Розмова Резонансу із Представником глави держави у Конституційному Суді України Федіром Веніславським відбулась ще до публічного звернення гаранта Конституції щодо люстрації. Та внесення відповідного законопроекту до Верховної Ради – в останній день каденції нардепів 8-ого скликання. Утім, левова частка нашої розмови була присвячена саме квазі-люстрації по-українськи і конституційності вітчизняного закону про очищення влади.
Появу частини п’ятої статті 176 Кодексу у зв’язку зі змінами до нього, які внесла Верховна Рада України у 2014 році, слід розглядати як термінову реакцію на військові дії, які розпочала Російська Федерація проти України. У Глобальному індексі тероризму, який розробляється для визначення рівня уразливості держав до терористичних загроз, з початком військової агресії Російської Федерації Україна перемістилася з 51-го у 2013 році на 21-е місце у 2018 році серед 163 країн світу, що свідчить про зростання впливу тероризму на життя суспільства. Таким чином, легітимна мета такого роду змін не викликає жодного сумніву. У цій справі, результатом якої стало Рішення, на одній шальці терезів була індивідуальна свобода, а на іншій – безпека держави. Не слід забувати, що частина п’ята статті 176 Кодексу застосовувалась до підозрюваного у вчиненні державної зради та інших тяжких і особливо тяжких злочинів проти основ національної безпеки України та злочинів, пов’язаних із терористичною діяльністю чи діяльністю незаконних воєнізованих або збройних формувань.
Примусова повальна хімічна кастрація – взагалі протиправна дія за нашим законодавством. Та і за здоровим глуздом. Якщо це додаткове покарання, то необхідно ввести його в перелік видів покарань у Кримінальний Кодекс. Але ж це не покарання. Це примусова медична процедура за цим законом. Яка протирічить Конституції. Саме тому я стверджую що це не робочий закон. Який прийнятий лише заради ПіАру. І можливо це вигідно тим хто його лобіював не лише з політичних міркувань? А ще й через те, що вони не хочуть, щоб в Україні працював реальний закон про боротьбу з педофілами? А педофіли і далі продовжували свої огидні злочини? Як ви думаєте, скільки в цій Раді педофілів?
У генпрокурора Юрія Луценка перебуває на підписі перша підозра щодо судді Конституційного суду україни у справі “по суддям КСУ і їх допомозі в узурпації владі Януковичем”. Як передає Резонанс про це у соцмережі Facebook повідомила адвокат та екс-очільниця люстраційного департаменту мін‘юсту Тетяна Козаченко.
Чи можуть бути поставлені під сумнів повноваження Президента призначати та звільняти членів конкурсної комісії з відбору на керівні посади у ДБР.
Дострокове припинення повноважень Верховної Ради України за відсутності конституційно-правових підстав ставить під сумнів легітимність процесу формування нового складу парламенту. Також створюється прецедент для подібних рішень у майбутньому – уможливлюється прийняття главою держави рішення про дострокове припинення повноважень парламенту за відсутності конституційних підстав (за обґрунтування такого рішення суспільним запитом, політичною чи іншою доцільністю тощо).
До Конституційного Суду України надійшло конституційне подання 47 народних депутатів України щодо конституційності положень частини шостої статті 6 Закону України «Про оплату праці». У поданні зазначається, що частина шоста статті 96 Кодексу законів про працю України, в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 6 грудня 2016 року № 1774-VІІІ, є такою що суперечить Конституції. Нагадаємо, що відповідно до ч. 6 ст. 96 КЗПП України в чинній редакції мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка) встановлюється у розмірі, не меншому за прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб на 1 січня календарного року.
Конституційний суд визнав неконституційними низку положень Закону “Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг”. У справі, яка розглядалася за поданням 46 народних депутатів, КС вирішив, що НКРЕКП була створена у неконституційний спосіб, її статус і спосіб формування не відповідають Конституції.
Пенсійного фонду, до яких почали звертатися громадяни про перерахунок пенсії, вирішили, що самого рішення Суду їм недостатньо. Вони вважають, що оскільки у вердикті КСУ не передбачено порядку його виконання, тому й питання про перерахунок зможуть розглянути лише після надходження відповідних роз’яснень від Мінсоцполітики. Ось так! КСУ для службовців з Пенсійного фонду не є авторитетом. Мовляв, лише після роз’яснення від Міністерства вони і перераховуватимуть пенсії. А без нього – нічого робити не збираються. Що ж, чиновникам варто нагадати про існування ч. 4 статті 382 Кримінального кодексу України, в якій передбачено, що умисне невиконання службовою особою рішення Конституційного Суду України карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Порядок притягнення до відповідальності за цією статтею чітко визначений в Кримінальному процесуальному кодексі України.
А. Богдан, може бути обмежений в зайнятті будь-якої посади, в тому числі і Глави АПУ, не тільки за фактом зайняття в 2010-2014 р.р. посади Урядового уповноваженого з антикорупційної політики, а й при наявності доказів вчинення ним особисто на займаній тоді посаді зазначених вище протиправних діянь.
Щойно, відповідно до підсудності, звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом про визнання дій КСУ щодо мого звільнення незаконними, скасування постанови про звільнення, негайного поновлення мене на посадах судді та Голови Суду. Про це повідомив 21 травня 2019 року у соцмережі Facebook екс-очільник КСУ Станіслав Шевчук.
– Все це тягне на кримінальне провадження. У разі якщо Конституційний суд звернеться з цього приводу до Генеральної прокуратури, там будуть зобов’язані внести ці дані до ЄРДР і розпочати розслідування. Як передає Резонанс, про це заявив у ефірі телеканалу “112 Україна” перший заступник Генпрокурора (2014 рік), заслужений юрист України Микола Голомша.