24 сентябрь 2018, Понедельник, 06:25

взятка декларация ДТП в Харькове Мошенничество туроператоров НАБУ Нацполиция происшествия прокуратура СБУ Укрзализныця

Справи про тортури: чому слідчі повинні вивчити рішення ЄСПЛ

26 июня 2018г.
0

У числі справ, якими займатимуться слідчі Держбюро розслідувань, будуть і провадження про злочинні дії правоохоронців, які силу права підміняють правом сили. Розслідуючи такі справи, ми обов'язково будемо спиратися на практику Європейського суду з прав людини. І обговорюючи цю проблему з представниками Ради Європи, вже зараз ставимо питання про необхідність впровадження міжвідомчої Інструкції, яка б допомогла захистити права громадян, знизити кількість подібних випадків і ефективно розслідувати ті, які все-таки відбудуться.

Нині у справах, де стороною виступає держава Україна, досить суттєвою частиною рішень, якими визнано порушення прав людини, є ті, якими визнано порушення з боку правоохоронних і судових органів, зокрема при затриманні особи, триманні її під вартою, жорстокому поводженні щодо затриманих осіб та ін.

Одним із прикладів такого рішення Європейського суду з прав людини є справа "Михалкова та інші проти України", за результатами розгляду якої судом вирішено, що в цій справі мало місце порушення статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на життя) у зв'язку зі смертю Василя Михалкова, яка відбулася внаслідок спричинених тілесних ушкоджень під час його перебування у відділі міліції, а також у зв’язку з невжиттям заходів державними органами щодо ефективного розслідування обставин його смерті. Крім того, суд, з огляду на нелюдське поводження з Василем Михалковим, також постановив, що в цій справі мало місце порушення статті 3 Конвенції (заборона катування).

Слід відзначити, що є ціла низка рішень Європейського суду з прав людини, якими визнано порушення ст. 3 Конвенції, зокрема такі рішення, як "Алексахін проти України", "Алієв проти України", "Геннадій Науменко проти України", "Горбатенко проти України", "Кобець проти України", "Мельник проти України", "Тесленко проти України" та інші.

Так, у справі "Тесленко проти України" суд постановив, що заявника, порушуючи статтю 3 Конвенції, катували. Крім того, мало місце порушення цієї статті у зв'язку з браком ефективного розслідування тверджень заявника про його катування працівниками міліції.

Чому так відбувається? Після ухвалення нового КПК втратила сенс практика, яка існувала тривалий час, коли з людини вибивали явку з повинною. Але досі оперативні співробітники різних правоохоронних органів розкривають злочини, йдучи не від наслідків до людини, а навпаки. Шукають людину, вибивають свідчення і, відштовхуючись від них, розкривають злочини.

Окрім того, систему побудовано так, що правоохоронці мають змогу фальшувати докази у справах, де йдеться про порушення прав людини. Наприклад, людина, яку катували у відділку поліції, приходить до лікаря. Лікар зобов'язаний повідомити про інцидент управління поліції. Тобто фактично передати дані про цю людину туди, де над нею знущалися.

Тому ми хочемо в цій Інструкції затвердити такий порядок дій. Перший, хто дізнається, що таке трапилося, повинен негайно звертатися в ДБР. І вже наші слідчі вноситимуть цю інформацію в Єдиний реєстр досудових розслідувань та з перших же хвилин робитимуть усе необхідне, щоб оперативно зібрати всі докази. Тобто ми хочемо побудувати такий алгоритм, який допомагатиме потерпілим, адвокатам, лікарям, суддям.

Суб’єкти вказаних злочинів зазвичай наділені службовими повноваженнями, володіють спеціальними знаннями й практичними навичками у сферах проведення досудового розслідування. Тож здобуття доказів і розслідування таких злочинів пов’язано з низкою перепон, що полягають як у перешкоджанні в отриманні необхідної для розслідування документації, перешкоджанні проведенню слідчих (розшукових) та процесуальних дій, так і в знищенні чи пошкодженні речових доказів, незаконному впливу на учасників кримінального процесу. І дуже важливо, щоб слідчі (розшукові) дії у таких кримінальних провадженнях були ретельно підготовленими й спланованими, неочікуваними для підозрюваного чи потенційного підозрюваного або ж осіб, які можуть перешкоджати їх успішному проведенню.

Наше завдання – прибрати підстави для звернення людей до ЄСПЛ. У Держбюро розслідувань працюватиме "гаряча лінія", звернувшись на яку, людина може повідомити про те, що трапилося. Далі вже наша робота. А щоб правоохоронці не змогли в майбутньому приховувати такі злочини, ми пропонуємо передбачити в Інструкції пункт про те, щоб усі заяви, в яких громадяни повідомлятимуть про злочини з боку правоохоронців, протягом доби передавалися в Бюро. Щоб жоден інший правоохоронний орган не вносив їх до ЄРДР і не починав з ним працювати.

Слід сказати, що досить часто відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться правоохоронцями лише після винесення Європейським судом з прав людини рішення, у якому визнаються порушення ст.ст. 2, 3 Конвенції.

Нерідко зустрічається також ситуація, коли розслідування починається вчасно, проте внаслідок неякісного його проведення, докази злочинної діяльності не здобуваються, приймається рішення про закриття кримінального провадження, а згодом Європейський суд з прав людини приходить до висновку про наявність у діях правоохоронців порушень зазначених статей Конвенції.

Вважаю, що така практика свідчить про неефективність існуючих механізмів протидії таким негативним явищам.

На мій погляд має бути створена система, яка дозволяє вчасно запобігати, виявляти та реагувати на відповідні правопорушення.

Для ефективного існування цієї системи необхідно вживати різнопланових заходів для отримання відповідної інформації з різних джерел.

По-перше, необхідно зробити максимально доступною процедуру подання потерпілим заяви про вчинення щодо нього злочинних дій з боку правоохоронців. Важливим у цьому аспекті є наявність, доступність та поширеність інформації у Інтернеті, ЗМІ, інших засобах комунікації (в тому числі в соціальних мережах) про способи взаємодії потерпілих з відповідними посадовцями Державного бюро розслідувань щодо вчинення злочинів працівниками правоохоронних органів.

По-друге, потрібно в рамках положень чинного КПК України, розробити процедури, які дозволять Державному бюро розслідувань у максимально стислі терміни отримувати матеріали кримінальних проваджень, які відносяться до його підслідності, та зареєстровані іншими правоохоронними органами, а також виключити можливість невчасного визначення або не визначення підслідності у таких кримінальних провадженнях.

По-третє, слід налагодити системну роботу по отриманню інформації про порушення прав людини від профільних громадських організацій та засобів масової інформації, шляхом моніторингу інтернет-ресурсів.

По-четверте, необхідним є отримання інформації про системні порушення прав людини від міжнародних інституцій таких, як заснований відповідно до Європейської конвенції про запобігання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню 1987 року Європейський комітет з питань запобігання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гідність поводженню чи покаранню та Європейського суду з прав людини.

Крім того, у самому Державному бюро розслідувань необхідно створити систему аналізу обробки та дієвого реагування на відповідну інформацію.

Уже досягнуто попередню домовленість про те, що Рада Європи, як і передбачено процедурою, звернеться з листом до Генпрокурора. І буде сформовано робочу групу за участю представників усіх правоохоронних органів. А 20 липня ми проведемо перше засідання, де предметно обговоримо пропозиції щодо такої інструкції. Переконана, що об'єднавши зусилля, ми до першого вересня зможемо затвердити остаточний варіант цього документа.

І коли наша делегація візьме участь у засіданні міністрів країн Ради Європи, зможемо продемонструвати нашим партнерам, що ми налагодили роботу Держбюро розслідувань і вживаємо заходів до того, щоб у наших громадян більше не було приводів звертатися в ЄСПЛ.

Джерело: Цензор.НЕТ

Ольга Варченко Перший заступник голови Державного бюро розслідувань України