідування.

Таким чином Головне слідче управління Генеральної прокуратури України продовжує перебувати на варті захисту прав громадян та інтересів держави та суспільства від протиправної поведінки окремих осіб та вживає передбачених законодавством заходів для забезпечення всебічного, повного і неупередженого розслідування злочинів у розумні строки.

Поточного року слідчими Головного слідчого управління закінчено досудове розслідування у 63 кримінальних провадженнях, з яких у 28, або майже половині, обвинувальні акти направлено до суду, 34 провадження – закрито. Із направлених до суду обвинувальних актів – 9 про корупційні правопорушення, 1- про правопорушення, вчинені у складі організованої групи та злочинної організації.

Так, минулого місяця до суду скеровано обвинувальний акт стосовно групи у кількості більше десяти осіб, які на території міст Києва, Одеси та Миколаєва, організували та здійснювали координацію роботи розгалуженої мережі інтернет-магазинів та чат-ботів в месенджері «телеграм» з продажу наркотичних засобів на території Російської Федерації з подальшою легалізацією в Україні доходів, отриманих злочинним шляхом, через механізм криптовалют та електронні платіжні системи.

На закінчення важливо згадати, що початок реформуванню правоохоронних органів, у тому числі органів досудового розслідування прокуратури, покладено Указом Президента України від 8 квітня 2008 року № 311/2008, яким уведено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15 лютого 2008 року "Про хід реформування системи кримінальної юстиції та правоохоронних органів" та затверджено Концепцію реформування кримінальної юстиції України (далі – Концепція).

Враховуючи взяті Україною зобов’язання перед Радою Європи, а також те, що в низці країн Європи на прокуратуру покладено повноваження проводити розслідування, національною Концепцією визначено напрями реформування прокуратури та передбачено, що досудове розслідування органами прокуратури може проводитися лише у виняткових випадках, спеціально визначених законом (абзац 21 пункт 4 розділ ІІ «Зміст та напрями реформування кримінальної юстиції України»).

Рішенням РНБО України та Концепцією ще у 2008 році констатовано, що існуюча система кримінальної юстиції не повною мірою відповідає новим суспільним відносинам, що склалися в Україні, і не забезпечує належного стану правопорядку, ефективного захисту осіб, суспільства та держави від небезпечних посягань на соціальні цінності, права і законні інтереси, а попередні численні зміни у структурі органів кримінальної юстиції не мали системного характеру.

Попри це зазначено, що хоча в Україні існує нагальна об'єктивна потреба у реформуванні системи кримінальної юстиції відповідно до цієї Концепції, однак, вона має ґрунтуватися не тільки на європейських цінностях щодо захисту прав та основоположних свобод людини і громадянина, положеннях міжнародних договорів, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, але й на досягненнях і традиціях національного законодавства.

Джерело

Андрій Лисенко Речник ГПУ