Хіба це не колапс правоохоронної системи України, коли до закінчення повноважень органів прокуратури по розслідуванню злочинів Державне бюро розслідувань так і не було створено? І що можна чекати від цього правоохоронного органу?
І НАБУ із САП, і нинішня влада на чолі із Президентом, куди відноситься і повністю залежна від нього ГПУ, переслідують зовсім іншу мету. В дійсності, обидві ці сторони бажають мати цей новий суд у своєму підпорядкуванні, або на крайній випадок – хоча б під своїм впливом.
У чому ж полягає головна зміна, запропонована медреформою. На жаль, вся суть в тому, що медицина перетворюється в бізнес, а пацієнт стає клієнтом. Реформатори пропонують розділити медичні послуги на три види: повністю безкоштовні, частково оплачувані державою за принципом співоплати і платні. Втім, як стверджує в. о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун, принцип співоплати за результатами розгляду закону у другому читанні, виключили.
Мало хто з протестувальників задається питанням: які ж їхні лідери опоненти президента, якщо вони… члени фракції «Блоку Петра Порошенка»?! Ще один лідер – давній друг президента ще зі студентства Міхеіл Саакашвілі? Чи перестали вони бути насправді друзями, незважаючи на протистояння, яке розігрується на публіці – велике питання, але стаття не про це.
Відсутність реальних результатів у боротьбі із корупцією саме у вищих ешелонах влади пов’язана не з тим, що у нас не створено Антикорупційний суд, а з зовсім іншими причинами, на що ні Європа, ні США, ні їх профінансовані «грантоїди» не звертають уваги та і не хочуть цього робити
Венеційська комісія підтримує ідею створення Антикорупційного суду в Україні. Але, прочитавши сам висновок, як людина, яка понад чотири роки пропрацювала у ВК, розумію, що Комісія даючи юридичну оцінку була зв’язана і поточною політичною ситуацією. Адже в тексті документу чітко прописано, що створення Антикорупційного суду зумовлено перш за все рекомендаціями міжнародних донорів та МВФ. Звідси і рекомендації, хоча і дуже обережні, щоб фактичну участь в утворенні такого суду брали міжнародні донори. Через процедуру обрання суддів.
Перше, що викликало у мене здивування і не приховую – відверте розчарування, це поведінка і головне – агресивна наполегливість одного із головних «гранітоїдів», керівника так званого «Центру протидії корупції» Ш., який зі своєю групою підтримки, в основному, із членів Громадської ради при НАБУ, голослівно розхвалював результативність цього антикорупційного органу і одночасно безапеляційно, але не зовсім переконливо критикував Генеральну прокуратуру (яку дійсно є за що критикувати, але обґрунтованих доводів з цього приводу він не навів).
Уявляєте, яке комфортне життя тепер почнеться в «моєї нової поліції»? На сьогодні рівень розкриття злочинів і так становить 8 – 10%. А після набуття чинності «судової реформи» він, взагалі, дорівнюватиме нулю. Бо це зараз від слідчих ще вимагають продемонструвати якісь показники роботи, а прокуратура час від часу цікавиться, чи проводяться слідчі дії в тому чи іншому кримінальному провадженні. Зовсім скоро будь-яка діяльність, спрямована на розкриття злочину, втратить сенс: слідчому достатньо буде почекати півроку й справу можна закривати.
Міністру юстиції начхати, що його наказ суперечить Закону України. І державну реєстрацію, яка полягає в контролі, чи відповідає нормативний акт Конституції і Законам України, цей наказ пройшов без жодної проблеми. По-іншому і не могло бути, адже державна реєстрація відбувається самим Міністерством юстиції. Хіба хтось з підлеглих скаже, що Самий Головний Юрист України П. Петренко, який підписав цей явно незаконний наказ, може помилитись!
Наливайченко Валентин Олександрович з листопада 2013 року до учора Росію не відвідував, й державний кордон у тому напрямку не перетинав. Його допит СБУ 21 вересня 2017 року, публічно обставлений фейковою непроцесуальною підозрою у співпраці з Росією, люди розуміють як переслідування за державницьку позицію.
Кожний з останніх чотирьох Президентів України вважав за обов’язок провести судову реформу. І всіх їх звинувачували у намаганні підкорити судову владу. Вони, в першу чергу, пропонували переформатувати суди. Не виключенням є і сьогодення держави. Звинувачення доносяться все частіше і частіше. Аналізуючи проведення конкурсу до Верховного Суду, схиляюсь до думки, що такі звинувачення є небезпідставні.