адвокат - Резонанс - о коррупции, взятках, судьях, власти

06 декабрь 2019, Пятница, 05:50

взятка декларация ДТП в Харькове задержание в Иванковичах Мошенничество туроператоров НАБУ Нацполиция происшествия прокуратура СБУ Укрзализныця

Метка: адвокат

5 декабря 2019

Замах на умисне вбивство. Групою осіб за попередньою змовою. На замовлення. Особливо небезпечним способом. Злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від виконавців, адже жертви не виявилось вдома. Осколкова граната, кинута у відкрите вікно, поверхнево розшматувала тіло батька. Але постраждалому теж пощастило, бо уламки нанесли не тяжкі ушкодження.Мова про замовлення на ліквідацію координатора СІЧ Сергія Мазура через занадто активну діяльність у відомій громадській організації.Серед гучних акцій, за якими стоять впливові кримінальні авторитети, це – боротьба з підпільним гральним бізнесом, угруповуванням Ю. Крисіна, засудженого за напад на журналіста, О. Волкова – за викрадення активістів Євромайдану.Але мова не про виконавців замаху та замовників вбивства, а про правосуддя. Зокрема, про Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області.Передісторія така. Коли за місцем вчинення злочину та проведення досудового розслідування в Бориспільському міськрайонному суді Київської області закінчились судді та нерви, голова подав до апеляційної інстанції клопотання про направлення обвинувального акту до іншого суду. Київським апеляційним судом 25 квітня 2019 р справу чомусь передано до не найближчого суду – Переяслав-Хмельницького. І тут суд виграє пальму першості небаченої оперативності.Вже наступного дня – 26 квітня 2019 р. представники Переяслав-Хмельницької Феміди у складі суддів Реви О.І., Опанасюка І.В. та Свояка Д.В. відмовляють у задоволенні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Та обирають обвинуваченим цілодобовий домашній арешт із застосуванням електронних засобів контролю.Але найважливіше, закріплення електронного браслету на обвинувачених так і не відбулось. За повідомленням поліції, через відсутність достатньої кількості цих спецзасобів. Фініта. І це досі нікого не бентежить.Отже, 6 місяців Бориспільський суд забезпечував уникнення ризиків для життя потерпілого, а Переяслав-Хмельницький одним розчерком пера звів все нанівець, відкривши доступ до реалізації злочинних намірів. І про це свідчить фактичне невиконання ухвали суду. І на сьогодні убезпечити потерпілого від ризику доведення злочину до кінця за допомогою безконтрольного домашнього арешту є неможливим.Не підтверджуючи і не виключаючи корупційну складову, змушена лише констатувати особисту неприязнь представників Феміди до громадських активістів, на що судді звісно мають суб’єктивне право, але одночасно із самовідводом.Заради об’єктивності, слід визнати, що, як професійний суддя, гідно та стримано себе поводить лише один із членів колегії – пан Ігор Опанасюк. Інші служителі Феміди не приховують глибокої апатії стосовно прав постраждалої сторони і активної антипатії до потерпілого та його адвоката.Зрозуміло, що і прокурор професійно не вмотивований боротися за запобіжні заходи, поверхнево готуючи клопотання, обираючи пасивну та байдужу позицію. Більш того, дозволяє собі опозиційне відношення до інтересів потерпілого. Зокрема, приховує матеріали, що готує та надає до суду, заперечує проти ознайомлення з ними адвоката потерпілого в судовому засіданні.Враховуючи лібералізацію кримінального процесу та низку рішень ЄСПЛ про занадто тривале тримання підсудних під вартою, залишається невеличка особливість справи. Злочинні наміри так і не були доведені до кінця і після напіввдалого вибуху обвинувачені намагались пробратися у Громадську організацію СІЧ під виглядом потенційних членів задля наближення до жертви і втілення задуманого. Все це зафіксовано в матеріалах справи.Зрозуміло, що сучасний кримінальне процес націлений на захист прав людини, але діючий КПК вважає людиною лише обвинуваченого. Потерпілий в коло цих суб’єктів не потрапив. З цим погоджуються і судді, і прокурор. Адже кожного судового засідання від адвоката потерпілого приховується зміст процесуальних документів, невпинно зауважуючи про відсутність у представника жодних процесуальних прав. Кожен раз потерпілий з адвокатом вимушено борються не лише зі стороною захисту, а й з суддями та прокурором, які перешкоджають реалізації законного інтересу постраждалої сторони в кримінальному провадженні.Поряд з цим, спробуємо зруйнувати традиційно вибудовану тенденцію поліпшення становища обвинувачених в питанні запобіжних заходів. Цьому сприяють не лише фактичні обставини справи а й практика ЄСПЛ, про яку захисники воліють замовчувати.Про це згодом.І наостанок. Питання журналіста, що заїхав до мене в офіс за інтерв’ю по цій справі: «Якщо я запланую когось вбити, то може обійдеться домашнім арештом?…»Було б смішно, аби не було так сумно. O tempora, o mores.

113 0

2 декабря 2019

У сучасному світі домогтися цілковитого суверенітету та повної незалежності від впливу потужних світових гравців досить важко.Тож недивно, що такі визначення як «капіталістичний центр», «периферія» та «країни не цікаві для експлуатації» давно стали нормою оцінки суверенності держави, оскільки поняття «наддержава», «розвинута держава», «держава, що розвивається» не відповідають повною мірою сучасному стану справ.Причини перебування держав у тому чи іншому кластері звичайно дуже відмінні, але все ж таки реальне життя показує, що багато чого залежить від позиції внутрішніх еліт, які можуть або обпертися на внутрішні сили держави, або ж навпаки – зайняти позицію компрадорської адміністрації.Останній варіант розвитку можна легко прослідкувати на прикладі численних режимів багатьох країн Латинської Америки та Африки, які слухняно виконували забаганки іноземних урядів та компаній.Як результат – відставання та регрес.Якщо перефразувати відомі слова Льва Толстого з роману «Анна Каренина», то можна з певним допуском сказати, що усі успішні країни добивалися цього по-своєму, а неуспішні країни ставали такими однаково.З 90-их років в Україні поступово і неочевидно для погляду більшості проводилася тиха і методична робота, розрахована на десятиріччя. Я б назвав її: завоювання майбутнього.Офіційно ж вона називається створення відкритого суспільства та громадянського суспільства з мінімізацією державних функцій, а фактично їх зведення до сторожа приватної власності та в окремих випадках – регулятора.Проте все ж таки було б цікаво дізнатися які саме ідеї вкладаються в поняття «відкрите суспільство»?Чи не зведеться ця відкритість до приблизно такої формули: ми вам – сировину та зерно, а ви нам – високотехнологічні товари; ми вам – капітали у ваші банки, а ви нам – кредити під гарний відсоток; ми вам – трудових мігрантів, ви нам – управління органами влади та ключовими секторами економіки.Насправді чи не пора вже ставити питання, як колись було зроблено Іваном Дзюбою у його роботі «Інтернаціоналізм чи русифікація?», а на сьогодні приблизно так: «Відкрите суспільство чи поглинання держави?».При цьому я не хотів би концентруватися на конкретних персоналіях, оскільки мені здається, що тому й демонізуються певні особи, щоб саме на їх адресу й було каналізовано суспільну критику.На мій погляд радше слід говорити про існування світової номенклатури, розчиненої у суспільстві та без чітких кордонів.Саме вона в Україні та на Заході сформувала дуже ефективну систему маніпуляції суспільною думкою у межах якої усе, що не було б зроблено і яким би не був реальний результат роботи представників «ліберальних» кіл, буде проголошено «прогресивними кроками», «початком реформ» чи їх «поглибленням», а репресивні дії (починаючи від шельмування у ЗМІ, звільнення з роботи і аж до ув’язнення) щодо противників цих ідей однозначно отримають назви «боротьби з популізмом», «захистом молодої демократії» або ще краще – «посиленням боротьби з корупцією».Я вже писав для <strong>Резонансу</strong> про діяльність громадської організації «<a href=»http://resonance.ua/dlya-kogo-zakoni-ne-pisani/» data-mce-href=»http://resonance.ua/dlya-kogo-zakoni-ne-pisani/»>Громадський люстраційний комітет»</a>.<a href=»http://resonance.ua/dlya-kogo-zakoni-ne-pisani/» data-mce-href=»http://resonance.ua/dlya-kogo-zakoni-ne-pisani/»>ДЛЯ КОГО ЗАКОНИ НЕ ПИСАНІ</a><em>Зараз хочу поговорити про Центр економічної стратегії дослідження якого привернули мою увагу.</em>На <a href=»https://ces.org.ua» data-mce-href=»https://ces.org.ua»>його офіційному сайті вказано</a>, що він є неурядовим дослідницьким центром з питань економічної політики, заснованим у травні 2015 року.<a href=»https://ces.org.ua/our-sources-of-funding/» data-mce-href=»https://ces.org.ua/our-sources-of-funding/»>Обсяги та джерела фінансування Центру</a> також відкрито опубліковано на цьому сайті.За ці роки Центром підготовлено багато аналітичних записок, але я зупинюся лише на кількох з тих, що прямо чи опосередковано дотичні до питань правоохоронної діяльності та судочинства.Зокрема 12.07.2018 складено аналітичну записку «<a href=»https://ces.org.ua/state-enterprise-corruption/» data-mce-href=»https://ces.org.ua/state-enterprise-corruption/»>Як подолати корупцію на державних підприємствах?</a>», що значною мірою базується на інформації Національного антикорупційного бюро України та інших даних, опублікованих у відкритих джерелах.Для мене звісно не має нічого нового у тих схемах привласнення державних коштів, що наводяться за даними НАБУ. Зацікавили мене висновки як можна зруйнувати ці схеми.У аналітичній записці дано однозначний висновок: «Найефективнішим способом боротьби з корупцією на державних підприємствах є їх приватизація». Отак просто!Далі цю ж ідею не лише інкорпоровано до аналітичного звіту від 05.12.2018 «<a href=»https://ces.org.ua/ua-how-much-does-the-budget-lose-due-to-the-lack-of-good-governance/» data-mce-href=»https://ces.org.ua/ua-how-much-does-the-budget-lose-due-to-the-lack-of-good-governance/»>Скільки втрачає бюджет на неефективному управлінні країною? Дослідження галузевих прикладів</a>», а й дещо розширено.Так вказано, що залучення іноземних інвесторів сприяє максимізації загального позитивного ефекту від приватизації підприємств.Оскільки ж приватизація рухається повільно, то потрібен тиск з боку засобів масової інформації, активістів/неурядових організацій та міжнародних фінансових установ!А тепер звернімося до аналітичної записки від 26.09.2019 «<a href=»https://ces.org.ua/anti-corruption/» data-mce-href=»https://ces.org.ua/anti-corruption/»>Як врятувати антикорупційну реформу в Україні (базуючись на досвіді Румунії)?</a>» , авторами якої є Олександр Лємєнов, Євген Крапивін та Ірина Шиба.Про досвід роботи антикорупційних органів у Румунії з цієї записки дізнатися можна дійсно багато цікавого, чого не скажеш про розділ, що стосується діяльності НАБУ і САП, який на мій погляд більш схожий на огляд преси.Проте є висновки, що потребують предметного розбору.Напевно всі знають, а хто досі не знає, то скажу, що НАБУ розміщено на території Солом’янського району міста Києва і до створення Вищого антикорупційного суду клопотання детективів Національного антикорупційного бюро України розглядав Солом’янський районний суд міста Києва. Лише він.Утім на сторінці 19 аналітичної записки вказано дослівно наступне: «Судова система показала не лише неспроможність розглядати справи топ-корупціонерів швидко і неупереджено, а й намагання чинити утиски на суддів, які об’єктивно здійснювали розгляда клопотань НАБУ як слідчі судді. Так Вища рада правосуддя (ВРП) – орган суддівського врядування наділений повноваженнями забезпечувати незалежність, професійність та неупередженість суддів, наклала ряд дисциплінарних стягнень на суддів, що стали відомі через свою антикорупційну діяльність33».Усе б може й нічого, але як помітив читач у кінці стоїть посилання – цифра 33. А що ж то за приклад?Наведу повністю і його: «33 e.g. <a href=»https://www.pravda.com.ua/columns/2018/04/9/7177073/» data-mce-href=»https://www.pravda.com.ua/columns/2018/04/9/7177073/»>суддя-викривач Лариса Гольник</a> в свій час відмовилась від неправомірної вигоди та повідомила про тиск на неї, щоб змусити її ухвалити рішення на користь мери міста Полтави».Стривайте, а який стосунок має цей факт до роботи Солом’янського районного суду міста Києва?Варто ж лише натиснути на це посилання щоб дізнатися, що питання стосується конфлікту, що виник більш ніж за 300 кілометрів від столиці, між суддею Октябрського районного суду міста Полтави, колишнім міським головою та головою цього ж суду.Наступний цікавий момент є на сторінці 20, де вказано: «…на Антикорупційний суд покладається чимало сподівань. Проте, винесення вироків одразу після його створення очікувати не доведеться. Адже ВАС буде розглядати всі справи, що перебували у провадженні інших судів, з початку. Проте, окремих зрушень можна буде очікувати від слідчих суддів, які розглядатимуть клопотання НАБУ щодо проведення слідчих дій».Тобто до цього Солом’янський районний суд міста Києва масово не погоджував клопотання детективів на проведення обшуків, накладення арештів на майно тощо? Щось я таких фактів не пам’ятаю.Далі. Сторінка 21: «Сумнівний склад» Касаційного Кримінального Суду у складі Верховного Суду є серйозною загрозою для ефективності антикорупційної реформи. Також існує ризик маніпуляції в роботу суду через його апарат».Я правда не знаю, що означає «ризик маніпуляції в роботу суду через його апарат», але захоплююся широкими сміливими висновками фахівців про «сумнівний склад» частини Верховного Суду!Та далі «дісталося» не лише Верховному Суду. Читаємо: «Ще однією загрозою для антикорупційних ініціатив може стати склад Конституційного суду України (КСУ). 26 лютого 2019 року Конституційний суд визнав неконституційною статтю 368-2 Кримінального кодексу, яка передбачала притягнення до відповідальності за незаконне збагачення34. Представники країн великої сімки, Антикорупційної ініціативи ЄС в Україні та Світовий банк заявили про необґрунтованість такого рішення. В той же час, представники громадянського суспільства заявили про можливий політичний тиск на КСУ з боку політичних сил. Справа в тому, що всупереч вимог Конституції судді Конституційного судді продовжують обиратись за «політичними» квотами без реальних конкурсів. Згідно Регламенту Верховної ради кандидат на посаду судді за квотою Парламенту може бути номінованим лише за поданням народного депутата. Експерти закликають Парламент змінити цю практику, запровадивши належні конкурсні процедури.35»Що ж то за експерти закликають? Натискаємо посилання і читаємо, що це публікація від 13.03.2019 Реанімаційного пакету реформ, який вказує, що необхідно суддів Конституційного Суду України призначати на конкурсі із залученням міжнародних експертів.От де вона істина в останній інстанції!Але найбільш красномовним є один абзац висновку аналітичної записки (сторінка 23): «Тиск з боку інституцій ЄС та МВФ показали свої результати в утворенні антикорупційних інституцій. Так, вимога створити незалежний антикорупційний суд була прямо закладена як передумова отримання Україною наступного траншу. В той же час, коли участь міжнародних експертів була визнана виправданою при формуванні інституцій, їх втручання в процес роботи цих органів часто критикується як порушення суверенітету чи загроза незалежності інституцій. Зниження довіри до інституцій, чи порушення іншого вагомого показника – може стати передумовою для винесенням нових вимог. В Україні, проте, вони виконуватимуться лише підкріплені фінансовою підтримкою».Коротко і ясно.

468 0

25 ноября 2019

Не минуло й кількох місяців з дня висловлення авторитетної позиції, як Касаційний кримінальний суд відійшов від власних роз’яснень з приводу процедури передачі кримінальних проваджень до Вищого антикорупційного суду.

339 0

19 ноября 2019

Генеральна прокуратура України зарєєструвала кримінальне провадження 420190000000002413 за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 365 (Перевищення влади або службових повноважень), які вбачаються в діях директора Державного бюро розслідувань Романа Труби. Про це повідомляє Резонанс 19 листопада 2019 року із посиланням на адвоката Надію Корінну та витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

136 0

18 ноября 2019

15 листопада 2019 року слідчим суддею Галицького районного суду міста Львова обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою мешканцю Стрия, який підозрюються у замаху на вбивство київського адвоката, тобто, у вчиненні злочину, передбаченого частиною третьою статті 27, частиною першою статті 14, пунктом 11 частини першої статті 115 (умисне вбивство, вчинене на замовлення) Кримінального кодексу України, повідомляє портал судової влади України.

31 0

17 ноября 2019

Натомість джерело Резонансу, наближене до ОПУ, ці відомості назвало «плітками», які поширюють «нинішній директор ДБР та Андрій Портнов, під дудку якого співає і танцює Труба».

У призначеного у День юриста 8 жовтня 2019 року заступника Руслана Рябошапки роботи вистачає й у ГПУ, а про свій «імовірний перехід до ДБР» Віктор Трепак дізнався від журналістів, — твердить поінформаваний співрозмовник Резонансу.

Водночас він визнав, до очільника Бюро розслідувань є чимало аргументованих питань і в Офісі Президента України, і в Генеральній прокуратурі. Відтак, на часі перезавантаження керівництва цього органу.

— Не має суттєвого значення особа тимчасового керівника ДБР, який забезпечить проводення конкурсу. ТВО очолюватиме Бюро лише 2-3 місяці. Важливіше, хто там переможе — у чесній і прозорій боротьбі, — переконує наш співбесідник.

651 0

11 ноября 2019

Представник України у Венеціанській комісії» (2013-2017 роки), народний депутат України VI-VII скликань Володимир Пилипенко вважає, що у Верховній Раді буде складно знайти 300 голосів для ухвалення законопроекту про скасування адвокатської монополії в судах.

104 0

11 ноября 2019

В Житомирской области правоохранители начали уголовное производство по факту убийства во время охоты адвоката подозреваемых по делу Вороненкова, сообщили в ГУ полиции области.

36 0

5 ноября 2019

Адвоката Олексія Шевчука, як і всю команду «Barristers», зайвий раз представляти не треба. Нагадаю лише, що Адвокатське Об’єднання утворили у грудні 2017. Як писав Резонанс, до складу АО увійшли адвокати Денис Пономаренко, Олексій Шевчук, Костянтин Глоба, Андрій Левковець, Ілля Новиков, Олександр Шадрін та інші правники. Основною спеціалізацією команди залишається кримінальне право і процес. Яскраві, фахові і впевнені. Вони представляють захист ледве не у кожній резонансній справі. Надія Савченко, Петро Порошенко, Роман Насіров, Владислав Мангер, Віталій Кличко. Це далеко не повний список VIP-клієнтів адвокатів «Barristers», час роботи яких коштує… досить пристойні кошти. Відтак наша розмова із Олексієм Шевчуком — це формат бліц-інтерв’ю. Відповіді були хоч і лаконічні, але влучні і гострі. Судіть самі.

0

4 ноября 2019

Ухвалення Верховною Радою України (за ініціативою Президента України) упродовж усього трьох років (2016–2019 рр.) діаметрально протилежних рішень щодо конституційного регулювання одного і того ж питання представництва особи у суді може свідчити про наявність серйозних проблем у розумінні правової природи Конституції України, ставленні до неї та її додержанні політичною владою, реалізації нею можливостей щодо зміни Конституції України. Вочевидь такі часті зміни Конституції України не сприяють стабілізації конституційного правопорядку, загальної
суспільно-політичної ситуації в країні, правової системи держави, що особливо неприпустимо, коли йдеться про зміну одних і тих самих конституційних положень, які до того ж безпосередньо стосуються механізму захисту конституційних прав людини.

0

31 октября 2019

Пропонована редакція змін про незаконне збагачення + роз’яснення в примітках значно краще попереднього стану. Багато людей були б щасливі, якби наприклад до ст. 263 КК (незаконне поводження зі зброєю) були примітки про те, що таке «вогнепальна зброя», що таке «дозвіл на зброю» та зрештою що таке «закон» (так, з цим теж є серйозні проблеми навіть на рівні Верховного Суду).

403 0

29 октября 2019

Не так давно в Україні з’явився інститут конституційної скарги і так сталося, що громадяни активно почали користуватися цією опцією, але очевидно не усім це до вподоби. Найбільш неочікуваним каменем спотикання в ефективній реалізації прав за конституційної скаргою став Верховний Суд, зокрема його Велика Палата, яка фактично прийшла до висновку, що провадження у справі не може бути зупинено з підстав розгляду конституційного провадження, хоч це й прямо передбачено процесуальним законом, в даному випадку мова йтиме про адміністративне судочинство.

0