19 февраль 2019, Вторник, 10:24

взятка декларация ДТП в Харькове Мошенничество туроператоров НАБУ Нацполиция происшествия прокуратура СБУ Укрзализныця

Реформа МВС: без змісту та зі старою системою

29 августа 2018г.
0

Потреба у реформуванні органів внутрішніх справ була нагальною щонайменше впродовж останніх десяти років. Адже дійсно правоохоронні органи нашої країни були пережитком Радянського Союзу. Це я розумів, очолюючи обласні управління міліції, керуючи університетом МВС у Львові, а відтак упродовж своєї професійної діяльності упроваджував новітні підходи у тій чи іншій галузі. Втім очевидним фактом і тоді, і тепер залишається те, що структура МВС є доволі складною ділянкою суспільного життя країни, аби її кардинально змінювати, необдумано реформувати і «все рубати під корінь».

Будь-які зміни в правоохоронній галузі потрібно робити виважено, залучаючи до обговорення громадськість та вивчаючи думку самих працівників поліції. Кожен керівник правоохоронної структури, зокрема і я, намагався реформувати, а не розреформовувати – звісно, другий варіант простіший, але він підходить недалекоглядним, фактично випадковим для країни людям.

На жаль, в Україні реформування у сфері МВС відбулося таки хаотично, поспіхом і більше скидалося на «показуху» для міжнародних кредиторів та партнерів, а не на реальні перспективні зміни. Бо погодьтеся - за три місяці навчити молоду людину бути якісним патрульним поліцейським майже нереально.

Хлопці та дівчата, які й не сподівалися, що так легко можуть стати захисниками - це зробили. Їм дали зброю, якою не навчили достеменно користуватися, автомобілі, більшість з яких знищенні у ДТП.

Раніше, щоб стати правоохоронцем потрібно було навчатися у вищому навчальному закладі і мати кілька років трудового стажу. Тобто на вулиці виходили уже досвідчені правоохоронці.

Зараз ми можемо констатувати, що період селфі з поліцейськими минув, а рівень довіри українського народу до правоохоронців з кожним місяцем знижується. Бо українці вже побачили той «професіоналізм» нової поліції на практиці і зараз їм доводиться здебільшого самостійно вирішувати свої проблеми, покладаючись на власну дипломатію та силу.

Псевдореформатори з Грузії зробили з нової поліції лише гарну обкладинку, але не наповнили її змістом, вони змінили в правоохоронних органах людей, але залишили стару систему, не створивши міцного стержня для змін.

Так, після Революції Гідності українське громадянське суспільство виросло в рази практично у всіх напрямках, але, на жаль, в нашій країні таки продовжує розвиватися правовий нігілізм. До прикладу, у слідчих підрозділах некомплект особового складу – 50%, у патрульній поліції – майже 60% - в країні немає кому розкривати злочини, а молодь у погонах і без досвіду вирішує людські долі, ухвалюючи міри покарань.

Тим більше на місцях немає координації правоохоронних органів. Керівники просто й цинічно відправляють молодь на смерть, не навчивши, не захистивши, не дослухавшись. Поліцейські при виконанні своїх обов’язків продовжують гинути і здебільшого власне через непрофесійність та відсутність досвіду. А про покарання відповідальних ми так і не чули…

За таку вакханалію обов’язково мають понести політичну відповідальність не лише «реформатори», а й ті, хто їх запросив до України.

Нині потрібно визнати, що реформа МВС в Україні не відбулася. А тому нам потрібно якомога швидше створити реальний план проведення змін в галузі з конкретними пропозиціями та «дедлайнами», аби суспільство знало як, хто і скільки часу це буде реалізовувати. Затягуючи вирішення проблеми, ми ставимо під загрозу внутрішню безпеку нашої країни, а відтак гарантії збереження життя та добробуту кожного українця.

Михайло Цимбалюк Заслужений юрист України, доктор юридичних наук, професор, генерал-лейтенант міліції у відставці, голова Львівської обласної партійної організації ВО «Батьківщина»