Всеволод Розумовський, для «Резонансу»
В одному із нещодавніх інтерв’ю «Очищення суддів: громадська рада як останній шанс?» провідному виданню DW, екс-суддя Вінницького окружного адміністративного суду Михайло Жернаков, який в 2012 році був призначений на цю посаду В.Януковичем, а нині експерт Реанімаційного пакет реформ повідомив, що «ВККС - це держорган і, відповідно, зарегламентований всілякими законами, Громадська рада може шукати інформацію всюди: в Інтернеті, у соцмережах, у скаргах людей, в архівах. Вся вона ляже у досьє судді».
Ініціатива зібрання інформації із ЗМІ, Інтернету або соціальних мереж є дійсно передовою, та унікальною в світі, оскільки в жодній іншій країні такого не існує. Особливо, це є унікальним коли, одні і ті ж самі активісти збирають інформацію, публікують і самі ж її розглядають в рамках Громадської ради доброчесності. Так, ГО «Автомайдан» опікується проектом «ПроСуд», публікує її на інформаційних ресурсах, після чого, Маселко Роман та Титич Віталій (активісти «Автомадану») самі же її і оцінюють. Аналогічна ситуація і з Рухом «Честно. Фільтруй суд!», та її представником в Громадській раді доброчесності – Соколенко Наталією.
Варто було б нагадати членам Громадської ради доброчесності про існування рішень Європейського суду з прав людини, в яких чітко роз’яснюється про конфлікт інтересів, однак, переконані, що вони і самі про це добре освідченні.
«На жаль, позицій усього 20, і не всі, хто претендував на членство, потрапили до складу Ради. Але роботи стільки, що вистачить на ще кілька складів по 20 людей. Це аналіз доброчесності (насамперед відповідності майна доходам) тисяч суддів і кандидатів на посаду судді. І тому ГРД знадобиться вся допомога, яка можлива», – повідомив Жернаков в своєму Facebook-профілі.
Ми ж є абсолютно незаангажованими, не маємо жодного кандидата в Громадській раді доброчесності, а тому хочемо реально допомогти членам Громадській раді доброчесності віднайти всіх недобросовісним суддів, які переховуються під мантією. Проте, для початку, Громадській раді доброчесності варто пройти тест на доброчесність та показати всьому суспільству, що вони є дійсно неупередженими та відстоюють принципи доброчесності, про які так пряно виголошує Михась.
Тест №1 на доброчесність для доброчесних.
Майже в кожному своєму інтерв’ю, він зазначає, що в судовій системі не місце перебування для не доброчесних суддів, які заплямували себе прийнятими рішеннями, або мають дивні показники в деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру.
Переконані в щирості тез Михайла, і тому пропонуємо йому звернути увагу на Харківський адміністративний апеляційний суд, який є унікальним судом тому, що там працює його мама – Мінаєва Ольга Михайлівна.
Декларація Мінаєва Ольга Михайлівна за 2015 рік рясніє купою нерухомості – від житлового будинку (понад 100 км.м.) до багатьох нежитлових приміщень (загальною площею понад 300 кв.м.), декілька квартир (загальною площею близько 300 кв.м.), декілька гаражів, земельні ділянки та новенькі елітні авто.
Однак, дивує те, що в декларації за 2015 році судді Харківського адміністративного апеляційного суду з’являється купа нової нерухомості, яка жодного разу не фіксувалась в попередніх деклараціях, зокрема: нежитлове приміщення площею 42.2 кв.м., що було набуто у власність 20.12.2010; гараж площею 13.3 кв.м., що був набутий у власність 08.07.2009; земельна ділянка площею 601 кв.м., що була набута у власність 27.08.2010.
В чому причина, що суддею приховувалось майно від декларування?
Далі відбуваються ще дивні речі. Відповідно до поданих декларацій з 2013 року, можливо пересвідчитись, що суддя та її чоловік проживають на одну заробітну плату, проте у їх власності з’являються два авто преміум класу - Audi Q5!
До речі, Ольга Михайлівна самостійно визначає, що один із преміум автомобілів був набутий членами її родини у власність 2012 році, а його ціна становила 603 177 грн. або понад 75 00 доларів. Тобто, два автомобіля вартістю понад 140 000 доларів. Щоб придбати лише таку автівку, пані суддя має отримувати заробітну плату 11 років, і це не купуючи речі та їжу.
Пані суддя, а звідки такі кошти? У нас наука та суди почали гарно фінансуватись? А ще ж потрібно заправляти елітні автівки, оплачувати комунальні послуги елітних квартир, сплачувати комунальні послуги за нежитлові приміщення.
Можливо Олена Михайлівна, маючи купу елітної нерухомості та елітних авто, проживають за рахунок отриманої від держави матеріальної допомоги? Лише з 2013 року суддя та її чоловік не поцурались отримати матеріальну допомогу в розмірі 32 247 грн.
Михайле, а чи не ваші слова, що саме такі судді апріорі не проходять тест на доброчесність? Чи не до таких суддів, які мають елітні автівки та елітну нерухомість, найбільше питань щодо прозорості їх діяльності?
«Дійсно, велика проблема у тому, що у суддівському корпусі панує корупція. Тому питання полягає в запровадженні механізму, який дозволив би оцінити реальний майновий стан судді, а не те, що вони задекларували.» - зауважує Михайло Жернаков, в інтерв’ю Громадському радіо. «Сьогодні українським судам українці довіряють менше, ніж російській пропаганді. Я думаю, це промовистий показник» — зауважує екс-суддя Вінницького окружного адміністративного суду.
До речі, на сайті Вищої кваліфікаційної комісії України особа, із аналогічним прізвищем, як і у мами Жернакова Михайла, знаходиться під номером 383 в Списку кандидатів до питання порядку денного засідання колегій 13 грудня 2016 року щодо допуску кандидатів до участі у конкурсі на посади суддів касаційних судів у складі Верховного Суду. А всі пам’ятають заклики Михайла Жернакова, що Громадська рада доброчесності має перевіряти всіх кандидатів на посаду суддів Верховного Суду та надавати їм реальну об’єктивну оцінку.
Чи буде Михась об’єктивним? Чи будуть об’єктивними інші члени РПР, що увійшли до Громадської ради доброчесності? Чи можливо це така собі кругова порука, і Михайло Жернков йшов до Громадської ради доброчесності щоб при наявності колосальної кількості запитань до мами експерта РПР все ж таки забезпечити мамі позитивний висновок Громадської ради доброчесності.
Тест №2 на доброчесність для доброчесних.
Експерти Реанімаційного пакету реформ неодноразово висловлювались щодо не можливості обмеження судом права на проведення мирних зібрань. Михайло, це яскравий представник експертного середовища Реанімаційного пакету реформ, який щоразу наполягає на необхідності звільнення не доброчесних суддів, які заплямували свою репутацію.
Послідовність власних вчинків, відсолювання власних принципів – ось головний тест для справжніх чоловіків та лідерів. Якщо лідер визначає вектор руху – він має рухатись в цьому напрямку навіть абсолютно не зважаючи на те, що він буде звішений покарати близьких йому людей.
Харківський адміністративний апеляційний суд в період з 2012 по 2016 роки приймав рішення на користь органів державної влади, та підтримував встановлені окружними адміністративними судами обмеження на проведення мирних зібрань. Все б нічого, але аналогічні рішення приймала і мама Михайла - Мінаєва Ольга Михайлівна.
Ось судовим рішенням Мінаєвої Ольги Михайлівни №816/541/13-а від 14 травня 2013 року: підтримала Полтавський окружний адміністративний суд, обмежив право на проведення мирного зібрання шляхом заборони фізичним особам та іншим особам, які реалізують право на мирне зібрання, проведення заходу 08 лютого 2013 року по вул. 1100-річчя Полтави, 7 у м. Полтава (біля прокуратури Полтавської області). Що прикметно, мама Жернакова Михайла при винесенні цього рішення вказала, що організатори не дотримались рішення виконавчого комітету Полтавської міськради №50 від 09 лютого 2000 року «Про визначення постійного місця проведення об'єднаннями громадян, осередками політичних партій та громадянами заходів, пов'язаних із залученням великої кількості людей».
Мінаєва Ольга Михайлівна погоджувалась і в необхідності обмеження проведення мирних зібрань Харківській обласній організації Всеукраїнського об’єднання «Свобода» та іншим учасникам акції. Підставою зазначається вагомий аргумент – «в сквері Перемоги у вечірній час постійно перебуває велика кількість мешканців та гостей міста Харкова, які відпочивають біля фонтану «Дзеркальний струмінь».
Але, що ми бачимо в заявах експертів РПР? Експерти РПР не перестають повторювати, що будь-які обмеження права на мирні зібрання є недопустимими, посилання на місцеві порядки неправомірними, обмеження права для невизначеного кола осіб свавільні.
Чи не Михайло Жернаков говорив, що судді які обмежують права мирних протестуючих не можуть бути допущені до Верховного Суду? Що ж, підхід має бути єдиний. Вірно, пане Михайло? Чи для близьких і рідних інші умови?
Якщо громадські активісти мають подвійні стандарти, то можливо Всеукраїнське об’єднання «Свобода» буде послідовним і відреагує на намагання потрапити до Верховного Суду людей, які обмежили їх право на мирне зібрання?
Михайло – безхатченко на мотобайку.
Доречі, дуже чудово, що Михайло підтримує ідею того, що інформація в соціальних мережах має право на існування та перевірку. Саме завдяки постам в Facebook, ми з’ясували, що екс-суддя Вінницького окружного адміністративного суду Михайло Жернаков, а нині експерт Реанімаційного пакет реформ, будучи ще на посаді суддею мав у власності мотоцикл Honda. Завдяки публікаціям фото в Facebook ми ідентифікували навіть серію Honda, і варто вказати, що у власності Михайла справжній красень – Steed, ціна на який в Украйні стартує від 80 000 грн., і це без тюнінгу, який є у Михайла.
Памятаємо, що Михайло до 2015 року був суддею, і, відповідно до декларацій проживав на одну заробітну плату. Але залишається утаємниченим, чому екс-суддя не декларував в деклараціях за 2013-2015 роки власний мотобайк Honda, про який він так активно пише у Facebook. Чому соромився, і не вказав жодної згадки про цю унікальну річ?
І хоча Михайло на мотобайку, але не має жодного квадратного метру житла ні в Києві, ні в Вінниці. Де ж він проживав? Мабуть, що після напруженого робочого дня ночував в кабінеті суду. А перебуваючи в місті Києві так і не знайшов прихистку, та не має в своєму користуванні жодного квадратного метру житлового приміщення, тому, або проживає в офісі РПР, або ввечері ми можемо знайти експерта РПР під мостом Патона чи на Центральному вокзалі.
Нібито смішно, але саме такі речі активісти закидають суддям. Відсутність в декларації житла. Такі ситуації знаходять відображення у сюжетах. І це будуть перевіряти члени ГРД. Подвійні стандарти, Михайло? Чи відомо про подвійні погляди експертів РПР установам, які виділяють РПР грантові кошти?
Дивує, що такі прості та елементарні речі не побачили його колеги по цеху. А можливо і побачили, але мовчать.
В Михайловому середовищі вже давно пошепки говорять, що якась утаємничена панянка активно лобіювала переведення Михайла із Вінницького окружного адміністративного суду до Окружного адміністративного суду м. Києва. Однак, отримавши рішення Вищої кваліфікаційної комісії України про переведення до міста Києва, Михайло взагалі не захотів бути суддею, влаштував невеликий скандал, і, як наслідок, панянка змушена була влаштували Михайла на роботу, де не потрібно багато витрачати часу. Так, в місті Києві з’явився експерт в грантових проектах. На мотобайку, без житла, але із кандидатською роботою.
Молодий доктор юридичних наук.
В 2016 році Жернаков Михайло отримує звання доктора юридичних наук, захистивши в Національному університеті Державної податкової служби України роботу на тему «Податкові спори: реформування механізмів вирішення». Науковим консультантом виступає доктор юридичних наук, професор, академік Національної академії правових наук України Воронова Лідія Костянтинівна.
Що дивно, але саме в цій же Національній академії правових наук України працює і чоловік Мінаєвої Олени Миколаївни – Кучерявенко Микола Петрович. Кучерявенко Микола Петрович з серпня 2001 р. завідувач кафедри фінансового права Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого, Перший віце-президент Національній академії правових наук України, та вітчим екс-судді Вінницького окружного адміністративного суду.
Тож, абсолютно не дивно, що Жернаков Михайло, як черговий представник судової династії, спочатку швидко стає суддею, а потім, швидко отримує наукові ступені. Хоча, в експертному середовищі говорять, що в питаннях оподаткування Михайло не дуже сильно орієнтується. Його профіль загальні тези про реформування судової системи.
Але, наявність вітчима академіка, Першого віце-президента Національній академії правових наук України все кардинально змінює, і всі його творчі публікації проводяться в підручниках під редакцією Кучерявенка Миколи Петровича.
У когось є сумніви, що Михайло не дуже переймався написанням власної кандидатської, а потім докторської дисертації?
Та як і всі «активісти та експерти», пан Михайло є досить передбачуваним в своїх міркуваннях, і мабуть черговий його пост в фб ряснітиме пафосними фразами на кшталт «якщо про мене так пишуть, значить ми на вірному шляху реформ» і т.д. Однак, досить сумнівно, що за участі таких як Михайло Жернаков, громадська рада доброчесності буде об’єктивною та неупередженою й дійсно сприятиме ВККС у встановленні відповідності суддів чи кандидатів на цю посаду тим чи інших професійним критеріям.
Взагалі, яких суддів Верховного Суду обере ВККС при такій ГРД? Питання, мабуть, риторичне…