Напевно, після заяви посла Сполучених Штатів в Україні Марі Йованович, яка зажадала звільнити з посади керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назара Холодницького, пані посол мала б покинути Україну впродовж 24 годин. Але будьмо милосердними – заява місіс Йованович спричинена нервовим стресом, оскільки, насправді, зараз ідеться про звільнення з посади не Холодницького, а самої Йованович.
Наприкінці минулого року я писав, що невдовзі ми побачимо, як свої кабінети покинуть три людини: представник ФБР в Україні Карен Грінвей, посол США в Україні Марі Йованович та їхній конфідент –директор НАБУ Артем Ситник. Причиною цього є розслідування в США антиамериканської діяльності колишнього керівника ФБР Джеймса Комі, а також Карен Грінвей, екс-посла США в Україні Джеффрі Пайєтта й директора НАБУ Артема Ситника, які з метою втручання у вибори президента Сполучених Штатів у травні 2016 року організували «справу Манафорта», спрямовану на компрометацію тодішнього керівника виборчого штабу Дональда Трампа.
Звісно, хто такий Пол Джон Манафорт-молодший ми всі знаємо – це «громадський активіст» на кшталт нашого Шабуніна, іншими словами, патентований шахрай, який заробляв на лобіюванні інтересів осіб з сумнівною репутацією, організації платних мітингів і тому подібної діяльності. Але якби Манафорт три роки тому не очолив передвиборний штаб кандидата від Республіканської партії, він би й зараз насолоджувався б свободою. Саме з метою втручання в перебіг кампанії по виборах президента США місіс Грінвей, виконуючи завдання Комі, розробила й реалізувала справу щодо так званої «чорної каси Партії Регіонів» – купи папірців з записами про грошові виплати штабом ПР, де, зокрема, був зазначений і Манафорт.
Ці папірці раптом знайшов під дверима своєї квартири в охоронюваному будинку перший заступник голови СБУ Віктор Трепак (який на той момент вже був звільнений з посади начальника Главку «К» СБУ й перебував у розпорядженні, оскільки був викритий на комерційних відносинах з послом США Пайєттом – обидва мали специфічний інтерес до нелегального бізнесу народного депутата України В’ячеслава Константиновського, якому хоча й заборонений в’їзд до США через приналежність до американського мафіозного угруповання, але який був частим гостем посольства Сполучених Штатів).
Далі перший заступник голови СБУ замість того, щоби принести «знайдені під дверима» документи на службу, відніс їх у НАБУ Артему Ситнику. Насправді ж, ці документи лежали в СБУ, звідкіля їх забрала місіс Грінвей і передала Ситнику, а частину скопіювала й вручила народному депутату Сергію Лещенку для оприлюднення на сайті «Української правди». При цьому Лещенко навіть не читав ці документи, інакше б він побачив, що, окрім Манафорта, отримувачем грошей від Партії Регіонів там була також зазначена редакція «Української правди».
ОАСК ЗОБОВ’ЯЗАВ НАБУ ОПРИЛЮДНИТИ ДОКУМЕНТИ ПРО СПІВПРАЦЮ ІЗ ФБР
У всіх цих інтригах не було б нічого поганого, якби не два моменти: по-перше, явно незаконна мета – скомпрометувати керівника штабу кандидата в президента США, щоби вплинути на результат президентських виборів. І, по-друге, цією діяльністю займались державні службовці США на гроші американських платників податків…
Так ось, невдовзі після моїх минулорічних пророцтв, у грудні 2018 року Карен Грінвей, дійсно, була звільнена з ФБР після понад 20 років непорочної служби. Тепер вона – просто член наглядової ради псевдо-громадської української організації «Центр протидії корупції», через рахунки якої раніше разом з Пайєттом організовувала розкрадання американської урядової допомоги. Скоро своїх посад позбудуться Ситник, якому в українській Генпрокуратурі вже підготовлені підозри в трьох кримінальних провадженнях, зокрема – у зв’язку з отриманням ним хабара (на гроші, отримані за закриття справи, Ситник придбав квартиру в Броварах), а також абсолютно непричетна до всіх цих афер Марі Йованович.
Треба сказати, що місіс Йованович – не тільки дуже чемна й вкрай приємна в спілкуванні людина, вона на рідкість розумна, чим вигідно відрізняється від свого попередника. Тим не менш, її ім’я ще в 2002 році стало символом погіршення українсько-американських відносин (нагадую, що з серпня 2001 року по червень 2004 року Марі Йованович обіймала посаду заступника посла США в Україні й у 2002 році заявила про порушення Києвом санкцій проти Іраку через, начебто, продаж партії радіолокаційних систем «Кольчуга» – це звинувачення в наступному не знайшло підтвердження).
Нині Йованович знову робить заяви, несумісні з її дипломатичним статусом, цього разу вимагаючи звільнити керівника САП Холодницького. Але ні ця заява, ні оприлюднення членом Ради громадського контролю при НАБУ Денисом Бігусом інформації про зловживання в «Укроборонпромі» (оприлюднені Бігусом документи та листування сина вже колишнього першого заступника секретаря РНБОУ зберігались в Карен Грінвей після того, як в НАБУ їх передала Головна військова прокуратура в березні 2017 року, це – матеріали, виділені з кримінального провадження №4201611350000102 від 01.04.2016) не допоможе Ситнику зберегти посаду. Та й Марі Йованович це також не допоможе.
Тим більше, що звільнити Холодницького неможливо – попередній посол США щедро профінансував зміни в українському законодавстві, відповідно до яких керівник САП може покинути свій кабінет тільки вперед ногами. При цьому, призначався Холодницький на вимогу посольства США, позаяк був обраний «моральними авторитетами української нації», тобто тим самим «Центром протидії корупції», активісткою якого нині є та сама Карен Грінвей і який очолює той самий Шабунін.
ВККСУ ВИЗНАЧИЛАСЬ ІЗ ПЕРЕМОЖЦЯМИ КОНКУРСУ ДО ВИЩОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ
