12 ноябрь 2018, Понедельник, 20:23

взятка декларация ДТП в Харькове Мошенничество туроператоров НАБУ Нацполиция происшествия прокуратура СБУ Укрзализныця

Регламентний комітет пояснив, як має відбуватися розслідування за ст.366-1 КК

9 октября 2018г.
0

Сергій Дунаєв міг стати першим народним депутатом, обвинуваченим у декларуванні завідомо недостовірних відомостей. Та не судилося: його колеги відмовилися підтримати подання Генерального прокурора. Не в останню чергу — через позицію регламентного комітету.

 До реєстру — без висновку

Нардепа підозрюють у тому, що він свідомо не вказав у декларації дані про корпоративні права, які належать членам його сім’ї, та юридичних осіб, кінцевим бенефіціаром яких він є. Тобто в злочині, відповідальність за який передбачено в ст.366-1 Кримінального кодексу.

Утім, у висновку Комітету Верховної Ради з питань регламенту було констатовано низку порушень законодавства, яких припустилися правоохоронні органи й «не побачив» Генпрокурор. Насамперед ідеться про закон «Про запобігання корупції», який визначає єдиний суб’єкт, повноважний перевіряти дані, вказані в деклараціях, — Національне агентство з питань запобігання корупції. Тільки воно може в разі виявлення недостовірних відомостей письмово повідомити про такий факт керівника відповідного органу чи юридичної особи публічного права, в якому працює відповідний суб’єкт декларування, та спеціально уповноважені суб’єкти у сфері протидії корупції (ч.2 ст.50 закону).

Крім того, згідно з п.2 розд.VI порядку проведення перевірок нацагентством, затвердженого рішенням НАЗК від 11.08.2016 №2, воно може направити висновок щодо наявності ознак корупційного правопорушення спеціально уповноваженим суб’єктам у сфері протидії корупції. А такими суб’єктами, крім самого НАЗК, є органи прокуратури, внутрішніх справ і Національне антикорупційне бюро.

З огляду на це члени комітету дійшли висновку, що відомості за ознаками кримінального правопорушення за ст.366-1 КК могли бути внесені до ЄРДР виключно на підставі перевірки декларацій, проведеної НАЗК. Натоміть відповідні дані потрапили до реєстру ще наприкінці 2016 року, тобто майже за рік до проведення перевірки. Адже наявність ознак злочину в діях нардепа С.Дунаєва констатовано в рішенні агентства, датованому 13.10.2017 №958.

При цьому комітет послався на позицію Верховного Суду, який наголосив: здійснення контролю та перевірки декларацій, зокрема достовірності й повноти зазначених у ній відомостей, належить до виключної компетенції НАЗК (постанова від 11.04.2018 у справі №814/886/17).

Отже, у контексті вимог ст.214 Кримінального процесуального кодексу відомості в цій справі могли бути внесені до ЄРДР не раніше 13.10.2017, а не задовго до прийняття агентством цього рішення. Таким чином, законодавець наголосив, що внесенню відомостей до ЄРДР за ст.366-1 КК має передувати висновок НАЗК.

Прикметно, що такої ж позиції дотримуються й у самому агентстві, що відображено в роз’ясненні від 8.12.2017 №1375.

Спілкування починається зі з’єднання

Крім цього, комітет звернув увагу на те, що в переліку доказів є посилання на інформацію щодо телефонних з’єднань керівників юридичних осіб, в яких «зафіксоване постійне спілкування з народним депутатом С.Дунаєвим». Однак збирання такої інформації не узгоджується з вимогами ч.3 ст.482 КПК, ч.2 ст.27 закону «Про статус народного депутата України», в яких передбачено, що порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, а також застосування інших заходів, що обмежують права та свободи народного депутата, допускаються лише в разі, коли ВР дала згоду на притягнення його до кримінальної відповідальності.

Згідно з ч.3 ст.258 КПК спілкуванням є передання інформації в будь-якій формі від однієї особи до іншої безпосередньо або за допомогою засобів зв’язку. З’єднання, відповідно до п.3 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів від 11.04.2012 №295, — це встановлення зв’язку між кінцевими обладнаннями абонентів для обміну інформацією.

Отже, телефонні з’єднання є складовою спілкування, що підпадає під захист таємниці телефонних розмов, гарантований ст.31 Конституції. Дійсно, важко припустити, що хтось говоритиме в телефон, не дочекавшись з’єднання з іншим абонентом, а якщо й буде, то цим має перейматися лікувальний заклад, а не ГПУ.

У комітеті зауважили, що в Конституційному Суді відкрито провадження стосовно офіційного тлумачення положень ч.3 ст.62, чч.1 та 3 ст.80 Основного Закону. В поданні, зокрема, доводиться, що депутатська недоторканність охоплює й зняття інформації з каналів операторів мобільного зв’язку. Тобто, перш ніж проводити негласні слідчі дії стосовно нардепа, слід отримати санкцію від слідчого судді, яка не можлива без згоди парламенту на притягнення колеги до кримінальної відповідальності.

Ще Остап Бендер, який, хоч і не був безгрішним, учив, що «кодекс ми повинні шанувати». Або принаймні читати