У судовому засіданні в Окружному адміністративному суді м.Києва, де розглядається позов народного депутата України Ігоря Луценка до директора НАБУ Артема Ситника, 5 грудня 2016 року відбулась подія, наслідки якої можуть вийти далеко за межі цього судового процесу.
Суд задовольнив моє клопотання (я представляю позивача) і залучив до участі в справі в якості третіх осіб на боці відповідача ще двох членів Ради громадського контролю при НАБУ – пасерба редакторки «Дзеркала тижня» Олексія Гриценка та адвоката Романа Маселка.
Таким чином, до участі в справі судом залучено вже вісім так званих «громадських активістів».
Ось повідомлення про це на офіційному сайті суду:
Суть позовної заяви полягає в тому, що в 2015 році до складу Ради громадського контролю при Національному антикорупційному бюро України були включені особи, якім закон або прямо забороняв членство в цій Раді (наприклад, Олексій Гриценко, який приховав при балотуванні ту обставину, що є депутатом Київради), або які подали неправдиві дані щодо себе (наприклад приватний підприємець Шабунін приховав земельну ділянку, придбану на гроші, отримані «на боротьбу з корупцією», а член правління псевдо-громадської організації «Центр протидії корупції» Шерембей приховав свій трудовий шлях у ході трикратного відбування покарання за квартирні крадіжки).
Відповідно до Положення про Раду громадського контролю при НАБУ це потягнуло дострокове припинення повноважень не тільки Шабуніна, Шерембея та Гриценка, а також інших членів Ради, які були висунуті тими ж організаціями, що й ці три високі достойники – тобто, «Центром протидії корупції», «Транспаренсі Інтернешнл Україна» та «Автомайдан». Це Маселко, Хмара, Каленюк, Устінова та Марусов. У зв’язку з цим Ситник був зобов’язаний призначити нові вибори членів Ради громадського контролю при НАБУ замість тих, повноваження яких припинені достроково. Але він цього, звісно, не зробив, щоби не псувати настрій своєму комерційному партнеру Шабуніну.
Ось текст позовної заяви:
Те, що Ситник вчинив корупційне правопорушення на користь приватного підприємця Шабуніна – очевидно навіть їжаку. Більш того, слідчий суддя Печерського райсуду Києва ще в червні задовольнив скаргу народного депутата Ігоря Луценка на бездіяльність Генпрокуратури й зобов’язав однофамільця Ігоря зареєструвати щодо Ситника кримінальне провадження. Але Юрій Луценко виконувати ухвалу суду відмовився.
Втім, після того, як Окружний суд м.Києва залучив до участі в адміністративній справі ще двох членів Ради громадського контролю при НАБУ, ця ситуація заграла новими барвами.
Згідно з Законом України «Про Національне антикорупційне бюро України» кількісний склад Ради – 15 осіб. Якщо 8 з них були неповноважними, то ця Рада впродовж року не мала кворуму, а її рішення є нікчемними. У такому разі нікчемними є й рішення Дисциплінарної комісії НАБУ, куди, згідно з Законом, у обов’язковому порядку входять 2 члени цієї Ради. Як наслідок – ставляться, м’яко кажучи, під сумнів кадрові призначення в НАБУ, що були здійснені впродовж 2015 – першої половини 2016 років. А все – через любов Ситника до приватних підприємців на кшталт Шабуніна, через рахунки яких перекачуються гроші іноземної фінансової допомоги.
Наводжу текст мого доповнення до позовної заяви, в якому міститься клопотання про залучення до участі в справі ще двох членів Ради громадського контролю при НАБУ:
***
У Окружний адміністративний суд м.Києва
Позивач:
народний депутат України
ЛУЦЕНКО Ігор Вікторович,
вул. Грушевського, 5, м.Київ, 01008
Відповідач:
директор Національного антикорупційного бюро України
СИТНИК Артем Сергійович
вул. Василя Сурикова, 3, м.Київ, 03035
у справу №826/16110/16 (суддя Шулежко В.П.)
ДОПОВНЕННЯ ДО ОБҐРУНТУВАННЯ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
У провадженні Окружного адміністративного суду м.Києва знаходиться справа №826/16110/16 за адміністративним позовом народного депутата України Луценка І.В. до директора Національного антикорупційного бюро України Ситника А.С. про визнання бездіяльності протиправною. Позов заявлено у зв’язку з тим, що Ситник А.С. не вжив належних заходів для дострокового припинення повноважень членів Ради громадського контролю при НАБУ, обраних у 2015 році, та проведення виборів нових членів цієї Ради замість вибулих.
У позовній заяві зазначено, що члени Ради Шабунін В.В. і Шерембей Д.О., балотуючись до її складу, подали щодо себе недостовірну інформацію: Шабунін В.В. приховав земельну ділянку, придбану в 2014 році, а Шерембей Д.О. не зазначив посади, які він обіймав, тричі відбуваючи покарання в місцях позбавлення волі.
Додатково повідомляю, що Ситник А.С. також не вжив належних заходів для дострокового припинення повноважень ще двох членів Ради громадського контролю, обраних у 2015 році – Гриценка Олексія Анатолійовича та Маселка Романа Анатолійовича – висунутих до складу цієї Ради Всеукраїнським громадським об’єднанням «Автомайдан».
А саме:
Відповідно до п.1 ч.1 ст.31 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України» до складу Ради громадського контролю при НАБУ не можуть входити особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Тим не менш, Ситник А.С. допустив до участі в конкурсі і наступне обрання членом цієї Ради Гриценка О.А., який на момент обрання був депутатом Київради, тобто особою, уповноваженою на виконання функцій місцевого самоврядування. При цьому Гриценко О.А., балотуючись до Ради громадського контролю при НАБУ, приховав цю обставину, не зазначивши її в автобіографії.
Відповідно до п.6 Положення про порядок формування Ради громадського контролю при Національному антикорупційному бюро України, затвердженого Указом Президента України від 15.05.2015 №272/2015, відповідальність за достовірність поданих даних несуть не тільки кандидат, але й громадська організація, яка його висунула. Від Всеукраїнського громадського об’єднання «Автомайдан» до складу Ради громадського контролю при НАБУ, окрім Гриценка О.А., був висунутий також Маселко Р.А. Таким чином, директор НАБУ Ситник А.С. був зобов’язаний вжити в межах своєї компетенції заходів для дострокового припинення повноважень членів Ради громадського контролю при НАБУ Гриценка О.А. та Маселка Р.А. та призначення виборів нових членів цієї Ради замість вибулих.
Оскільки Ситник А.С. цього не зробив, Рада громадського контролю при НАБУ, обрана в 2015 році, була неповноважною з моменту свого формування, позаяк з 15 членів цієї Ради повноваження 8 членів:
Шабуніна В.В.,
Шерембея Д.О.,
Хмари О.С.,
Каленюк Д.М.,
Устінової О.Ю.,
Марусова А.Ю.,
Гриценка О.А.,
Маселка Р.А.
були набуті безпідставно й підлягали достроковому припиненню.
Відповідно до ч.3 ст. 31 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України», Рада громадського контролю при НАБУ, зокрема, розглядає звіти НАБУ та затверджує свої висновки щодо них, а також обирає зі своїх членів двох представників, які входять до складу Дисциплінарної комісії НАБУ. Оскільки Ситник А.С. не вжив заходи для своєчасного обрання нових членів Ради замість тих, повноваження яких були набуті безпідставно, обрана в 2015 році Рада громадського контролю при НАБУ мала лише 7 повноважених членів з 15, а відтак всі її рішення, затверджені нею висновки щодо звітів НАБУ та рішення Дисциплінарної комісії НАБУ є нікчемними й не породжують жодних правових наслідків.
У зв’язку з викладеним прошу прийняти це доповнення до обґрунтування позовних вимог та залучити до участі в даній справі в якості третіх осіб на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору членів Ради громадського контролю при Національному антикорупційному бюро України Гриценка Олексія Анатолійовича та Маселка Романа Анатолійовича.
Представник позивача
(за довіреністю) БОЙКО В.М.
