Іван Правдін, МІА Вектор Ньюз Одна справа, коли в такий спосіб свою омріяну «ластівку» здобувають пересічні громадяни, які, звичайно ж, за такого економічного стану в країні вимушені економити геть на всьому. І зовсім інша – коли на цих само «євробляхах» їздять чиновники. З цього приводу навіть нещодавно вийшов відеосюжет на ДжеДаях, в якому журналісти нарахували 295 «бляшних» посадовців. Але щоб на «євробляхах» їздив військовий прокурор, який позиціонує себе як затятий борець з різного роду «митною» корупцією, такого Україна ще не бачила
Останнім часом побільшало інформації у ЗМІ про події, пов’язані з військовою прокуратурою або її очільником. Щоправда, зміст цих повідомлень — все більше не на користь підлеглих Анатолія Матіоса
Суддя Апеляційного суду міста Києва Володимир Мельник, який скасував рішення районного суду про притягнення Директора Набу Артема Ситника до адміністративної відповідальності раніше був фігурантом справи щодо повернення власниці елітних столичних бутиків Оксані Мороз-Хант контрабандного мільйону доларів.
Чому законодавець не відніс судовий збір до числа загальнодержавних зборів, передбачених Податковим кодексом України? Мені можуть заперечити: мовляв то ж просто збір, а то – судовий збір. Утім, я також можу запитати — чому тоді у переліку місцевих зборів вказано, наприклад, «туристичний збір». Чим це визначення краще від визначення «судовий збір»? Якщо ж вдуматися, то ця проблема не є грою в слова. Питання ставиться про законність стягнення судового збору і навіть не сьогодні, а протягом принаймні часу дії Податкового кодексу України.
Іван Правдін, ІА Зрада Система «по контролю» за ласими шматками держави настільки набула чітких рис, що за останні декілька років інсинуацій та закидів до Військової прокуратури, що стосуються розмежування підслідності кримінальних правопорушень між органами досудового розслідування, зокрема в розрізі розслідування кримінальних проваджень органами військової прокуратури України, які не віднесені до її підслідності, було вже така сила-силенна, що крапку у них вимушений був поставити Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ (ще до створення нового Верховного Суду). Й виявилося, що підслідність у кримінальному провадженні стосовно НЕВІЙСЬКОВИХ завжди визначається постановою заступника Генерального прокурора – Головного військового прокурора на підставі ст. ст. 36, 110, 216, 218 Кримінального процесуального кодексу України та п. п. 12, 13 наказу Генерального прокурора України від 29.08.2014 № 12гн 07.05.2015. Іншими словами, коли треба когось полякати, то це відбувається виключно й лише з дозволу пана Матіоса. А тепер повернімося до подій на Київській митниці.
В результаті маємо ще один варіант «Мертвих душ» з неіснуючими лікарями, програмістами, інженерами та науковцями. І живуть вони у своїй віртуальній і щасливій Україні, ще й реформами страшенно задоволені. Очікувати перепис населення до виборів президента вже точно не варто. І це зрозуміло абсолютно всім. Реальну картину поки що можемо розуміти, спираючись на дані з Європи, де фіксують черговий мільйон робочих рук з України. Але головне — щоб нинішні «віртуальні душі» не взяли активну участь у президентських виборах. Адже вони вже точно проголосують за гаранта щасливого життя у світі Держстату. Ось так Україна зі своїми 42 мільйонами щасливих людей може стати щасливою, але, на жаль, віртуальною державою.
Катерина Одарченко, для ІА «ЗРАДА» Україна протягом останніх років занурилась в економічну депресію, яка характеризується тривалою негативною динамікою ВВП, зайнятості, обвалом курсу гривні та інфляційним ростом цін. В результаті, під удар поставлені не тільки якість життя громадян сьогодні, а взагалі, одне з ключових конституційних прав, а саме: право кожного на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім’ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло. І от що цікаво, окремі дії влади направлені зовсім не на виправлення цієї ситуації, а навпаки.
Взятку в 800 тысяч долларов детективам НАБУ предлагал известный одесский контрабандист Вадим Альперин.Вадима Альперина упоминал и в своем блоге на Резонансе известный журналист Владимир Бойко.
Заступник начальника Головного слідчого управління Національної поліції України Дмитро Бут – не лише активний учасник, так би мовити, Революції Гідності (щоправда, з протилежного боку), але й символ тріумфальної ходи поліцейської реформи. Засоби масової інформації наввипередки розповідають про його трудові звершення та матеріальний добробут – про садибу в селі Гореничі під Києвом поруч з палацом колишнього генпрокурора Пшонки, про дві квартири в елітному житловому комплексі в Києві, про 2 млн. грн., які Бут щороку витрачає на навчання своїх дітей (до речі, старша донька поліцейського начальника здобуває освіту у Великій Британії), про належну Буту базу відпочинку на Бердянській косі тощо
Служба безопасности Украины совместно с военной прокуратурой Южного региона разоблачила во взяточничестве одного из руководителей таможенного поста «Северный» Днепропетровской таможни.
За даними звинувачення, митник шляхом створення штучних перешкод та за подальше безперешкодне оформлення товару систематично вимагав та одержував від підприємців неправомірну вигоду. Під час передачі чергових 300 дол США здовмисника затримали правоохоронці.
Військовою прокуратурою Київського гарнізону Центрального регіону України спільно із працівниками Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України затримано головного державного інспектора Київської митниці та заступника начальника відділу митного посту Київської митниці Державної фіскальної служби України. Про це Резонансу повідомили у військовій прокуратурі Центрального регіону України.