24 июль 2019, Среда, 08:19

взятка декларация ДТП в Харькове задержание в Иванковичах Мошенничество туроператоров НАБУ Нацполиция происшествия прокуратура СБУ Укрзализныця

Метка: Конституція

18 июля 2019

Представник Президента у КСУ Федіра Веніславський у інтерв‘ю Резонансу «обійшов стороною» запитання щодо положення частин 1 та 2 статті першої Закону «Про очищення влади» і «стверджує, що за цим Законом можна звільнити особу тільки за факт перебування на відповідній посаді в період владарювання Януковича. В черговий раз стверджую — це НЕ ТАК. Не буду в енний раз наводити зміст та тлумачити зазначені норми. Просто запрошую пана Веніславського і інших професійних критиків цього закону вдумливо і неупереджено прочитати ці норми і, при бажанні, прокоментувати їх публічно», —  написав у коментарі під публікацією у соцмережі суддя Конституційного суду України у відставці Іван Домбровський.

333 0

16 июля 2019

11 липня поточного року відбулося засідання Конкурсної комісії з добору кандидатів для здійснення Президентом України призначення членів ВРП, на якому прийнято рішення про відбір кандидатів на основі поданих документів для проведення співбесід. Так ось, серед 49 осіб-кандидатів можна побачити прізвіще такого собі Хрімлі Олександра. Співбесіди з ним відбудеться 2 серпня 2019 року, в приміщенні Офісу Президента України.

420 0

15 июля 2019

Розмова Резонансу із Представником глави держави у Конституційному Суді України Федіром Веніславським відбулась ще до публічного звернення гаранта Конституції щодо люстрації. Та внесення відповідного законопроекту до Верховної Ради — в останній день каденції нардепів 8-ого скликання. Утім, левова частка нашої розмови була присвячена саме квазі-люстрації по-українськи і конституційності вітчизняного закону про очищення влади.

0

12 июля 2019

Появу частини п’ятої статті 176 Кодексу у зв’язку зі змінами до нього, які внесла Верховна Рада України у 2014 році, слід розглядати як термінову реакцію на військові дії, які розпочала Російська Федерація проти України. У Глобальному індексі тероризму, який розробляється для визначення рівня уразливості держав до терористичних загроз, з початком військової агресії Російської Федерації Україна перемістилася з 51-го у 2013 році на 21-е місце у 2018 році серед 163 країн світу, що свідчить про зростання впливу тероризму на життя суспільства. Таким чином, легітимна мета такого роду змін не викликає жодного сумніву. У цій справі, результатом якої стало Рішення, на одній шальці терезів була індивідуальна свобода, а на іншій – безпека держави. Не слід забувати, що частина п’ята статті 176 Кодексу застосовувалась до підозрюваного у вчиненні державної зради та інших тяжких і особливо тяжких злочинів проти основ національної безпеки України та злочинів, пов’язаних із терористичною діяльністю чи діяльністю незаконних воєнізованих або збройних формувань.

0

12 июля 2019

Примусова повальна хімічна кастрація — взагалі протиправна дія за нашим законодавством. Та і за здоровим глуздом. Якщо це додаткове покарання, то необхідно ввести його в перелік видів покарань у Кримінальний Кодекс. Але ж це не покарання. Це примусова медична процедура за цим законом. Яка протирічить Конституції. Саме тому я стверджую що це не робочий закон. Який прийнятий лише заради ПіАру. І можливо це вигідно тим хто його лобіював не лише з політичних міркувань? А ще й через те, що вони не хочуть, щоб в Україні працював реальний закон про боротьбу з педофілами? А педофіли і далі продовжували свої огидні злочини? Як ви думаєте, скільки в цій Раді педофілів?

284 0

3 июля 2019

У генпрокурора Юрія Луценка перебуває на підписі перша підозра щодо судді Конституційного суду україни у справі «по суддям КСУ і їх допомозі в узурпації владі Януковичем». Як передає Резонанс про це у соцмережі Facebook повідомила адвокат та екс-очільниця люстраційного департаменту мін‘юсту Тетяна Козаченко.

293 0

2 июля 2019

Чи можуть бути поставлені під сумнів повноваження Президента призначати та звільняти членів конкурсної комісії з відбору на керівні посади у ДБР.

108 0

21 июня 2019

Дострокове припинення повноважень Верховної Ради України за відсутності конституційно-правових підстав ставить під сумнів легітимність процесу формування нового складу парламенту. Також створюється прецедент для подібних рішень у майбутньому – уможливлюється прийняття главою держави рішення про дострокове припинення повноважень парламенту за відсутності конституційних підстав (за обґрунтування такого рішення суспільним запитом, політичною чи іншою доцільністю тощо).

0

18 июня 2019

До Конституційного Суду України надійшло конституційне подання 47 народних депутатів України щодо конституційності положень частини шостої статті 6 Закону України «Про оплату праці». У поданні зазначається, що частина шоста статті 96 Кодексу законів про працю України, в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 6 грудня 2016 року № 1774-VІІІ, є такою що суперечить Конституції. Нагадаємо, що відповідно до ч. 6 ст. 96 КЗПП України в чинній редакції мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка) встановлюється у розмірі, не меншому за прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб на 1 січня календарного року.

0

14 июня 2019

Конституційний суд визнав неконституційними низку положень Закону «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг». У справі, яка розглядалася за поданням 46 народних депутатів, КС вирішив, що НКРЕКП була створена у неконституційний спосіб, її статус і спосіб формування не відповідають Конституції.

18 0

7 июня 2019

Пенсійного фонду, до яких почали звертатися громадяни про перерахунок пенсії, вирішили, що самого рішення Суду їм недостатньо. Вони вважають, що оскільки у вердикті КСУ не передбачено порядку його виконання, тому й питання про перерахунок зможуть розглянути лише після надходження відповідних роз’яснень від Мінсоцполітики. Ось так! КСУ для службовців з Пенсійного фонду не є авторитетом. Мовляв, лише після роз’яснення від Міністерства вони і перераховуватимуть пенсії. А без нього — нічого робити не збираються. Що ж, чиновникам варто нагадати про існування ч. 4 статті 382 Кримінального кодексу України, в якій передбачено, що умисне невиконання службовою особою рішення Конституційного Суду України карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Порядок притягнення до відповідальності за цією статтею чітко визначений в Кримінальному процесуальному кодексі України.

0

23 мая 2019

А. Богдан, може бути обмежений в зайнятті будь-якої посади, в тому числі і Глави АПУ, не тільки за фактом зайняття в 2010-2014 р.р. посади Урядового уповноваженого з антикорупційної політики, а й при наявності доказів вчинення ним особисто на займаній тоді посаді зазначених вище протиправних діянь.

571 0