20 сентябрь 2019, Пятница, 14:48

взятка декларация ДТП в Харькове задержание в Иванковичах Мошенничество туроператоров НАБУ Нацполиция происшествия прокуратура СБУ Укрзализныця

Суд у Миколаїві виправдал екс-голову облавтодору, якого звинувачували у хабарі на 396 тис грн

17 декабря 2018г.

Заводський районний суд Миколаєва виправдав колишнього директора підприємства "Миколаївський облавтодор" В’ячеслава Шуліченка, якого прокуратура звинувачувала у вимаганні 396 тис грн. "відкату".

Про це повідомило видання Наші гроші із посиланням на вирок суду від 23 листопада, передає Резонанс.

За даними прокуратури, 9 вересня 2016 р. генпідрядник ДП "Миколаївський облавтодор" на чолі з В.Шуліченком підписав договір субпідряду з ТОВ "ПФ", згідно з яким "ПФ" повинен надати субпідрядні послуги з експлуатаційного утримання автодороги загального користування державного значення Т-15-08 Калинівка – Снігурівка – Березнегувате на ділянці км 28+000-км 32 + 206 за 4,95 млн грн.

В.Шуліченко під час підписання договору з "ПФ" не затвердив та не підписав договірну ціну та локальний кошторис до вказаної договореної ціни, яка є невід’ємною частинною угоди. 12 вересня він надав вказівку своїм підлеглим не передавати підписаний екземпляр договірної ціни представнику ТОВ "ПФ".

15 вересня В.Шуліченко зустрівся з начальником відділу закупівель "ПФ" та попросив останнього надати йому неправомірну вигоду за вже укладений договір, після чого директор облавтодору припинить створення штучних перешкод для ТОВ "ПФ" та не створюватиме перешкод у подальшому під час оплати виконаних робіт.

Пізніше директор облавтодору повідомив представника "ПФ" про 8% "відкату", що складає 396 тис грн.

Прокуратура кваліфікувала дії В.Шуліченка за ч.3 ст.368 КК України – прохання службовою особою надати неправомірну вигоду у великому розмірі поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, що передбачає покарання у вигляді позбавлення волі від 5 до 10 років.

В.Шуліченко своєї провини в скоєнні злочину не визнав. А його захист наполягав на тому, що надані державним обвинувачем письмові докази є недопустимими, а дії правоохоронців носять провокаційний характер.

Суд дійшов висновку, що докази прокуратури не можуть бути покладені в обґрунтування вини В.Шуліченка та мають бути відкинуті. Суд вирішив, що дії правоохоронців були провокацією, модулюванням злочину.

Допитаний в судовому засіданні представник "ПФ", який вів перемовини з В.Шуліченком, розповів, що не знає, де знаходиться ТОВ "ПФ". В офісі свого підприємства він ніколи не був, також не пам’ятає, коли, де та за яких обставин був виданий наказ про його прийняття на роботу, чи знайомився він з ним, та на якій посаді працював у "ПФ".

Представник "ПФ" також зазначив, що ніколи в сфері будівництва та ремонту доріг не працював, відповідної освіти не має та не мав досвіду в діяльності щодо участі у тендерних закупівлях.

Директор «ПФ», який живе в Кропивницькому, також не зміг пояснити, де, коли, як, та за яких обставин був прийнятий та звільнений начальник відділу закупівель ТОВ "ПФ".

Суд дійшов висновку, що директор та начальник відділу закупівель «ПФ» жодного разу не спілкувалися в телефонних розмовах. Їх покази через суперечливість суд не прийняв допустимими.

Крім того, суд встановив, що представник "ПФ" подав до управління захисту економіки в Миколаївській обл. заяву про злочин 9.08.2016. В той же час, В.Шуліченка було призначено директором облавтодору лише 26.08.2016. Суд вирішив, що протоколи НСРД (аудіо, -відео контролю), не тільки не свідчать про прохання з боку В.Шуліченка надати йому неправомірну вигоду, а тим більше про вимагання, а навпаки свідчать про неодноразові намагання представника "ПФ" спровокувати голову облавтодору.

Про факт використання представника "ПФ" в якості агента-провокатора свідчить те, що після закінчення проведення НСРД, 29.09.2016 він був звільнений з "ПФ", а сама фірма, незважаючи на укладений договір, так і не розпочала виконання робіт.

Крім того, про факт неодноразового використання представника "ПФ" правоохоронцями в якості агента-провокатора свідчить безліч кримінальних проваджень за його участю, де він є заявником або свідком.

Суд дійшов висновку, що велось не спостереження за вчиненням злочину та фіксування його результатів, а створювались умови для його вчинення, тобто провокування злочину. В результаті суд виправдав В.Шуліченка за недоведеністю вчинення кримінальне правопорушення.