За підтримки спільників, які володіють інформацією про учасників АТО, зловмисники отримували від імені останніх доручення на право оформлення на них земельних ділянок із правом їх відчуження. Надалі такі доручення використовувались для неодноразового звернення до Головного управління Держгеокадастру в області із клопотаннями про виділення земельних ділянок. Непоодинокими є випадки підроблення таких клопотань від імені учасників АТО. Як правило, військовим не було відомо про неодноразове використання їхнього права на отримання таких земель. Кошти за договорами про відчуження належних їм земельних ділянок вони не отримували.
Під новостворювані антикорупційні органи було закладено міну слабкої легітимності, бо вони не передбачені Конституцією. Дубльовані функції означають провокування конфліктів. Наповнення кадровим складом, який не має досвіду у розслідуваннях, формуванні доказової бази та доведення позиції в судах, програмує нульову ефективність, яка незграбно виправдовується цькуванням суддів, не дивлячись на «суперефективну» судову реформу. Цікаво, коли Антикорупційний суд таки буде створено – який наступний орган терміново знадобиться, аби оживити мертвонароджену систему?
Можна ще раз зробити невтішний висновок про наявність бажання у влади саме шляхом скасування депутатської недоторканності посилити вплив на Верховну Раду, зробити її більш «слухняною» та «зговірливою». А якби ж наш Президент був послідовний і такий «щирий» у своїх намірах і деклараціях, то тоді б одночасно із обмеженням недоторканності суддів, яких тепер не тільки можна притягувати до кримінальної відповідальності без будь-якої згоди Верховної Ради чи Вищої Ради правосуддя, а навіть і затримувати на місці вчинення злочину, та позбавленням повної недоторканності народних депутатів, проініціював би і зняття недоторканності із себе. Але, таких планів і бажань у нього немає, адже при такому об’ємі власних повноважень він матиме необмежений вплив не тільки на судову, але і на законодавчу владу (що вигідно для нього), що є неприпустимим і порушує конституційний принцип стримувань і противаг в системі розподілу державної влади.
“З Антикорупційним судом я вважаю так, якщо вже почали цю роботу, то її потрібно доводити до кінця. В принципі він абсолютно не зайвий, але єдиний момент – спеціальні антикорупційні суди створюються, як правило, в країнах, де існує відповідна проблема. Тобто, якщо так, то з точки зору корупції в країні ми в лайні”, – констатував Шаповал.
Грубе та тривале порушення визначених Законом України «Про прокуратуру» гарантій незалежності прокурорів, спонукала Раду прокурорів України звернутися до мене як народного депутата України, члена Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності. Прокурори вірять у справедливість і чекають чесного і неупередженого аналізу ситуації, що склалася, та якнайшвидшого її врегулювання. Зважаючи на ознаки невідповідності Конституції України згаданого положення Бюджетного кодексу, порушене питання є винятковою прерогативою Конституційного Суду України. Наразі підготовлено і подано конституційне подання до цієї поважної інстанції, підписи під яким поставили 50 народних депутатів України. У свою чергу, ухвалою колегії суддів від 04.07.2018 відкрито конституційне провадження у справі, здійснюється підготовка справи до розгляду на пленарному засіданні великої палати Суду. Переконаний, що високий суд дасть кваліфіковану оцінку неконституційному рішенню Верховної Ради, бо ніхто в цій країні не має права порушувати закон.
Знаєте, чому у законі про судоустрій і статус суддів встановили жахливу норму, котра передбачає довічну дискваліфікацію для суддів, які звільненні у зв’язку з тим, що не пройшли успішно кваліфікаційне оцінювання, у тому числі не склали кваліфікаційний іспит?
Абсолютно неконституційним є й порядок призначення директора НАБУ – указом президента України за результатом розгляду кандидатур, обраних на відкритому конкурсі «громадськими активістами». Вичерпний перелік повноважень президента міститься в статті 106 Конституції України, де, звісно, не передбачено нічого подібного. А це означає, що якщо п’ять десятків народних депутатів урешті-решт звернуться до Конституційного Суду України, то процедура призначення директора НАБУ буде визнана такою, що суперечить Конституції України з наступним автоматичним звільненням Ситника з посади.
Примечательно, что ни латвийская общественность, ни латвийские правоохранительные органы никак не отреагировали на то, что добропорядочный бизнесмен и представитель страны-члена ЕС прямым текстом признается, что пользовался услугами бандитов. А зря: потому что руководителем «титушек», который Бабрис стыдливо называет охранными компаниями, был печально известный Юрий Крысин. На момент «работы» на Бабриса на Крысине висело уже три уголовных обвинения – в убийстве журналиста Вячеслава Веремия (за которое впоследствии он получит 5 лет лишения свободы), в участии в похищении и пытках активистов Майдана и в вымогательстве денег у перевозчиков, которое закончилось перестрелкой с правоохранительными органами возле станции метро «Житомирская» в октябре 2015 года.
Колишній голова Верховного суду України (з грудня 1994 року по жовтень 2002) Віталій Бойко констатує, що Конституція не допускає ліквідацію Верховного суду. Як передає Резонанс, про це він сказав в інтерв’ю Українським новинам.
Независимость судебной системы полностью уничтожена. Остались еще небольшие очаги сопротивления, но они легко будут подавленны таким же противоречащим судебной реформе составом ВККСУ.
Існуюча ситуація потребує термінового реагування на державному рівні. В тому числі – і щодо своєчасного визначення ролі та значення військової прокуратури України у боротьбі з корупцією. Сьогодні Україна потребує спеціалізованого правоохоронного органу, функціями якого будуть оперативно-розшукова діяльність та досудове розслідування злочинів у воєнній сфері. Безперечно, створення такого органу, як Державне бюро військової юстиції та відновлення роботи військових судів дозволить підвищити ефективність боротьби із кримінальними правопорушеннями у ЗСУ та інших військових формуваннях.
“Законопроект №6888” невілює статтю 129-1 Конституції України де зазначено, що Судове рішення є обов’язковим до виконання. Тобто без рішення суду легалізація подальших дій неможлива, а відтак – це правовий нігілізм щодо суду в Україні. Така практика є у сусідньої держави, яка в минулому році ухвалила так званий законопроект «Ярової», щодо слідкування за інформативними даними користувачів соцмереж. Якщо ми будемо повторювати таку ж практику, ми значно віддалимося не тільки від Європи, але й станемо предметом обговорення у всіх міжнародних інституціях щодо порушення прав людини. Будь-яка особа може стати суб’єктом кримінального провадження за наприклад використання VPN програм, щоб потрапити на сайт. В майбутньому, цей законопроект, якщо стане законом, він може бути предметом розгляду у Конституційному Суді України. Будь-який юрист зможе його оскаржити із застосуванням статті 5 Європейської Конвенції про захист прав людини.