ГПУ - Резонанс - о коррупции, взятках, судьях, власти

06 декабрь 2019, Пятница, 04:41

взятка декларация ДТП в Харькове задержание в Иванковичах Мошенничество туроператоров НАБУ Нацполиция происшествия прокуратура СБУ Укрзализныця

Метка: ГПУ

5 декабря 2019

Прес-службою Генпрокуратури розповсюджена інформація про те, що під керівництвом заступника Генпрокурора Г. Мамедова в ГПУ працюють над розробкою Стратегії документування воєнних злочинів та злочинів проти людяності.«Буде розроблений стратегічний документ про розслідування найтяжчих міжнародних злочинів, щоб мати єдиний алгоритм дій для всіх органів досудового розслідування та прокурорів. Стратегія полегшить кваліфікацію правопорушень, допоможе отримати більш якісну аналітику, опише методи збору доказів і документування воєнних злочинів. Коли на власні очі бачиш наслідки збройного конфлікту, коли спілкуєшся з людьми не в Києві, а безпосередньо на місці подій, це дає більше розуміння з чим і ким ми маємо справу», — <a href=»https://www.gp.gov.ua/ua/news.html?_m=publications&_c=view&_t=rec&id=262163&fbclid=IwAR0U-XtFeY_K_QJnctBCktoKW3tJhfu01bp2l_iffS9uhzi-CkwgbIE0qtY» data-mce-href=»https://www.gp.gov.ua/ua/news.html?_m=publications&_c=view&_t=rec&id=262163&fbclid=IwAR0U-XtFeY_K_QJnctBCktoKW3tJhfu01bp2l_iffS9uhzi-CkwgbIE0qtY»>зазначив заступник Генерального прокурора Гюндуз Мамедо</a>в.Звучить чудово, слова правильні! І виникає думка, чому же до призначення Г. Мамедова військові прокурори за більше, як 5 років війни, самі до цього до додумались? Чекали, коли прийде світла голова і покаже, як треба працювати?Насправді ця ідея далеко не нова. Просто її зараз використовують, щоб показати, що цивільні прокурори здатні успішно вирішувати питання у військовій сфері після ліквідації військової прокуратури. І одночасно створити враження, що рішення про ліквідацію військової прокуратури правильне, так як військові прокурори, ніби то, за 5 років свого існування до цього навіть не додумались.У дійсності ця робота вже була виконана ще у 2015 році «робочими кониками» Управління по розслідуванню злочинів проти миру, людяності та міжнародної безпеки Головної військової прокуратури.<br />
Після неодноразових звернень у 2014-2015 роках із закликом організувати роботу в цьому напрямку у вересні 2015 року було створене це Управління в головній військовій прокуратурі, яке очолив кадровий військовий прокурор Ю. Рудь. Він же призначений зараз керівником департаменту конфліктів ГПУ. І це одне з небагатьох правильних рішень, так як більш досвідченого працівника в цій дійсно унікальній сфері не тільки в прокуратурі, але і в Україні, просто немає.Ще у 2015 році з Ю. Рудем обговорювалось питання про розробку таких методичних рекомендацій для усіх слідчих органів, що працювали в зоні військового конфлікту. Це була життєва необхідність для роботи цього Управління, так як на той час роботою по фіксації доказів вчинення міжнародних гуманітарних злочинів на території України епізодично займались і поліція, і прокуратура, і СБУ. Цю роботу було потрібно уніфікувати, щоб процесуально правильно фіксувати докази для їх подальшого використання в міжнародних інституціях. Саме це було одним з головних завдань діяльності цього Управління, очолюваного Ю. Рудем, яке ним успішно виконувалось протягом 4-х років.Так що такі рекомендації трохи в іншій формі існують ще з тих часів. Об’єднання цих давно напрацьованих методик в якусь «стратегію» навряд чи щось додасть нового до того, що давно розроблено і успішно використовувалось в роботі військовими прокурорами.Просто з’явиться ще один яскраво розмальований альбом, авторство якого буде приписане Г. Мамедову.Усе нове – це добре забуте старе. Але видавати за нову ідею те, по чому більше 4-х років працювало Управління по розслідуванню злочинів проти миру, людяності та міжнародної безпеки Головної військової прокуратури – це якось надто нескромно. Це ще не стало старим, а є діючою робочою методикою великого підрозділу генпрокуратури протягом декількох років.Навіть такий піарщік, як Матіос свого часу посоромився використати це, як підставу для власного піару. Можливо, розумів, що раз до цього якимось чином причетний я, в разі приписування цієї ідеї собі це стало би підставою для чергової критики його в соцмережах, так як ні він, ні його наближені заступники до цього відношення не мали.Колишній його заступник Д. Борзих, коли йому у 2015 році розповідалось про необхідність цих рекомендацій, схоже, не дуже розумів предмет роботи новоствореного Управління і скоро втратив інтерес до теми.Працювали виключно «робочі коники» військової прокуратури, як Ю.Рудь та його підлеглі, які готували ці рекомендації та впроваджували їх. Добре, що в нових керівників генпрокуратури вистачає розуму перевести цих «робочих коників» з ліквідованої військової прокуратури в новостворений департамент конфліктів.Працівників з таким унікальним досвідом і напрацюваннями в Україні більше немає. Так як самі вони, перебуваючи зараз в повній залежності від нового керівництва генпрокуратури, навряд чи скажуть хоч слово у захист своєї честі, гідності та професіоналізму, хочеться хоч так захистити цих достойних військових прокурорів та плоди їх 4-хрічної праці.А зараз Г.Мамедов для власного піару та виправдання ліквідації військових прокуратур видає це за якусь власну нову ідею з гучною назвою «стратегія». Видати старі напрацювання, які працюють вже п’ятий рік, за свої — усе, на що він здатний?Тоді він ще більш пустій барабан, ніж Матіос.

108 0

4 декабря 2019

В делах об убийстве активистки Екатерины Гандзюк и журналиста Павла Шеремета произошло существенное продвижение. Об этом рассказал первый заместитель генпрокурора Виталий Касько в интервью theБабель, которое было опубликовано в среду, 4 декабря.

18 0

3 декабря 2019

Шостий апеляційний адміністративний суд Києва 3 грудня 2019 року залишив у силі <a href=»http://resonance.ua/sud-ponoviv-golomshu-na-posadi-pershogo/» data-mce-href=»http://resonance.ua/sud-ponoviv-golomshu-na-posadi-pershogo/»>рішення Окружного адміністративного суду міста Києва</a>, який визнав протиправним та скасував наказ ГПУ про звільнення Миколи Голомши з посади першого заступника Генерального прокурора України, та ухвалив поновити його на посаді.Про це повідомляє <strong>Резонанс</strong>  із посиланням на джерела у судовій владі.Цю інформацію підтвердив і Микола Голомша. І додав, що цю судову ухвалу він дочекався «на п’ятому році після незаконного звільнення з посади Першого заступника Генерального прокурора України»,Заслужений юрист України та голова політичної партії «Патріот» також зазначив, що «суд першої інстанції вказав, що будь-яких даних про мої дії, або бездіяльність на користь узурпації влади Януковичем наведено не було, як це передбачено адміністративним судочинством. Це було підтверджено і судом апелійної інстанції. Більш того ЄСПЛ у аналогічних справах вказано на безпідставність звільнення з посади за люстраційним законом».<a href=»http://resonance.ua/iespl-ogolosiv-rishennya-shhodo-lyustraciy/» data-mce-href=»http://resonance.ua/iespl-ogolosiv-rishennya-shhodo-lyustraciy/»>ЄСПЛ ОГОЛОСИВ РІШЕННЯ ЩОДО ЛЮСТРАЦІЙНИХ СПРАВ 5 ГРОМАДЯН УКРАЇНИ</a>- Дякую Феміді, яка повертає довіру до держави. Дякую всім колегам, друзям, близьким за підтримку! — написав відомий правник та політик у соцмережі Facebook.<span contentEditable=»false» style=»border: none; overflow: hidden;» data-mce-object=»iframe» class=»mce-preview-object mce-object-iframe» data-mce-p-scrolling=»no» data-mce-p-frameborder=»0″ data-mce-p-src=»https://www.facebook.com/plugins/post.php?href=https%3A%2F%2Fwww.facebook.com%2Fmykola.golomsha%2Fposts%2F2514747165469599&width=500″><iframe src=»https://www.facebook.com/plugins/post.php?href=https%3A%2F%2Fwww.facebook.com%2Fmykola.golomsha%2Fposts%2F2514747165469599&width=500″ style=»border: none; overflow: hidden;» width=»500″ height=»719″ frameborder=»0″></iframe><span class=»mce-shim»></span></span>Нагадаємо, ОАСК вважає, що «при проведенні люстрації, а позивач був звільнений у зв’язку з ухваленням Закону України «Про очищення влади», має бути дотриманий індивідуальний характер такої відповідальності, тобто вина працівника має бути доведена в кожному конкретному випадку. Водночас, відповідачем – Генеральною прокуратурою України не було надано доказів належності позивача до кола осіб, які своїми рішеннями, діями чи бездіяльністю здійснювали заходи спрямовані на узурпацію влади Президентом України Віктором Януковичем, підрив основ національної безпеки і оборони України або протиправне порушення прав і свобод людини».Суд також вважає, що позивач не може бути притягнутий до відповідальності лише в силу одного факту зайняття ним посади, що не визнавалося правопорушенням на час її зайняття позивачем.Водночас, враховуючи те, що займана Миколою Голомшею посада у ГПУ не була політичною посадою, не доведено і правомірності застосування до позивача процедур, передбачених відповідним Законом, що у свою чергу зумовлює висновок про недоведеність правомірності прийняття оскаржуваного рішення з підстав, у ньому зазначених, що є достатньою і самостійною підставою для скасування рішення про звільнення.<a href=»http://resonance.ua/sud-ponoviv-golomshu-na-posadi-pershogo/» data-mce-href=»http://resonance.ua/sud-ponoviv-golomshu-na-posadi-pershogo/»>СУД ПОНОВИВ ГОЛОМШУ НА ПОСАДІ ПЕРШОГО ЗАСТУПНИКА ГЕНПРОКУРОРА (ДОКУМЕНТ)</a>

0

3 декабря 2019

Суд разрешил арестовать бывшего народного депутата III-VIII созывов Константина Жеваго. Он объявлен в международный розыск. Об этом во вторник, 3 декабря, сообщает пресс-служба Генеральной прокуратуры Украины.

16 0

2 декабря 2019

<em>Павло Богуцький, <a href=»https://ukrainepravo.com» data-mce-href=»https://ukrainepravo.com»>Українське право</a></em><em>Історія прокуратури України віддзеркалює історію держави. Від перших паростків незалежності до конституційного оформлення у системі правосуддя і далі – у невідомість, яка породжена сучасними змінами до закону, такими далекими від закладених в основу прагнень бути демократичним, європейським інститутом законності.</em>Хтось із невідомих причин вирішив, що прокуратура може формуватися з випадкових і далеких від особливостей прокурорської діяльності осіб. Хтось і чомусь вирішив, що прокуратуру можуть очолювати ті, хто має віддалене уявлення про прокурорську діяльність, хто не розуміє особливостей формування цього державного органу, який має завдання забезпечити дотримання законів під час досудового розслідування, здійснення оперативно-розшукової діяльності, обмеження свободи людини, кваліфіковано підтримувати державне обвинувачення.Більш того – у певний період розвитку прокуратури і держави чомусь було вирішено, що очолювати прокуратуру може людина, яка не має юридичної освіти та уявлення про прокуратуру якої походить від викривленого ставлення до цього органу, як особи, яка притягувалася до кримінальної відповідальності та була позбавлена волі. Відтак, унаслідок експериментів, що проводяться насамперед над керівним складом, прокуратуру упродовж нетривалого часу перетворили у відверто політичний інститут, і ця тенденція продовжується, незважаючи на декларації про зворотне.Останні зміни до законодавства про прокуратуру, окрім знищення демократичних засад прокурорського самоврядування, попрання норм трудового законодавства, утворили усі підстави для розбалансованості системи прокуратури за рахунок суттєвого посилення залежності кадрового складу прокуратури від адміністративного тиску керівництва.<p>Концентрація адміністративних повноважень в органах прокуратури – це неприхований шлях до політизації прокурорської діяльності, до перетворення прокурорів у виконавців, залежних не від закону, хоча декларується інше, а від волі і рішень керівників.</p>Ситуація, що склалася, сприймається у суспільстві виключно через призму результатів діяльності прокуратури. Розуміння організаційних та функціональних особливостей діяльності прокуратури залишається справою фахівців, до думки яких дослухаються лише у випадку проблем, про які сьогодні засвідчують саме результати роботи.Повернемося до часів «реформування» прокуратури у 2015-2018 р.р.Гучні заяви про злам прокуратури часів НКВД – це для суспільства, для виправдання бездіяльності та неприхованих схем політичної корупції. Насправді відбувалося заповнення органів прокуратури справами і провадженнями, де вирішувалися далеко не питання поновлення і дотримання законності, а питання політики та економіки, питання власного збагачення через визначення вартості «квитків» на відпущення протиправної поведінки. Більш шкідливої діяльності для інституту забезпечення законності важко віднайти за винятком повної політичної замовленої прокурорської діяльності, де визначаються винні особи ще до відкриття кримінальних проваджень і здійснюється неприкритий тиск з метою отримання необхідного судового рішення.Чи потрібна така прокуратура суспільству? Відповідь очевидна.Залишається чи не найважливішим питання якості прокурорського складу. Тут виявляється важливим не лише знання законодавства та уміння його застосовувати на практиці. Відомо чимало випадків відсутності і знань, і досвіду прокурорських працівників, у зв’язку з чим виникає закономірно питання щодо широко розрекламованих конкурсів.Важливим є прокурорське сумління. Коли і до якої міри втрачено таке сумління сьогодні важко встановити. Проте саме відсутність прокурорського сумління залишається вразливим для ефективності прокурорської діяльності та стає приводом для будь-яких реформаторських дій, у тому числі і до призначення керівників без освіти і досвіду, до наповнення прокуратури юристами, практикою яких було вирішення тих чи інших схем у бізнесі, в отриманні за будь-яку ціну необхідних рішень у правоохоронних органах, у судах тощо.Стан і особливості національної юридичної практики відомі, а тому твердження про те, що в органи прокуратури прийдуть нові обличчя, які відразу відновлять законність, упровадять у практику доброчесність і непідкупність, – це для тих, хто не розуміє сутності проблеми.Зміни у прокуратурі можливі, і такі зміни мають походити перш за все від керівників вищої та середньої ланок. Лише так – відхід від замовленої діяльності, від політизованості, від підбору кадрів за командним принципом, де визначальним є особиста відданість і готовність виконати будь-яку вказівку.<p>У реформуванні прокуратури має вийти на перше місце закон, його знання, розуміння та уміння застосовувати на практиці без будь-яких політичних чи корпоративних інтересів.</p>Прокуратура – важливий та унікальний інститут держави, який прокладає місток від людини, від правоохоронних органів до суду, до винесення судом рішень, на які сподівається як окрема людина, так і суспільство. Нерозуміння цього, ігнорування соціального призначення прокуратури, привнесення у прокурорську діяльність не лише інших підходів, але й навіть окремих ознак таких підходів – призводить до знищення системи прокурорської діяльності, що є вірною ознакою знищення усього державного механізму.<strong>Саме тому таким тривожним є руйнування під час нинішньої реформаторської діяльності системи військової прокуратури, коли – за словами про бажання удосконалити – вчиняються дії, які напряму спричиняють шкоду національній безпеці у воєнній сфері.</strong>Чи таким шляхом і чи у такому напрямі необхідно рухатися?Відповідь на це питання має своє обґрунтування, яке полягає саме у тому, що без ефективної прокуратури втрачається можливість забезпечити найважливіші національні інтереси, досягти стану національної безпеки. Ось у цьому напрямі і маємо рухатись – до безпеки людини, до національної безпеки, де воєнна безпека постає однією з основних проблем, яку не розуміють – чи не бажають розуміти – неофіти прокурорських реформ.<a href=»http://resonance.ua/oleksiy-baganec-chi-zmozhe-ninishniy-och/» data-mce-href=»http://resonance.ua/oleksiy-baganec-chi-zmozhe-ninishniy-och/»>ОЛЕКСІЙ БАГАНЕЦЬ: ЧИ ЗМОЖЕ НИНІШНІЙ ОЧІЛЬНИК ГПУ СТАТИ НАЙУСПІШНІШИМ ГЕНЕРАЛЬНИМ ПРОКУРОРОМ?</a>

126 0

26 ноября 2019

З якого «переляку» і на якій підставі в складі конкурсних комісій ГПУ повинні перебувати, так звані, представники від міжнародних неурядових організацій, проектів міжнародної — технічної допомоги та тим більше дипломатичних місій? Кого вони в дійсності представляють і в чиїх інтересах діють?

0

26 ноября 2019

Генеральная прокуратура Украины сообщила о подозрении бывшему судье одного из районных судов города Киева, который принимал решение об арестах активистов Евромайдана.

27 0

22 ноября 2019

Чи зможе нинішній очільник ГПУ стати найуспішнішим Генеральним прокурором, якщо так зване «очищення» прокуратури відбувається із грубим порушенням прав людини і громадянина?! Над цим питанням <a href=»http://www.baganets.com/blogs-baganets/chi-zmozhe-nin-shn-i-och-lnik-generalno-.html?fbclid=IwAR3k4hRX9wSgOK07xYxUWJWcLxG2vDssFThKsCiJ0WMyYn_bL_gV9HVqFn4″ data-mce-href=»http://www.baganets.com/blogs-baganets/chi-zmozhe-nin-shn-i-och-lnik-generalno-.html?fbclid=IwAR3k4hRX9wSgOK07xYxUWJWcLxG2vDssFThKsCiJ0WMyYn_bL_gV9HVqFn4″>розмірковує у своєму блозі адвокат</a>, правозахисник та колишній заступник Генпрокурора України Олексій Баганець.Про це пише <strong>Резонанс</strong> 22 листопада 2019 року.- Чим далі я слухаю виступи Руслана Георгійовича, то ще більше переконуюся (і не тільки, до речі, я), що і він випадкова людина на цій високій посаді. Ну хіба міг професійний Генеральний прокурор заявити про те, що ні поліція, ні ДБР, а саме прокурори відповідають у нашій державі за стан справ у боротьбі зі злочинністю?! Звичайно, що ні. В черговий раз заявляю, у мене немає будь-яких намірів образити його. Навпаки, я бажаю йому успіхів, нехай вивчає уважно всі зауваження і претензії до його діяльності, робить відповідні висновки і може йому поталанить переконати скептиків з приводу помилковості його призначення на дану посаду. Але ,вибачте, поки що я таких зусиль з його боку не бачу. Візьміть хоча б <a href=»https://lb.ua/news/2019/11/05/441431_ruslan_ryaboshapka_suspilstvo.html» data-mce-href=»https://lb.ua/news/2019/11/05/441431_ruslan_ryaboshapka_suspilstvo.html»>його останні «одкровення» інтернет-газеті «Лівий берег</a>», де він наговорив такого, що ще раз переконує мене в тому, що не можна ні в якому разі призначати на таку посаду не професійних прокурорів, а тим більше, висуванців чи політичних партій, тим більше – провладних, особистих друзів, партнерів по бізнесу чи кумів діючих на той час президентів України, — зазначив Баганець. — Ну хіба може Генеральний прокурор, нехай і новопризначений, голосно заявляти про те, що, начебто, у багатьох прокурорів є свої «наставники» (а хіба це погано із точки зору підвищення їх професійної майстерності), чи навіть «власники» і «куратори», які їх спрямовують (правда, не уточнив куди саме) і навіть утримують? А головне, що, за його ж твердженням, саме ці міфічні «особи» і критикують «реформу» прокуратури, яку запустив нинішній Президент. Такі заяви я особисто сприймаю як маячню, як якусь хворобливу уяву людини, яка взагалі не орієнтується в тому середовищі, куди вона випадково потрапила.»Слідуючим припущенням, а може навіть і відвертою фантазією нового Генпрокурора», за словами заслуженого юриста України, «є його теза про те, що частина прокурорів не погодилася на умови такої переатестації із-за боязні проходити перевірку на доброчесність. Якби це заявив хтось із «грантоїдів», наприклад, член, так званого, Центру протидії корупції, діяльність якого щедро фінансується із-за кордону, можна було б не звертати на це уваги. Але, таке, вибачте, «ляпнув» сам Генеральний прокурор, який вже в іншому інтерв’ю навпаки наполягав на дотриманні саме Конституції України, норми якої є прямої дії і що саме ними потрібно керуватися, а не діючим законом, якщо вони протирічить Основному Закону держави».- Визнаю, що я теж є прихильником розширення владних повноважень Генерального прокурора і керівників обласних (регіональних) прокуратур, виходячи, перш за все, із мотивів оперативного прийняття ними кадрових рішень. Але, те, що відбувається і буде в найближчому майбутньому відбуватися із, так званою, атестацією працюючих прокурорів, я категорично проти. В тому числі, я не підтримую норми Положення, затвердженого Наказом нового Генерального прокурора, про те, що вирішення питання про проходження атестації прокурорів буде контролювати комісія в складі 6-осіб, троє із яких не є прокурорами і тому незрозуміло, завдяки яким своїм знанням, професійному або життєвому досвіду вони можуть правильно визначити того, хто успішно пройшов атестацію на предмет придатності для подальшої роботи в прокуратурі, а хто ні. Не пояснив він журналістам і як вийти із ситуації, коли під час такого голосування половина членів комісії буде «за», а половина — «проти». Незрозуміло, також, на підставі яких критеріїв він (чи хтось інший) підбирав цих сторонніх членів комісії, тобто не із середовища прокурорів. І це при тому, що раніше, після створення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, та ж Венеціанська комісія висловлювала невдоволення таким підходам, вимагаючи, щоб в таких комісіях більшість складали саме прокурори, що є гарантією незалежності прокуратури. Саме визначення нинішнім Генеральним прокурором необхідних якостей у таких непрофесійних членів конкурсної комісії прозвучало теж не переконливо, бо він назвав лише компетентність та відсутність сумнівів щодо доброчесності. З приводу першої оцінки, то вона повністю вигадана (пропоную перевірити таких членів комісії), а другу він визначив, виходячи із мінімуму «публічної критики», — пише Баганець.На його думку, «не зовсім зрозуміло для багатьох експертів, також, із яких саме джерел своєї діяльності НАБУ буде надавати такій комісії інформацію негативного характеру відносно прокурорів, які будуть проходити співбесіду, враховуючи, що дослідчі перевірки органами досудового розслідування тепер не проводяться, а матеріали оперативно-розшукових справ і кримінальних проваджень не підлягають розголошенню. М’яко кажучи, мені здалося, що Генеральний прокурор обманув журналістів і в тому, що він, начебто, завчасно визначав прохідний бал за результатами тестування на загальні здібності (93), хоча всім відомо, що в Положенні бал за проходження цього другого етапу атестації заздалегідь не встановлювався. Не був щирим Руслан Георгійович і коли пояснював процедуру виконання прокурором на засіданні комісій практичних завдань, бо не уточнив, хто ці завдання розробляв, чи будуть вони стосуватися виконання прокурором саме конституційних своїх повноважень, чи знову будуть з’ясовувати у прокурорів про те, скільки білка міститься в 100 грамах яловичини. Не зміг він пояснити журналістам і з приводу відсутності загального балу за результатами проходження прокурорами всіх етапів атестації. Більше того, Генеральний прокурор намагався переконати журналістів, що закон (щодо реформи прокуратури ), який серед невідкладних рекомендував прийняти Президент України, є чинним, доки Конституційним судом він не визнаний неконституційним (тут він протирічив сам собі, бо, пояснюючи, наприклад, розбіжності Конституції і законів України, що регламентують порядок зняття недоторканості із народних депутатів, він стверджував зворотнє). До речі, він свідомо також ухилявся від пояснень неконституційності не тільки самого закону щодо «реформування» прокуратури, а і його власних Наказу та Положення про порядок проходження атестації».Також Баганець ще раз акцентував, що <a href=»http://resonance.ua/chi-zilie-r-ryaboshapka-spravi-po-maydan/» data-mce-href=»http://resonance.ua/chi-zilie-r-ryaboshapka-spravi-po-maydan/»>намагання очорнити Сергія Горбатюка також «не додало йому авторитету» новому очільнику ГПУ</a>.- Ну хіба не є очевидним наміром раз і на завжди «похоронити» ці справи, висунуті останнім — пропозиції очолити, так званий, «департамент», по здійсненню процесуального керівництва у провадженнях, пов’язаних із подіями 2013-2014 років (ви тільки зверніть увагу, як його вже називає сам Р.Рябошапка), адвокату родин загиблих Євгенії Закревській? Хіба не повинен був знати Генеральний прокурор вимоги статті 77 КПК України, у відповідності до якої прокурор (нехай і тільки, що призначений) не має права брати участь у кримінальних провадженнях, в яких він брав участь як захисник чи представник? Тому і не розумію, які могли бути з нею з цього приводу переговори і домовленості, тим більше, що у Р.Рябошапки і не повинно було бути гарантій і того, що вона зможе пройти конкурсний відбір (якщо ця, процедура звичайно, не придумана лише для професійних прокурорів), — відмітив заслужений юрист України. — Неоднозначним, як для Генерального прокурора, нехай і зовсім непрофесійного, є його твердження, про те, що, начебто, потерпілих родичів вбитих і поранених у справах Майдану мало цікавлять справи, умовно кажучи, «водоканалу і Саші Януковича, і скільки він на цьому заробив». Хіба мав право таке говорити Генеральний прокурор, коли у таких провадженнях мова йде про сотні мільйонів і навіть мільярдів викрадених у держави, а відповідно і у цих громадян, коштів та майна і по яких до цього часу не закінчені розслідування? Тому йому треба з’ясувати причини цього становища і вчинити необхідні заходи до їх закінчення у відповідності до вимог Закону.<a href=»http://resonance.ua/chi-zilie-r-ryaboshapka-spravi-po-maydan/» data-mce-href=»http://resonance.ua/chi-zilie-r-ryaboshapka-spravi-po-maydan/»>ЧИ «ЗІЛЬЄ» Р. РЯБОШАПКА СПРАВИ ПО МАЙДАНУ?</a>»Але, шановні друзі, і це ще не всі «перли» від нового Генерального прокурора. Я вже писав, що він має намір у своїй діяльності «перевершити» Ю.Луценка. Так ось, ознайомившись із його подальшими відповідями на запитання журналістів, в т.ч. і відверто провокаційні, на які він повівся, можна зробити висновок, що йому це беззаперечно вдасться. Ну, наприклад, він заявив, що критеріями його успішності на цій посаді буде «суспільна довіра», яку можна покращити, в тому числі (ви тільки послухайте) гучними «посадками», яких, начебто, вимагає суспільство, «яке хоче крові»!!!  При цьому, зверніть увагу, що ні до цього моменту, ні пізніше, він навіть словом не обмовився про стан дотримання прав і свобод громадян, про незаконно затриманих і незаконно притягнутих осіб до кримінальної відповідальності, ні про виправданих судом і т.д., чим, в першу чергу, повинен перейматися Генеральний прокурор!!! Але, повірте, це і не дивно, бо вже через кілька днів після цього інтерв’ю працівниками СБУ за дорученням тієї ж ГПУ з грубим порушенням прав людини був затриманий голова правління «Укрексімбанку» за підозрою у вчиненні злочинів у 2013-2014 роках!Зовсім не професійно відповів Р.Рябошапка і з приводу, так званої, «незалежності» слідчих і прокурорів — процесуальних керівників, бо, по-перше, у Генерального прокурора і його заступників є деякі наглядові повноваження, наприклад, вивчити справу на предмет, чи ефективно вона розслідується і в разі підтвердження негативного висновку – змінити підслідність. Якщо ж для наведення належного порядку під час досудового розслідування та здійснення процесуального керівництва потрібно розширити наглядові повноваження вищестоящих прокурорів за досудовим розслідуванням (а це, дійсно, давно вже потрібно було зробити), тоді чому не було такого законопроекту за його ініціативою серед невідкладних, які вносив Президент на розгляд нової Верховної Ради?! Але, цього зроблено не було.Тому, треба цьому фактичному дуалізму «окозамилюванню» покласти край, бо коли вигідно, то у вищестоящих прокурорів є достатні підстави для впливу на прийняття слідчими і прокурорами процесуальних рішень, а якщо не вигідно, то всі посилаються на відсутність таких повноважень. Зокрема, це підтвердив і сам Руслан Георгійович, який повідомив, що його заступник Чумак Віктор Васильович має знайти достатньо доказів «хто був винуватий в Іловайській трагедії і яка міра вини кожного в тому, що сталося». Хоч я особисто в цьому дуже сумніваюся, так як в останнього, для цього немає ні необхідного освіту, ні відповідних знань. А далі і сам Генпрокурор, на відміну від відмови коментування справи Майдану, дуже охотно давав оцінки і навіть говорив про наявність судової перспективи по тій же справі за підозрою С. Пашинського, навіть назвав її «достатньо очевидною». Разом з тим, Генеральний прокурор чомусь не пояснив журналістам, а коли, хто саме і на яких підставах скасував винесену раніше постанову про закриття цього кримінального провадження, бо у відповідності до ст.284 КПК України справа підлягає закриттю, якщо є не скасована постанова слідчого чи прокурора про її закриття щодо того самого діяння. Та і строки для скасування даної постанови тим же прокурором і слідчим суддею також, начебто, вже закінчилася. Але, і це ще не все, бо Генпрокурор так і не пояснив, чому все — таки клопотання про обрання міри запобіжного заходу відносно цього підозрюваного розглядав Шевченківський районний суд м. Києва, якому вона була не підсудна. Не все добре в даній справі складається із кваліфікацією правопорушення, але і його Генпрокурор відмовився коментувати, хоча нічого протиправного він не сказав би. І це, друзі, при тому, що до цього стверджував про неправильність кваліфікації дій того втікача В. Януковича щодо створення злочинної організації чи відсутності достатніх доказів у справах Майдану, які складалися із 14,5 тис. томів!Ось чому я завжди не радив попередньому Генеральному прокурору виходити до преси і «розумнічати» по вузько професійних питаннях досудового розслідування або процесуального керівництва, особливо, якщо це було пов’язано із збиранням і оцінкою доказів, в чому той був, м’яко кажучи, не компетентним. Теж саме стосується і нинішнього Генерального прокурора. Ну хіба міг професійний прокурор заявити Соні Кошкіній і її колезі про те, що якщо у справі винесена комусь підозра, то обвинувальний акт повинен бути направлений до суду, хоча він і не виключає, що і досудове слідство може помилятися і що не всі провадження можуть закінчуватися обвинувальними вироками? Тобто, виникає закономірне питання, а для чого потрібні в таких випадках вищестоящі прокуратури, в тому числі і він сам, щоб не допустити таких випадків порушення прав людини?!Не був переконливим Р.Рябошапка і при дачі відповіді про порушення ним вимог закону при призначенні своїх заступників Каська і Чумака, які спочатку без будь-якого конкурсу були ним призначені на посаду рядових прокурорів центрального апарату ГПУ, а вже через деякий час — одразу і заступниками Генерального прокурора. Невдалими з цього приводу були його посилання на своїх попередників, які теж, начебто, призначали своїх заступників без конкурсу. Він мабуть забув або скоріше не знав, що у відповідності до вимог Закону «Про прокуратуру» на адміністративні посади, в тому числі і заступників Генерального прокурора, необхідне було погодження Ради прокурорів діяльність якої була зупинена при цьому.Повною нісенітницею можна назвати і заяви діючого Генерального прокурора про необхідність скоротити прокурорів у зв’язку з тим, що, начебто, в Україні їх найбільша кількість серед країн Ради Європи на 100 000 населення. Якби це був національно свідомий і переживаючий за захист своїх громадян як від злочинних посягань, так і свавілля правоохоронців Генпрокурор, то він би для цього рівняв зовсім інші показники, в першу чергу, з рівень розкриття злочинів, особливо тих, які посягають на особисті права людей, середнє навантаження зареєстрованих кримінальних правопорушень на одного прокурора, чи рівнем злочинності в Україні, в порівнянні із країнами Європи. Але, така його поведінка мабуть і не дивна, бо в ЗМІ його називають відверто представником чи вихідцем із середовища «гранітоїдів», які діють в інтересах своїх роботодавців. Тому, новий Генеральний прокурор і не приховує своїх намірів, які аж ніяк не можна назвати національно орієнтованими, бо його головне завдання – витіснити через ці антиконституційні процедури переатестації більшість високопрофесійних прокурорів, на місце яких набрати осіб, які не мають не тільки спеціальної підготовки в Академії прокуратури, яку він ліквідував, а і будь-якого прокурорського досвіду а навіть і спеціальної підготовки в Академії прокуратури, що в цілому неминуче обернеться для нашої держави справжнім лихом, причому в недалекому майбутньому.Категорично не погоджуюся я і з не виправданою впевненістю нового Генерального прокурора в тому, що «вони» таким чином відредагували законодавство про «реформу» прокуратури, що не залишилося ніяких лазівок для поновлення звільнених в процесі, так званої переатестації прокурорів на своїх посадах. По-перше, це може свідчити лише про елементарну неграмотність і низький рівень підготовки Р.Рябошапки як юриста, бо визнання ним факту позбавлення прокурорів частини прав і гарантій передбачених Кодексом законів про працю у випадку так званої «переатестації» уже є грубим порушенням конституційних прав і свобод! По-друге, він повинен усвідомлювати той факт, що поновленим у таких випадках прокурорам потрібно буде виплачувати компенсацію із Державного бюджету, а потім в порядку зворотної вимоги відшкодовувати ці витрати за рахунок винних посадових осіб, в т.ч. і Генерального прокурора який видавав такі накази. А такий розвиток подій цілком вірогідний, нехай не зараз, але, в майбутньому – це стовідстсотково! Тим більше, що він і сам це чітко усвідомлює, бо роз’яснював журналістам цей порядок, правда, тільки в площині поновлення звільнених прокурорів, в порядку люстрації в 2014 році!Про які запобіжники поновленню звільнених в процесі переатестації прокурорів можна говорити, якщо саме посилання Р.Рябошапки на те, що на той час вже не буде ні Генеральної прокуратури, ні регіональної прокуратури, ні місцевої прокуратури, де вони раніше працювали, протирічить судовій практиці. Так, у відповідності до рішення суду, які вже навіть пройшли перевірку у Верховному суді, такі аргументи не прийняли. Найвищі судові інстанції України прийшли до висновку, якщо реформований орган, не дивлячись на зміну назви, зберіг свої попередні функції, незаконно звільнених працівників зобов’язані поновлювати!До цього всього хочу додати і іншу обставину, яка позитивно вплине на такі рішення судів про поновлення таких прокурорів на посадах. Зовсім недавно, на підтвердження моїх слів, <a href=»http://resonance.ua/do-chogo-mozhe-prizvesti-reforma-prokur/» data-mce-href=»http://resonance.ua/do-chogo-mozhe-prizvesti-reforma-prokur/»>на відповідному сайті, де була опублікована моя стаття з приводу шкідливих наслідків від такої «реформи» прокуратури за американські кошти, надійшло звернення представника Служби безпеки тієї міжнародної організації (ймовірно, іде мова про ІДЛО)</a>, яка повідомила про їхні підозри щодо грузина, який підписував від імені цієї організації згадані у попередній публікації угоди із новим Генеральним прокурором Р.Рябошапкою про надання технічної допомоги в проведенні, так званих, «реформ» органів прокуратури в Україні, в зв’язку з чим, заплановане проведення з цього приводу жорсткого внутрішнього розслідування, бо, дослівно, «офісні меблі для ГПУ і тести про коня за 7,5 млн. доларів США — то вже перебір». Так, що це буде додаткова підстава для визнання судом незаконними всіх наказів Генерального прокурора, пов’язаних, як з проведенням, так званої, «переатестації» прокурорів, так і з змістом питань в тестових завданнях та їх неправильними відповідями. Так, що з приводу даної підстави нас очікує ще продовження всієї цієї історії, пов’язаної із руйнацією прокуратури в нашій державі.<a href=»http://resonance.ua/do-chogo-mozhe-prizvesti-reforma-prokur/» data-mce-href=»http://resonance.ua/do-chogo-mozhe-prizvesti-reforma-prokur/»>ДО ЧОГО МОЖЕ ПРИЗВЕСТИ РЕФОРМА ПРОКУРАТУРИ</a>Ну і насамкінець. Хіба не буде підтвердженням у суді позовних вимог про скасування незаконних наказів Генерального прокурора Р.Рябошапки про звільнення будь-якого прокурора на підставі неконституційного закону, на якому один із таких прокурорів написав так: «З наказом про звільнення ознайомився. Горіть у пеклі!»?! Я думаю, що це і є справжня оцінка незаконності проведення нинішнім Генпрокурором «реформ» в очолюваному ним відомстві», — Олексій Баганець.

183 0

21 ноября 2019

Прокуратура АР Крим повідомила про підозру двом колишнім суддям Апеляційного суду АР Крим, а на момент вчинення злочину – «суддям» незаконно створеного «Верховного суда Республики Крым», у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК (порушення законів та звичаїв війни), за фактами кримінального переслідування учасників проукраїнського мітингу, що відбувався біля Верхової Ради АР Крим 26 лютого 2014 року.

291 0

21 ноября 2019

Спеціалізована антикорупційна прокуратура оголосила про підозру у зловживанні владою меру Львова Андрію Садовому. Про це Садовий повідомив 21 листопада 2019 року на своїй сторінці у Facebook, пише Резонанс.

99 0

21 ноября 2019

Генеральная прокуратура Украины обнародовала опровержение, согласно которому предоставленная генеральным прокурором Русланом Рябошапкой информация о погашенной судимости народного депутата фракции «Слуга народа» Романа Иванисова является неподтвержденной.

33 0

19 ноября 2019

Генеральна прокуратура України зарєєструвала кримінальне провадження 420190000000002413 за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 365 (Перевищення влади або службових повноважень), які вбачаються в діях директора Державного бюро розслідувань Романа Труби. Про це повідомляє Резонанс 19 листопада 2019 року із посиланням на адвоката Надію Корінну та витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

136 0