Генеральний Директорат з прав людини та верховенства права Ради Європи позитивно оцінив Рішення № 4-р/2020 від 11 березня 2020 року, прийняте Конституційним Судом України щодо конституційності окремих положень законів України „Про судоустрій і статус суддів“ від 2 червня 2016 року № 1402–VIII, «Про внесення змін до Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» від 16 жовтня 2019 року № 193–IX, „Про Вищу раду правосуддя“ від 21 грудня 2016 року № 1798–VIII.
На переконання експерта, позитивним моментом є те, що таке рішення КСУ ми отримали до того, як звільнили половину складу Верховного Суду.
За результатами перевірки оспорюваних положень Конституційний Суд України визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), частину першу статті 37, частину першу статті 94, пункт 3 частини третьої статті 135 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ від 2 червня 2016 року № 1402–VIII зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» від 16 жовтня 2019 року № 193–IX, пункти 4, 5, 6, 7, 9, 10 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України «Про внесення змін до Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» від 16 жовтня 2019 року № 193–IX, частину третю статті 24, статтю 281, частину восьму статті 31, частину першу статті 42, частину третю статті 47, частину четверту статті 48 Закону України „Про Вищу раду правосуддя“ від 21 грудня 2016 року № 1798–VIII зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» від 16 жовтня 2019 року № 193–IX.
21 січня 2020 року Велика Палата Конституційного Суду України продовжила розгляд справи за конституційним поданням Верховного Суду щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень законів України «Про судоустрій і статус суддів», «Про Вищу раду правосуддя» та «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» у формі усного провадження.
Конституційний суд України визнав неконституційним законопроект про закріплення в Основному Законі права Президента України призначати директорів Державного бюро розслідувань і Національного антикорупційного бюро. Текст рішення суду буде оприлюднений 17 грудня 2019 року.
Як учасник «конкурсу» на посаду Голови НАЗК та громадянин подав адміністративний позов, в якому прошу скасувати вищевказане розпорядження Уряду України від 28.10.2019 про затвердження складу Конкурсної комісії та скасувати рішення конкурсної комісії, в т.ч. і про визначення переможця
Виборчу реформу по праву можна назвати багатостраждальною, адже говорять про неї вже давно, здається ще з часів незалежності. А от змінювати щось почали лише 5 років тому. Новий Виборчий кодекс, який ухвалив попередній парламент і заветував нинішній президент, знову готується до розгляду в парламенті після всіх внесених правок
Із виступу першого заступника голови Союзу юристів України, заслуженого юриста України, адвоката Катерини Коваль на Всеукраїнському форумі «Про стан національної правової системи»
Застосування імперативного мандату щодо народних депутатів віддаляє Україну від Європи та викликає критику Венеційської комісії. Розуміючи це, Верховна Рада не звернулась до експертів за висновком щодо законопроекту про дострокове припинення мандату. Замість неї це зробив Конституційний Суд, – заявив представник України у Венеційській комісії (2013-2017 рр), депутат попередніх скликань, директор Українського центру суспільно-правових досліджень Володимир Пилипенко.
У мережі можна знайти проект Трудового кодексу підготовлений Кабінетом Міністрів України, який чомусь назвали закон «Про працю».
Артем Ситник: Для ефективної роботи необхідно завершити формування законодавства, яке стосується функціонування окремих органів (Прокуратура, Бюро фінансових розслідувань, СБУ, ДБР). Зокрема, потрібно правильно провести розмежування їх повноважень щоб правоохоронну систему більше не розхитувало та провести ревізію кримінального процесуального законодавства на предмет виключення тих норм, які штучно створені для ускладнення процесу. Для цього повинні бути залучені наукові експертні кола та представники тих правоохоронних органів які застосовують ці норми на практиці. Це справді складний процес, але реальний.
У сучасному світі домогтися цілковитого суверенітету та повної незалежності від впливу потужних світових гравців досить важко.Тож недивно, що такі визначення як «капіталістичний центр», «периферія» та «країни не цікаві для експлуатації» давно стали нормою оцінки суверенності держави, оскільки поняття «наддержава», «розвинута держава», «держава, що розвивається» не відповідають повною мірою сучасному стану справ.