Господарський суд Київської обл. розглядатиме позов прокурора області про витребування 34,6 га землі на березі річки Стугна, де розташований маєток депутата Верховної Ради, екс-голови президентської адміністрації Віктора Медведчука.
Про це повідомляє видання Судовий репортер із посиланням на ухвалу від 3 січня, передає Резонанс. Підготовче засідання призначено на 3 лютого.
Прокурор посилається на порушення київською обласною державною адміністрації та Обухівською районною державною адміністрацією законодавчих вимог під час надання у користування та продажу окремими ділянками єдиного масиву земель лісового фонду площею понад 10 га, а відтак і незаконне вибуття цієї землі із власності держави поза волею розпорядника – Кабінету міністрів України.
Вартість спірних ділянок прокурор порахував, взявши відомості про грошову оцінку 1 га земель багаторічних насаджень по Київській області з інтернет-порталу Головного управління Держгеокадастру у Київській обл., і визначив як 1,48 млн грн.
Справа надійшла до суду ще в листопаді минулого року. Але з ухвали від 9 грудня 2019 р. видно, що суд з першого разу не прийняв позов прокурора, виявивши недоліки.
Крім того, прокурор просив для забезпечення позову арештувати земельні ділянки у зв’язку з ризиком відчуження. Ще в березні 2019 р. активісти виявили у закритій ріелторській групі оголошення про продаж маєтку В.Медведчука за понад 360 млн грн.
Але суд в арешті землі відмовив, оскільки не побачив доказів того, що землю справді можуть продати. Маєток розташований у м.Українка, за 40 км від Києва, де річка Стугна впадає у Дніпро. На території маєтку є причал, вертолітний майданчик, гостьовий будинок площею 200 м2 та басейн.
Ділянкою площею 24,4 га володіє ТОВ "Інвестиційна компанія "Спорт-Тур", власницею якої є Оксана Марченко, дружина В.Медведчука. Ще 10,2 га записано на ТОВ "КУА "Мтір Ессет Менеджмент", власниками якої є значаться низка кіпрських компаній.
Загальна позовна давність становить 3 роки. А з моменту продажу землі під маєток Медведчука пройшло 15 років. У такому випадку прокуратура має доводити поважність пропуску позовної давності. Наприклад, переконувати суд, що раніше їй не було відомо про приватизацію земельних ділянок.