У серпні 2018 року Спеціалізована антикорупційна прокуратура зацікавилася детальною інформацією про всіх членів Кабінету міністрів Володимира Гройсмана, пише видання "Економічна правда".
Інформація про це зазначена у листі заступника керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Володимира Кривенка, який поширив голова експертної організації StateWatch Гліб Канєвський.
Зокрема, САП просила Кабмін надати відомості щодо призначених з січня 2016 року по кінець серпня 2018 року виконуючих обов'язки міністрів, перших заступників, заступників міністрів, секретарів Кабміну та їх заступників.
Окрім особистих даних, САП просило надати номери наказів про призначення і актуальну інформацію, чи ще працюють ці люди на вказаних посадах.
Прокурори також потребували інформацію щодо звільнених з вказаних посад осіб протягом того ж періоду.
Кабмін також мав вказати підстави, чому посадовці були звільнені, та надати номери наказів про звільнення.
До слова, такі ж відомості САП просила надати щодо керівників органів центральної виконавчої влади, які не є членами Кабміну, та їх заступників.
"Таким чином САП шукає фігурантів кримінальних проваджень через подані із запізненням декларації чи зміни до них", - вважає Канєвський.
Згідно із законом "Про запобігання корупції", чиновник наступного року після звільнення повинен подати декларацію за минулий рік. Невчасне подання декларації порушує статтю 366-1 Кримінального кодексу "декларування недостовірної інформації", згідно якої максимальне покарання - це позбавленням волі на строк до двох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
У прокуратурі такий масовий збір інформації про топ-чиновників пояснили особливостями законодавства, яким "органи прокуратури віднесено до спеціально уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції".