Стаття КК про незаконне збагачення "не працює" - Резонанс - о коррупции, взятках, судьях, власти

17 ноябрь 2019, Воскресенье, 01:54

взятка декларация ДТП в Харькове задержание в Иванковичах Мошенничество туроператоров НАБУ Нацполиция происшествия прокуратура СБУ Укрзализныця

Стаття КК про незаконне збагачення «не працює»

15 июня 2018г.
0

Академік О.Костенко сьогодні своїм дописом вкотре підтвердив наявність істотних правових проблем у застосуванні ст. 368-2 КК України, яка передбачає відповідальність за незаконне збагачення. Суть допису – протидія корупції має здійснюватися на правових засадах з дотриманням конституційних приписів. Інакшого у правовій державі просто не може бути.

Очевидним є те, що стаття КК про незаконне збагачення «не працює». І головною причиною цього є не саботаж правоохоронних органів і судів (як це дехто намагається стверджувати), а КОНСТРУКТИВНА недосконалість чинної редакції ст. 368-2 КК. Про наявність такої проблеми я кажу вже давно – з цього приводу у свій час опублікував статтю у «Дзеркалі тижня» «Незаконне збагачення: кого і за що каратимуть», яка спричинила широку наукову дискусію серед фахівців.

Варто також зазначити що правоохоронні органи використовують цю статтю більше для піару, ніж для реальної боротьби з корупцією.

Чесно кажучи, я вдячний Олександру Миколайовичу за те, що він попри непопулярність цієї позиції знову порушив цю проблему і запропонував своє бачення стосовно її розв’язання. Бо йдеться не просто про абстрактну боротьбу з корупцією і притягненням до кримінальної відповідальності певних персоналій (навіть тих, яких іменують ТОП-корупціонерами), а про Конституцію, ПРАВО (його верховенство), права людини. З корупцією (передусім – політичною) треба боротися, але у правовий спосіб, а не за суб’єктивними критеріями, що переводять застосування кримінального закону у ручний режим. Мені видається, що вже добра частина громадських активістів мала можливість на собі переконатися у тому, яким страшним може бути формальний закон, якщо його спеціально спрямовують проти конкретної особи для її дискредитації чи іншою подібною метою. А тим більше, коли цей закон передбачає широкі передумови для вельми довільного тлумачення, а отже й суб’єктивно-ручного застосування.

Треба мати сміливість визнати: чинна редакція ст. 368-2 КК вочевидь є недосконалою і потребує істотного законодавчого коригування. Наголошую, що йдеться не про СКАСУВАННЯ кримінальної відповідальності за незаконне збагачення, а її УДОСКОНАЛЕННЯ. Аргумент, що законодавча зміна (удосконалення) ст. 368-2 КК може дати можливість окремим фігурантам нинішніх справ про незаконне збагачення уникнути відповідальності, з правової точки зору не може бути визначальним. Оскільки (повторюсь, тим більше, що на цьому наголошує О.Костенко) йдеться про необхідність приведення кримінального закону у цій частині до вимог Конституції, забезпечення прав і свобод людини, здійснення правоохоронної діяльності за конституційними принципами.

Академік О.Костенко пропонує свій варіант законодавчого визначення незаконного збагачення. Воно певною мірою відрізняється від того, що у свій час пропонував я. Але наші підходи збігаються в єдиному: у КК має бути «виправлено» все, що заважає ефективній протидії незаконному збагаченню, що робить ст. 368-2 КК фактично незастосовною, що загалом ставить під сумнів правомірність протидії корупції у цій частині, що за великим рахунком шкодить цій боротьбі і зрештою «вилізе боком» Україні. І для цього до розв’язання вказаної проблеми необхідно підійти не з популістської, а з фахової та державницької позиції.

Такий висновок повністю збігається з позицією наших європейських партнерів. Зокрема, саме на цьому акцентував увагу, голова Представництва ЄС в Україні Юґ Мінґареллі на конференції Консультативної місії ЄС в Україні про реформування правоохоронної системи держави. «Верховенство права – головне, над чим ми працюємо, підтримуючи Україну. Це запорука розвитку держави в усіх сферах», – заявив представник ЄС.

Джерело

Віктор Трепак Колишній перший заступник голови СБУ