Прокуратурою міста Києва внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактом постановлення суддею завідомо неправосудного рішення. Про це інформує Резонанс 18 березня з посиланням на прес-службу прокуратури міста Києва.
За даними сдідства, у листопаді 2019 року суддя Шевченківського районного суду столиці, "порушуючи правила підсудності, незаконно звільнила від відбуття покарання колишнього співробітника МВС Балакірева О.П., засудженого за смерть 2-річної дитини. Одразу після звільнення засуджений зник з місця проживання, наразі він оголошений у розшук".
Відомості щодо постановлення суддею завідомо неправосудного рішення внесено до ЄРДР за ч. 1 ст. 375 КК України.
Проведення досудового розслідування доручено слідчим Державного бюро розслідувань, процесуальне керівництво здійснюватиме прокуратура міста Києва.
Як повідомлялося раніше, Балакірев О.П. був засуджений до 10 років позбавлення волі за спричинення смертельних травм 2-річній дитині.
У листопаді 2019 року ухвалою Шевченківського районного суду столиці чоловіка було звільнено від відбуття покарання умовно-достроково. У лютому 2020 року за апеляцією столичної прокуратури Київський апеляційний суд скасував вказану незаконну ухвалу.
Як нагадує Резонанс, суддя Шевченківського райсуду Києва Олена Мєлєшак раніше у ЗМІ пояснювала ухвалу від 27.11.2019 у справі № 761/43919/19.
Зокрема, у коментарі виданню "Закон і Бізнес" у січні цього року суддя нагадала, що О.Балакірев був засуджений вироком Бородянськоно районного суду Київської області до покарання у виді десяти років позбавлення свободи за умисне тяжке тілесне ушкодження (ч. 2 ст.121 Кримінального кодексу) та за зберігання зброї без передбаченого законом дозволу (ч. 1 ст 263 КК). Також вона звернула увагу на те, що Київський апеляційний суд своєю ухвалою змінив вирок в частині обчислення строку відбування покарання. На підставі ч.5 ст. 72 КК в редакції «закону Савченко» (закон від 26.11.2015 № 838-VIII) термін попереднього ув’язнення Балакірева (з 18 травня 2016 року) по день набрання вироком законної сили (21 жовтня 2019 року включно) було зараховано у строк відбування покарання з розрахунку 1 день попереднього ув’язнення за 2 дні позбавлення волі. "Отже завдяки прийнятому депутатами Верховної Ради минулого скликання так званого Закону Савченко Київський апеляційний суд зарахував Балакіреву у строк покарання період тримання під вартою в слідчому ізоляторі з того розрахунку, що в період з 18.05.2016 по 21.10.2019 він уважався таким, що відбув покарання 6 років 10 місяців і 6 днів", - пояснила О.Мєлєшак. Стаття 81 Кримінального кодексу передбачає можливість звільнення особи, яка засуджена за вчинення тяжкого злочину, за умови відбуття нею 2/3 строку покарання, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Суддя також розповіла, що 27 листопада 2019 року було розглянуто клопотання про умовне дострокове звільнення. Участь у засіданні брав прокурор Київської місцевої прокуратури Андрій Рослик та представник Київського слідчого ізолятора, де знаходився Балакірєв. Вони підтримали клопотання та уважали, що він своєю поведінкою та ставленням до праці довів виправлення та відбув 2/3 строку покарання, а тому підлягає звільненню. "Зважаючи на необхідність застосування «Закону Савченко», а також те, що Балакірєв відбув 2/3 строку покарання, залучався до праці та не мав жодних стягнень, за наявності відповідного клопотання Шевченківський районний суд Києва фактично не мав інших варіантів, крім як застосувати статтю 81 Кримінального кодексу", - резюмувала О.Мєлєшак.
Вона також зауважила, що аналогічні рішення з застосуванням «Закону Савченко» суд приймає відносно тих осіб, які вчинили злочини ще до прийняття цього закону аж до моменту його скасування. І саме такий порядок застосування закону знайшов своє відображення у Постанові Верховного Суду.
ОЛЕКСІЙ МАЛОВАЦЬКИЙ: СУДОВА СИСТЕМА ПОТРЕБУЄ ЕВОЛЮЦІЇ, А НЕ РЕВОЛЮЦІЇ
- Щодо випадків втручань у здійснення правосуддя, хочу на багаторічну невирішену проблему зі статтю 375 ККУ (завідомо неправосудне винесене рішення), яка робить суддів вразливими до тиску шляхом реєстрації проти них кримінальних проваджень. Вища рада правосуддя на виконання рекомендації Ради Європи, Венеційської комісії, GRECO, неодноразово наголошувала: поки у ККУ є вказана стаття у теперішній редакції — вітчизняній судовій владі буде складно досягти стандарту незалежного судочинства, який вимагає від нас Рада Європи. ВРП неодноразово звертала увагу працівників правоохоронних органів про неможливість тиску на суд через ресторацію ЄРДР кримінального провадження щодо суддів за ст. 375 ККУ, як форми тиску на суд з метою отримання бажаного судового рішення - заступник Голови Вищої ради правосуддя Олексій Маловацький, Резонанс, 21 лютого 2020 року.