Редакція СЮГ отримала листа від 57-ми громадян, котрі побоюються, що їхні земельні ділянки (у середньому – по 8 – 10 соток), котрі вони отримали у власність майже 10 років тому, намагається через суди відібрати народний депутат Олександра Кужель. Також громадяни повідомляють про те, що нині відбувається вже друга спроба. Попередня успіхом не увінчалася: було пройдено всі судові інстанції і Рішенням Верховного Суду України було встановлено правоту громадян.
21 червня 2018 року сталося затримання громадянина Молдови Олександра Баліки, якого ЗМІ називають помічником молдавського олігарха В’ячеслава Платона.
У председателя Конституционного суда Литвы Дайнюса Жалимаса украли кошелёк с деньгами. Об этом стало известно из источников в полиции г. Киева, куда с заявлением обратился потерпевший
На моє глибоке переконання, як правоохоронця і прокурора з 38- річним досвідом роботи, за ці три роки існування НАБУ в суспільстві обговорювалась ціла низка проблем і недоліків в його діяльності, в тому числі і пов’язаних із поведінкою і деякими діями самого очільника Бюро, які дають всі підстави визнати діяльність цього антикорупційного органу неефективною, а виконання останнім покладених на нього службових обов’язків – неналежним, що, в свою чергу, може бути підставою для звільнення Директора НАБУ із займаної посади.
І головною причиною цього є не саботаж правоохоронних органів і судів (як це дехто намагається стверджувати), а КОНСТРУКТИВНА недосконалість чинної редакції ст. 368-2 КК. Варто також зазначити що правоохоронні органи використовують цю статтю більше для піару, ніж для реальної боротьби з корупцією. Треба мати сміливість визнати: чинна редакція ст. 368-2 КК вочевидь є недосконалою і потребує істотного законодавчого коригування. Наголошую, що йдеться не про СКАСУВАННЯ кримінальної відповідальності за незаконне збагачення, а її УДОСКОНАЛЕННЯ. Аргумент, що законодавча зміна (удосконалення) ст. 368-2 КК може дати можливість окремим фігурантам нинішніх справ про незаконне збагачення уникнути відповідальності, з правової точки зору не може бути визначальним. Оскільки (повторюсь, тим більше, що на цьому наголошує О.Костенко) йдеться про необхідність приведення кримінального закону у цій частині до вимог Конституції, забезпечення прав і свобод людини, здійснення правоохоронної діяльності за конституційними принципами.
Вокруг вопроса, могут ли продолжить административные суды рассмотрение исков лиц, уволенных по Закону «Об очищении власти», несмотря на отсутствие решения Конституционного Суда Украины, продолжают кипеть страсти.
До портфелів порядку денного Верховної ради України включено скандальний законопроект «Про гарантії мирних зібрань», яким влада намагається врегулювати порядок організації та проведення вуличних, протестних акцій в Україні. До цього часу право громадян на походи, пікети і вуличні демонстрації здійснюється на основі прямої конституційної норми, передбаченої ст.39 Конституції України та згідно взятих зобов’язань по ратифікованій Україною Європейській конвенції з прав людини і основоположних свобод.
Статтею 151-1 Конституції України визначено, що кожна особа має право подати Конституційну Скаргу щодо відповідності норми закону, яка була застосована остаточному рішенні суду. Згідно закону, для того щоб подати Скаргу, повинно пройти три місяці з дня постановлення остаточного рішення суду
То, что происходило в Украине – это не люстрация в чистом виде, а просто легитимизация перетасовки чиновников. Даже Венецианская комиссия отмечала некоторые проблемные аспекты в данном законе. В частности, тот факт, что он создает систему, в которой виновность конкретного лица не будет играть никакой роли. При этом будет автоматически применяться дисквалификация, как только выяснится, что человек занимал определенные должности в течение года при президенте Януковиче.
Окружний адміністративний суд Києва відновив судовий розгляд адміністративного позову першого заступника Генерального прокурора України (2014 рік) Миколи Голомші щодо його незаконного звільнення з органів прокуратури через люстрацію. Про це Резонансу повідомила адвокат М. Голомші Наталія Князьська.
Вершиною бажання підім’яти під себе усіх й уся, а одночасно і показником нерозуміння повноважень інших органів та місця ДБВЮ, є запропонована зміна до ст. 41 КПК України: «Оперативні підрозділи Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України здійснюють слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії у кримінальному провадженні за письмовим дорученням слідчого органів Державного бюро військової юстиції, прокурора військової прокуратури».
Дехто називає Східницю “українською Швейцарією”. Але у якому Бад-Рагаці чи Скуолі п‘ятеро поліцейських обшукуватимуть приватну оселю заради печатки та документів, офіційно визнаних недійсними кілька років тому?! Де б опинився швейцарський прокурор, який підтримав би подібне гвалтування прав людини??? І хіба для того, щоб осягнути абсурдність цього процесу треба окремий антикорупційний суд?!