Розмова Резонансу із Представником глави держави у Конституційному Суді України Федіром Веніславським відбулась ще до публічного звернення гаранта Конституції щодо люстрації. Та внесення відповідного законопроекту до Верховної Ради – в останній день каденції нардепів 8-ого скликання. Утім, левова частка нашої розмови була присвячена саме квазі-люстрації по-українськи і конституційності вітчизняного закону про очищення влади.
Захисникам варто буде обережними із повсюдним використанням у власній практиці рішень Європейського суду з прав людини, бо недолуге та невлучне посилання може не лише виглядати непрофесійним, але й обернутися проти самих адвокатів через незнання нюансів справи та поверхневого ознайомлення із висновками Суду.
6 червня 2019 року оприлюднено рішення Європейського суду з прав людини у справі «MOLDAVSKA v. UKRAINE» від 15.05.2019 (заява № 43464/18) щодо виключного права адвокатів на представництво в суді. Про це повідомляє Резонанс із посиланням на Судову владу України.
Є ще одна цікава справа – про пістолет, який у липні 2015 р. виявили у приймальні громадян ГПУ. Цей факт відразу почали нав’язливо подавати у контексті загрози життю генпрокурора Шокіна. Коли Шокіна запитали, чому знайдений у приймальні громадян пістолет він пов’язує із загрозою саме його життю, а не життю когось інших працівників ГПУ, то він сказав, що про це йому повідомили співробітники СБУ. Але у своєму офіційному поясненні він чомусь відмовився називати прізвища цих співробітників. Погодьтесь, що якось дивно і нелогічно повів себе тоді генпрокурор. Тому й за цим епізодом Шокіна доцільно предметно допитати. У своєму інтерв’ю Шокін називає сфальсифікованою на 100% «справу про діамантових прокурорів», згадуючи у негативному контексті тодішніх заступників генпрокурора Сакварелідзе, Каська і мене. У такому разі я хотів би нагадати «мужньому борцю з корупцією», як він (будучи генпрокурором) у кабінеті Голови СБУ та у присутності чільних представників команди президента Порошенка просив мене змінити показання у цій справі. Але навіщо змінювати показання, якщо справа, як він стверджує, сфальсифікована «на 100%» – якось не логічно «фальсифікувати сфальсифіковане»? З цього приводу я готовий до перехресного допиту з Шокіним.
Велика Палата, не зважаючи на те, що висновки ЄСПЛ стосувалися правил здійснення люстрації, вказала, що дані висновки ЄСПЛ не можуть бути застосовані, бо справи є суттєво відмінними, а саме – справи ЄСПЛ стосувалися комуністичних тоталітарних систем… Ще раз наголошуємо на тому, що Велика Палата відмовила в застосуванні висновків ЄСПЛ у справах Матиєк проти Польщі, Турек проти Словаччини, Адамсонс проти Латвії, бо обставини справи були іншими. Так, справа «Фернандес Мартінес проти Іспанії», яку Велика Палата вважала більш схожою з обставинами справи, стосувалася священика, який подав до Ватикану клопотання про звільнення від обов’язку целібату.
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшли ще два позови щодо відбору кандидатів для обрання суддею ЄСПЛ від України.
Потребують вирішення та вдосконалення проблеми законодавства щодо відшкодування шкоди та судової практики, оскільки ДБР може все розслідувати, знайти, встановити, але проблема цивільного позову в кримінальному провадженні має бути однозначно вирішена (потерпілий та його адвокат ефективно брали участь у розслідуванні, повідомлялись про його хід, забезпечено своєчасність та гуманітарний аспект – медіація або досягнуто компромісу щодо покарання, можливість угод про визнання вини, забезпечено право на захист потерпілому, роз’яснені його права, врахована позиція при визначені покарання та розглянуто позовні вимоги про відшкодування моральної та матеріальної шкоди).
Печерский районный суд Киева обязал Генеральную прокуратуру Украины открыть уголовное производство в отношении военного прокурора Объединенных сил Олега Цицака. Об этом сообщают “Українськi Новини” со ссылкой на материалы суда, передает Резонанс.
Ситуація, що склалась у відносинах між адвокатом Целовальніченко та ЄСПЛ, підриває авторитет української адвокатури та несе загрозу ефективному захисту прав громадян
Судові справи, рішення по яких не вдається отримати роками, завжди були проблемою судової системи України. Останнім часом, на фоні перезавантаження та реформ, кваліфікаційного оцінювання та затримання рішень про призначення суддів, це питання знову й знову піднімається у пресі та професійному середовищі. Однак наскільки винні у судовій тяганині самі судді?
Самый интересный аспект – нарушение статьи 6 § 2 (презумпция невиновности). Поскольку следственные органы давали публичные комментарии для документального фильма на СТБ, в котором Криволапов был представлен заранее виновным в совершении убийства свидетелей. Хотя в дальнейшем по этим обвинениям он был оправдан. Таким образом, можно сказать так: хоть эти высказывания в итоге не повлияли на национальный суд и его оправдательный вердикт, ЕСПЧ все равно признал нарушение принципа презумпции невиновности.