Всеволод Розумовський для “Резонансу”
Ночним голосуванням 21 грудня 2016 року парламентом було прийнято Закон України «Про Вищу раду правосуддя». В прикінцевих та перехідних положеннях до цього Закону містяться зміни до Закону України “Про судоустрій і статус суддів”, якими посилюються повноваження вже відомої нам Громадської ради доброчесності, органу, що має сприяти Вищій кваліфікаційній комісії суддів України у встановленні відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності для цілей кваліфікаційного оцінювання.
Наближення часу кваліфікаційного оцінювання кандидатів до Верховного Суду, ще більше привертає увагу до тих осіб, які будуть займатися питання встановлення відповідності кандидатів критеріям професійної етики та доброчесності. Однак, Громадська рада доброчесності при ВККС, яка повинна згідно закону сприяти Вищій кваліфікаційній комісії суддів в цьому питанні, навряд чи може похвалитися високим рівнем цих якостей серед власних представників.
Всеволод Розумовський, для «Резонансу» Коли розроблявся профільний Закон «Про судоустрій і статус суддів» одним із його нововведень стало створення Громадської ради доброчесності (ГРД), до якої мали увійти лідери громадської думки, які розуміються на внутрішніх процесах судової системи та користуються авторитетом не лише юридичної спільноті, але й суспільства.
Якщо вірити Єдиному державному реєстру судових рішень, то у компаній Володимира Григоровича Козленка (зокрема, ТОВ «УПК-Аудит», ТОВ «Стратегічний партнер») дуже серйозні проблеми з податковою службою, і вони просто таки не виходять із судів: Верховний Суд України, Київський апеляційний адміністративний суд, Вищий адміністративний суд, Окружний адміністративний суд Києва, Жовтневий районний суд міста Дніпропетровська, Харківський апеляційний господарський суд тощо